18.11.2021 Справа № 914/2837/21
за позовом: Приватного підприємства “Тедекс Мастила Україна”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна Бурильна Техніка”, м. Дрогобич, Львівська область
про стягнення заборгованості в сумі 23 618,00грн.
Суддя Коссак С.М.
за участю секретаря Побігайленко Ю.-Б.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним підприємством “Тедекс Мастила Україна”, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна Бурильна Техніка”, м. Дрогобич, Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 23 618,00грн.
20.09.2021 ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 21.10.21 о 09:40 год.
Ухвалою суду від 21.10.2021 року, у зв'язку з неможливістю розгляду справи в даному судовому засіданні, відкладено розгляд справи на 11.11.2021 року.
У судовому засіданні 11.11.2021 року представник позивача оголосив клопотання про закриття провадження у справі у зв"язку з погашенням основної суми боргу та надав докази витрат на правничу допомогу. Ухвалою суду від 11.11.2021 року суд постановив, у зв'язку з неможливістю розгляду справи в даному судовому засіданні, надання можливості ознайомлення відповідачу з документами про витрати на правову допомогу, відкласти розгляд справи на 18.11.2021 на 09:30 год.
11.11.2021 року через канцелярію Господарського суду Львівської області представником позивача подано клопотання (вх.№4574/21) про закриття провадження у справі у зв'язку із сплатою основної суми боргу та просить закрити провадження у справі в частині стягнення 23 618,00грн. та повернути сплачений судовий збір.
11.11.2021 року через канцелярію Господарського суду Львівської області представником позивача подано клопотання (вх.№26644/21) про долучення документів на підтвердження витрат на правову допомогу у справі №914/2837/21, до якого додано детальний опис робіт, копію акту, копію платіжного доручення №11268 від 22 вересня 2021 року про сплату відповідачем 23 618,00грн. та докази відправки даного клопотання відповідачу у справі.
17.11.2021 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання за вх.№ 27318/21 про розгляд справи без його участі. У судове засідання 18.11.2021 року представник позивача не з'явився.
У судове засідання 18.11.2021 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 11.11.2021 року. Жодних заяв, клопотань з процесуальних питань по справі від відповідача не надходило.
Обґрунтування та мотиви суду.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 23 618,00 грн. суми заборгованості, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору постачання №123/6 від 23.12.2016 року за видатковою накладною ФР-2326 від 15.09.2020 року на суму 38 618,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору постачання №123/6 від 23.12.2016 року за видатковою накладною ФР-2326 від 15.09.2020 року позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 38 618,00грн. Згідно доданого до матеріалів позовної заяви акту звірки відповідачем здійснено частково оплату у розмірі 15 000,00грн., що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи. В порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату в повному обсязі, що послужило звернення позивачем з вимогою до відповідача 09.08.2021 року щодо погашення залишку заборгованості в сумі 23 618,00грн., яка залишена відповідачем без реагування. Відтак станом на час подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становила 23 618,00грн.
Також до матеріалів позовної заяви позивачем додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач поніс і очікує понести наступні витрати у зв'язку з розглядом справи: сплачений судовий збір у розмірі 2270,00грн, поштові витрати у розмірі 100,00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00грн.
11.11.2021 року через канцелярію Господарського суду Львівської області представником позивача подано клопотання (вх.№4574/21) про закриття провадження у справі у зв'язку із сплатою основної суми боргу та просить закрити провадження у справі в частині стягнення 23 618,00грн. та повернути сплачений судовий збір.
З долученого до матеріалів справи платіжного доручення №11268 від 22 вересня 2021 року вбачається, що відповідач добровільно виконав зобов'язання щодо сплати заборгованості у сумі 23 618,00грн. по договору постачання №123/6 від 27.12.2016 року в томі числі ПДВ., яке знаходяться в матеріалах справи.
Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із заявою про закриття провадження в у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та підтвердження представника позивача про отримання від відповідача суми 23618,00грн., платіжне доручення про сплату якої ним додано до клопотання про долучення доказів за вх.№26644/21.
Отже, відповідач сплатив позивачеві суму заборгованості в розмірі 23 618,00грн. згідно платіжного доручення №11268 від 22 вересня 2021року. Таким чином, предмет спору відсутній.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд роз'яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Судом встановлено, що у поданому клопотанні за вх.№4574/21 представник позивача просить суд, закрити провадження та повернути сплачений позивачем судовий збір у справі.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як встановлено з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено 2270,00грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №8081 від 09.09.2021 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу - Приватному підприємству “Тедекс Мастила Україна” з Державного бюджету України 2270,00грн. судового збору, платіжним дорученням №8081 від 09.09.2021 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач поніс і очікує понести наступні витрати у зв'язку з розглядом справи: сплачений судовий збір у розмірі 2270,00грн, поштові витрати у розмірі 100,00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00грн. До попереднього орієнтовного розрахунку представником позивачем додано: платіжне доручення №8082 від 09.09.2021 року про сплату 7000,00грн. за юридичні послуги згідно договору №090921 від 09.09.2021 року, Договір №090921 про надання послуг у сфері права від 09.09.2021 року, відповідно до п.3.1. якого вартість наданих послуг за цим договором складає 7000,00грн. та додано ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
11.11.2021 року через канцелярію Господарського суду Львівської області представником позивача подано клопотання (вх.№26644/21) про долучення документів на підтвердження витрат на правову допомогу у справі №914/2837/21, до якого додано детальний опис робіт, відповідно до якого вартість послуг за домовленістю сторін становить 7000,00грн., копію акту здачі-приймання наданих послуг на суму 7000,00грн., копію платіжного доручення №11268 від 22 вересня 2021 року про сплату відповідачем 23 618,00грн. та докази відправки даного клопотання відповідачу у справі.
Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин відсутні.
При цьому суд зазначає, що до позовної заяви додано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, відповідно до якоговитрати на правову допомогу є у розмірі 7000,00грн.
Відповідно до ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження вимог ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України позивач надав на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу: платіжне доручення №8082 від 09.09.2021 року про сплату 7000,00грн. за юридичні послуги згідно договору №090921 від 09.09.2021 року, Договір №090921 про надання послуг у сфері права від 09.09.2021 року, відповідно до п.3.1. якого вартість наданих послуг за цим договором складає 7000,00грн. та додано ордер на надання правничої (правової) допомоги; детальний опис робіт, відповідно до якого вартість послуг за домовленістю сторін становить 7000,00грн., копію акту здачі-приймання наданих послуг на суму 7000,00грн., копію платіжного доручення №11268 від 22 вересня 2021 року про сплату відповідачем 23 618,00грн. та докази відправки даного клопотання відповідачу у справі.
Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи.
Правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.
При цьому суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Одночасно суд зазначає, що позивачем належним чином з описом вкладення надіслано клопотання про долучення документів за вх.№26644/21 на підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачу у справі на його офіційну адресу (юридичну адресу), шо підтверджується описом вкладення до цінного листа з відміткою Укрпошти за 04.11.2021 рік, який знаходиться в матеріалах справи, відтак відповідач повідомлений про заявлене клопотання про стягнення судових витрат, проте своїм правом на доведення неспівмірності заявлених витрат не скористався.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які вважає документально обґрунтованими та правомірно заявленими.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, клопотання позивача про повернення судового збору та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, керуючись 129, 130, 185, 231, 233, 234, 235 ГПК України, п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
1. Закрити провадження у справі № 914/2837/21.
2. Повернути Приватному підприємству “Тедекс Мастила Україна” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355, код ЄДРПОУ 34943074) з Державного бюджету України 2270,00грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №11268 від 22 вересня 2021року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна Бурильна Техніка” (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Труша, будинок 20, код ЄДРПОУ 40978147) на користь Приватного підприємства “Тедекс Мастила Україна” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355, код ЄДРПОУ 34943074) 7000,00грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу 4 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Коссак С.М.