16 листопада 2021 року Справа № 915/90/21
м.Миколаїв
Заявник (кредитор): Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 143, електронна пошта help@pb.ua.
Боржник: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Керуючий реалізацією: Шибко Олександр Леонідович, адреса офісу: 54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 2, офіс 309, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
від заявника: представник не з'явився,
боржник:
керуючий реалізацією: не з'явився,
СУТЬ СПОРУ: про визнання кредиторських вимог в сумі 9163772,17 грн.,
14.09.2021р. до господарського суду надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 174154,76 грн, з яких:29388,71 грн. основного боргу за кредитом та 144766,05 грн. відсотків.
Ухвалою суду від 16.09.2021р. розгляд вказаної заяви був призначений на 07.10.2021р.
06.10.2021р. від керуючого реалізацією до суду надійшов звіт про розгляд вимог кредитора, в якому він визнає заявлені грошові вимоги частково на суму у гривневому еквіваленті, визначеному в рішенні Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03.09.2014р. у справі №2/489/1989/2014.
Представник заявника в судовому засіданні зазначив, що банком грошові вимоги заявлені у розмірі, визначеному рішенням вказаного суду у гривневому еквіваленті, вирахуваному станом на дату звернення до суду з даною заявою.
В судовому засіданні 07.10.2021р. оголошувалась перерва до 02.11.2021р.
Ухвалою суду від 02.11.2021р. розгляд заяви був відкладений на 16.11.2021р.
03.11.2021р. від кредитора до суду надійшла заява про залучення додаткових матеріалів.
16.11.2021р. від банку до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника банку.
В судовому засіданні судом було підписано вступну та резолютивна частини ухвали.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши присутніх у попередніх судових засіданнях представника кредитора та керуючого реалізацією, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд встановив наступні обставини.
10.05.2006р. гр. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з письмовою заявою про надання кредитної картки «Visa Gold» з встановленим кредитним лімітом 3000 дол. США та базовою процентною ставкою в розмірі 1,1% на місяць із розрахунку 360 днів на рік, строком дії кредитного ліміту - 10.05.2016р.
Підписанням даної заяви гр. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Банк виконав свої зобов'язання належним чином, надавши гр. ОСОБА_1 кредитну картку із встановленим кредитним лімітом.
Гр. ОСОБА_1 , в свою чергу, свої зобов'язання виконував неналежним чином у зв'язку станом на 10.02.2021р. банком нараховано заборгованість за договором в сумі 174154,76 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 29388,71 грн., заборгованість за відсотками в сумі 144766,05 грн. на підтвердження чого банком наданий розрахунок.
Також банк зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03.09.2014р. у справі №2/489/1989/2014 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором від 10.05.2006р. в сумі 4186,78 дол. США, що еквівалентно 47980,53 грн., а саме: 1367,55 дол. США - заборгованості за кредитом, 2578,31 дол. США - заборгованості за процентами, 43,63 дол. США - штрафу (фіксована частина) 197,29 дол. США - штраф (процентна складова), а також 479,81 грн. судового збору.
Керуючий реалізацією визнав заявлені грошові вимоги частково на суму 47980,53 грн. (до 2 черги) та 4540,0 грн. судового збору за подання даної заяви.
07.10.2021р. від банку до суду надійшли письмові пояснення, в яких банк заперечує проти такого визнання керуючим реалізацією своїх вимог, зазначаючи, що керуючим реалізацією було помилково визнано суму заборгованості в сумі гривневого еквівалента, зазначеного в заочному рішенні Ленінського районного суду м.Миколаєва, оскільки фактично сума боргу була стягнута у іноземній валюті, тому в даному випадку відповідно до абз.4 ч.2 ст.45 КУзПБ склад та розмір даних грошових вимог має визначатись у національній валюті за курсом, встановленим Національним Банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами. Станом на дату подання даної заяви - 13.09.2021р. офіційний курс долара США становив 26,6782 грн. За таких обставин, банк зазначає, що 4186,78 дол. США, які були стягнуті з ОСОБА_1 заочним рішенням суду склали 111695,75 грн. та 479,81 грн. судового збору, разом 111695,75 грн.
В подальшому банком були надані суду відомості щодо офіційного курсу валют НБУ станом на дату звернення до суду із даною заявою та копії судових рішень (постанови ВП ВС від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц та рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2017р. у справі №910/2031/16) з підтвердження позицій судової практики.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.
Заяву АТ КБ "ПриватБанк" було подано до суду з недотриманням строку, встановленого судом згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Судом встановлено, що заборгованість боржника перед АТ КБ "ПриватБанк" виникла на підставі договору банківського обслуговування від 10.05.2006р. та підтверджуються рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03.09.2014р. у справі №2/489/1989/2014.
Банком заявлено суду грошових вимог в розмірі 174154,76 грн. з яких - заборгованість за тілом кредиту 29388,71 грн. та заборгованість за відсотками 144766,05 грн., а також 479,81 грн. судового збору, стягнутого рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва.
З наданого суду розрахунку вбачається, що банком здійснювалось нарахування відсотків після рішення суду у розмірі не погодженому сторонами.
В судових засіданнях представник банку уточнив заявлені вимоги та зазначив, що їх розмір має визначатись у гривневому еквіваленті суми боргу, стягнутої рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва.
Суд перевірив розрахунок банку з визначення гривневого еквівалента та встановив, що його виконано арифметично вірно.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст.45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним Банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
З огляду на те, що заочним рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 03.09.2014р. з боржника на користь банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором, визначена в розмірі 4186,78 дол.США, суд погоджується з твердженням банку стосовно визначення розміру грошових вимог банку у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на дату звернення банку до суду із заявою про визнання грошових вимог.
За таких обставин, грошові вимоги банку підлягають визнанню частково на суму 112175,55 грн. з яких 111695,75 грн. еквівалент стягнутого рішенням суду боргу в сумі 4186,78 дол.США та 478,81 грн. судового збору.
Вимоги банку виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та є конкурсними, проте заявлені після закінчення строку, встановленого у ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому кредитор - АТ КБ "ПриватБанк" не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено у ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно платіжного доручення № PROM3B9HZX від 23.07.2021р. сплачений судовий збір в розмірі 4540,00 грн. Вказані витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а тому підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства,
ст. 233-235 ГПК України, суд
1. Визнати вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника частково у розмірі 112175,55 грн.
2. Заявлені грошові вимоги в сумі 62459,02 грн. відхилити.
3. Зобов'язати керуючого реалізацією включити АТ КБ «ПриватБанк» до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов'язати керуючого реалізацією включити витрати АТ КБ «ПриватБанк» по сплаті судового збору за подання заяви у розмірі 4540 грн. 00 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Повідомити кредитору, боржнику та керуючому реструктуризацією, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - www.court.gov.ua.
5. Ухвалу направити кредитору, боржнику, керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складений та підписаний 19.11.2021р.
Суддя Ткаченко О.В.