79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.11.2021 справа № 907/183/21
за позовом: Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради, м. Любомль, Волинська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”, м. Львів
про стягнення 409 926,00грн. заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Побігайленко Ю.-Б.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився
30.06.2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 року надіслано за підсудністю матеріали справи №907/183/21 за позовом Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради, м. Любомль, Волинська обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”, м. Ужгород про стягнення 409 926,00грн. заборгованості, з якої 204 963,00грн. - основний борг та 204 963,00грн. - штраф.
Ухвалою суду від 05.07.2021 року позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.
26.07.2021 року позивачем через канцелярію суду надійшла заява за вх.№17329/21, про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.09.2021 року.
Відповідно до наказу голови Господарського суду Львівської області, суддя Коссак С.М. перебував у щорічній відпустці з 09.08.2021 року по 30.08.2021р.
26.08.2021 на поштову адресу суду Комунальним некомерційним підприємством “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради надіслано заяву (вх.№ 19611/21 від 26.08.2021) про проведення судового засідання по справі № 907/183/21, що призначене на 02.09.2021 року на 14год. 45хв. у режимі відеоконференції, забезпечити проведення якої доручити найближчому суду до якого може прибути представник позивача за адресою: м. Любомиль, вулиця Ярослава Мудрого, 3.
Ухвалою суду від 31.08.2021 року в задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради, м. Любомль, Волинська обл. про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.09.2021 року о 14год. 45хв. у справі №907/183/21 в режимі відеоконференції відмовлено. При цьому судом в ухвалі зазначено, що проведення в режимі відеоконференції наступних судових засідань у справі № 907/183/21 буде можливим з урахуванням наявності технічної можливості.
01.09.2021 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання за вх.№20217/21 про розгляд справи за його відсутності.
02.09.2021 року від представника відповідач на електронну пошту суду надійшло клопотання за вх.№20229/21 про відкладення розгляду справи з метою подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року відкладено підготовче засідання на 24.09.2021 року.
07.09.2021 на електронну адресу суду від представника Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради надійшла заява (вх.№ 20593/21 від 07.09.2021) про проведення судового засідання по справі № 907/183/21, що призначене на 24.09.2021 року на 09год. 40хв. у режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручити судам згідно вказаного переліку у заяві.
Ухвалою суду від 08.09.2021 року заяву Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради, (вх.№20593/21) про участь у судовому засіданні 24.09.2021р. о 09:40год. у справі №907/183/21 в режимі відеокоференції задоволено. Доручено Любомильському районному суді Волинської області (Волинська обл., м. Любомль, вулиця Ярослава Мудрого,3) забезпечити проведення судового засідання у справі №907/183/21, призначене на 24.09.2021р. р. о 09:40 год в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник позивача - Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради.
22.09.2021 року на електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява за вх.№22098/21 про вступ у справу як представника Богомолець О.М., в якій просить долучити представника у справу в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи для можливості реалізувати повноваження представником. Судом надано доступ представнику відповідача до електронної справи №907/183/21.
24.09.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання за вх.№22272/21 про відкладення розгляду справи з метою подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 22.10.2021 р. о 09:40 год. та доручено Любомильському районному суді Волинської області (Волинська обл., м. Любомль, вулиця Ярослава Мудрого,3) забезпечити проведення судового засідання у справі №907/183/21, призначене на 22.10.2021р. р. о 09:40 год в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник позивача - Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради.
Ухвалою суду від 22.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 12.11.2021 р. о 10:30 год.
10.11.2021 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання за вх.№26448/21 про ознайомлення з матеріалами справи, який 10.11.2021 року ознайомився з матеріалами справи, про що зроблено ним відмітку на клопотанні.
В судове засідання 12.11.2021 року позивач, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 26.10.2021 року.
В судове засідання 12.11.2021 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 26.10.2021 року.
Одночасно, слід зазначити, що відповідачу відомо про розгляд справи, оскільки його уповноваженим представником подавались клопотання про відкладення розгляду справи, та уповноважений представник ознайомлювався з матеріалами справи 10.11.2021 року, проте станом на час розгляду справи клопотань чи відзиву від відповідача не надходило.
До суду 07.09.2021 року від відповідача повернувся конверт із зазначенням причини повернення на довідці: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Комунальним некомерційним підприємством “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради, м. Любомль, Волинська обл. та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” у порядку, визначеному Закону України «Про публічні закупівлі» (відкриті торги) укладено Договір на поставку товару ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистилятори (бензинА-92, Дизельне паливо) від 19.05.2020 року №106 та Договір на поставку товару ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистилятори (бензинА-92, Дизельне паливо) від 18.09.2020 року №245.
Пунктами 3.3. укладених договорів визначено, що розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної.
Свої зобов'язання за договорами покупець (позивач) виконав в повному обсязі, кошти за надані талони на відпуск палива перераховані постачальнику, що підтверджується: по договору від 19 травня 2020 року №106 на суму 210 685,20грн. платіжними дорученнями №383 від 25.05.2020 року, №400 від 28.05.2020 року, №447 від 16.06.2020 року; по договору від 18.09.2020 року №245 на суму 113 760,00грн.грн. платіжним дорученням №786 від 24.09.2020 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі (заміни талонів на картки пальне) від 31 грудня 2020 року відбулась заміна карток, постачальник (відповідача передав, а покупець (позивач) прийняв паливні картки у кількості 2 штуки: №7825990004679957-Бензин А-92-6960л та №7825990004679965-Дизельне паливо - 4090л.
За допомогою паливних карток позивачем не отоварено пального за договором від 19.05.2020 року №106: бензину А-92 - на суму 53 457,60грн. та дизельного палива - на суму 37 745,40грн. на загальну суму 91 203,00грн.; за Договором від 18.09.2020 року №245: бензину А-92 на суму 75 840,00грн. та дизельного палива на суму 37 920,00грн. на загальну суму 113 760,00грн.
Відтак, за укладеними договорами між позивачем та відповідачем, ТзОВ «Транс Ойл Сервіс» не поставлено бензину А-92 та дизельного палива загальною вартістю 204 963,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
За умовами п. 8.4. укладених договорів, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 204 963,00грн., який позивач просить стягнути з відповідача, а саме: за договором від 19.05.2020 року №1069 у розмірі невиконаного зобов'язання, що становить 91 203,00грн. та за договором від 18.09.2020 року №245 у розмірі невиконаного зобов'язання, що становить 113 760,00грн.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з яким пов'язує факт укладення договорів на поставку товарів, його неналежне виконання в частині непоставки товару (стягнення заборгованості за непоставлений товар) та стягнення штрафу в розмірі невиконаної частини договорів.
Між Комунальним некомерційним підприємством “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради, м. Любомль, Волинська обл. та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” у порядку, визначеному Закону України «Про публічні закупівлі» (відкриті торги) укладено Договір на поставку товару ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистилятори (бензинА-92, Дизельне паливо) від 19.05.2020 року №106 та Договір на поставку товару ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистилятори (бензинА-92, Дизельне паливо) від 18.09.2020 року №245.
Відповідно до п. 1.1. укладених Договорів постачальник зобов'язується поставити товар: Код ДК 021:2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти - (Бензин - А-92, Дизельне паливо), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.
Найменування, кількість та ціна товару зазначаються у Специфікації, що є невід'ємною частиною даних договорів (п.п. 1.2. Договорів).
Передача Покупцю бензину, дизельного палива здійснюється на автозаправочних станціях шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явлені довіреними особами Покупця скретч-карток. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) на АЗС вказаного у ній об'єму і марки палива. Скретч-картки вважаються переданими Постачальником і прийняті Покупцем з моменту їх фактичного отримання згідно умов Договору. Термін дії скретч-картки - 12 місяців з дати видачі. (п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.7 договорів).
Відповідно до п.2.2. укладеного договору №106 від 19.05.2020 року з урахуванням внесених змін до нього Додатковою угодою №1 від 11.06.2020 року, загальна вартість договору складає 210 603,00грн. у тому числі ПДВ 35 100,50грн.
Відповідно до п.2.2. укладеного договору про постачання №245 від 18.09.2020 року, загальна вартість договору складає 113 760грн. у тому числі ПДВ 18960,00рн.
Пунктами 3.3. укладених договорів визначено, що розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної.
Свої зобов'язання за договорами покупець (позивач) виконав в повному обсязі, кошти за надані талони на відпуск палива перераховані постачальнику, що підтверджується: по договору від 19 травня 2020 року №106 на суму 210 685,20грн. платіжними дорученнями №383 від 25.05.2020 року, №400 від 28.05.2020 року, №447 від 16.06.2020 року; по договору від 18.09.2020 року №245 на суму 113 760,00грн.грн. платіжним дорученням №786 від 24.09.2020 року.
Факт прийняття талонів на пальне по укладеним договорам підтверджується видатковими накладними №132 від 21.05.2020, №141 від 27.05.2020, №168 від 15.06.2020, №416 від 23.09.2020 року, а також актами приймання-передачі талонів на пальне від 21 травня 2020 року, від 27 травня 2020 року, від 15.06.2020 року, від 23 вересня 2020 року.
Крім того, відповідно до п.п. 1.8. Договорів зазначено, що скретч-картки на паливо, надані постачальником покупцю згідно укладених договорів, діють по всій мережі АЗС постачальника та інших мережах АЗС на території України, з якими постачальник знаходиться у відповідних партнерських договірних правовідносинах.
Проте, починаючи з листопада 2020 на АЗС яких повинно здійснюватися відпуск Пального за цими Договорами, відмовлялися відпускати товар по переданими скретч-картами через їх недійсність.
26.11.2020 року позивачем надіслано відповідачу лист №1381/2.03.20 про виконання ним вимог умов договору. 01.12.2020 року відповідачем у відповідь на цей лист, повідомлено позивача, що для здійснення заправки автомобілів покупця в мережі АЗС «WОG» буде проведено обмін раніше отриманих покупцем скретч-карток на інші з новим терміном дії скретч-карток, без додаткової за це оплати покупцем та гарантує виконання своїх зобов'язань, які виникли по договору.
Відповідно до Акту приймання-передачі (заміни талонів на картки пальне) від 31 грудня 2020 року відбулась заміна карток, постачальник (відповідача передав, а покупець (позивач) прийняв паливні картки у кількості 2 штуки: №7825990004679957-Бензин А-92-6960л та №7825990004679965-Дизельне паливо - 4090л.
17.12.2020 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо невиконання умов укладених договорів, а саме повідомлено відповідача, що за отриманими скретч-картами (заміненими) заправка пального на АЗС проводилась, але рівно до 12 грудня поточного року, після даної дати заправка пальних автомобілів за заміненими картами не проводилась.
За допомогою паливних карток позивачем не отоварено пального за договором від 19.05.2020 року №106: бензину А-92 - на суму 53 457,60грн. та дизельного палива - на суму 37 745,40грн. на загальну суму 91 203,00грн.; за Договором від 18.09.2020 року №245: бензину А-92 на суму 75 840,00грн. та дизельного палива на суму 37 920,00грн. на загальну суму 113 760,00грн.
Відтак, за укладеними договорами між позивачем та відповідачем, ТзОВ «Транс Ойл Сервіс» не поставлено бензину А-92 та дизельного палива загальною вартістю 204 963,00грн., відтак у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 204 963,00грн.
Відповідно до вимог ст. 8.4. укладених між позивачем та відповідачем договорів від 19.05.2020 року №106 та від 18.09.2020 року №245, за відмову від виконання чи невиконання договору зі сторони постачальника, останній сплачує штраф в розмірі суми невиконаної частини договору.
Відтак позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 204 963,00грн., який позивач просить стягнути з відповідача, а саме: за договором від 19.05.2020 року №1069 у розмірі невиконаного зобов'язання, що становить 91 203,00грн. та за договором від 18.09.2020 року №245 у розмірі невиконаного зобов'язання, що становить 113 760,00грн.
Норми права та висновки суду.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі-продажу (поставки) товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Пунктами 3.3. укладених договорів визначено, що розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної.
Свої зобов'язання за договорами покупець (позивач) виконав в повному обсязі, кошти за надані талони на відпуск палива перераховані постачальнику, що підтверджується: по договору від 19 травня 2020 року №106 на суму 210 685,20грн. платіжними дорученнями №383 від 25.05.2020 року, №400 від 28.05.2020 року, №447 від 16.06.2020 року; по договору від 18.09.2020 року №245 на суму 113 760,00грн.грн. платіжним дорученням №786 від 24.09.2020 року.
Таким чином, факт підписання сторонами акту приймання-передачі паливних карток, на заміну паливних карток від 31 грудня 2020 року, видаткових накладних №132 від 21.05.2020, №141 від 27.05.2020, №168 від 15.06.2020, №416 від 23.09.2020 року не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі скретч-карток/талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар в кількості товару за договором від 19.05.2020 року №106: бензину А-92 - на суму 53 457,60грн. та дизельного палива - на суму 37 745,40грн. на загальну суму 91 203,00грн.; за Договором від 18.09.2020 року №245: бензину А-92 на суму 75 840,00грн. та дизельного палива на суму 37 920,00грн. на загальну суму 113 760,00грн. Відтак, за укладеними договорами між позивачем та відповідачем, виникла заборгованість на загальну суму 204 963,00грн.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 204 963,00грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.
Щодо стягнення штрафу суду зазначає таке.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, порушення строків поставки товару та поставку товару в недостатній кількості, позивач просить стягнути з відповідача, згідно прохальної частини позовної заяви 204 963,00грн штрафу в розмірі суми невиконаної частин укладених договорів.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.
Відповідно до вимог ст. 8.4. укладених між позивачем та відповідачем договорів від 19.05.2020 року №106 та від 18.09.2020 року №245, за відмову від виконання чи невиконання договору зі сторони постачальника, останній сплачує штраф в розмірі суми невиконаної частини договору.
Відтак позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 204 963,00грн., який позивач просить стягнути з відповідача, а саме: за договором від 19.05.2020 року №1069 у розмірі невиконаного зобов'язання, що становить 91 203,00грн. та за договором від 18.09.2020 року №245 у розмірі невиконаного зобов'язання, що становить 113 760,00грн., який розрахований правильно та підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість у розмірі 204 963,00грн. та штраф у розмір 204 963,00грн.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 6 148,90грн., що підтверджується платіжним дорученням №1370 від 18 березня 2021 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 6 148,90грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” (79008, м. Львів, вул. Староєврейська, будинок 7А, код ЄДРПОУ 42647162) на користь Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об”єднання” Любомльської міської ради (44300, Волинська обл., м. Любомль, вул. Брестська, 70, код ЄДРПОУ 37271416) 204 963,00грн. заборгованості, 204 963,00грн. штрафу та 6 148,90грн. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2021р.
Суддя Коссак С.М.