ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.11.2021Справа № 910/16734/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH)
до 1) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства
охорони здоров'я України"
2) Міністерства охорони здоров'я України
3) Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals
Limited)
про захист порушених прав інтелектуальної власності.
Представники:
від позивача: Грунський В.О.
від відповідача 1: Неміровський В.В.
від відповідача 2: Зуєв Д.С.
від відповідача 3: не з'явився
Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", Міністерства охорони здоров'я України, Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) про захист порушених прав інтелектуальної власності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок державної реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20" компанією "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) будуть порушені права інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 73339, з огляду на що позивач просив суд:
- зобов'язати Компанію "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" припинити порушення прав Команії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339;
- заборонити компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339, права на який належать Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх;
- зобов'язати Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України відмовити Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України видати наказ про відмову Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 суд ухвалив позовну заяву Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) залишити без руху.
05.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 13.04.2021.
11.11.2020 електронною поштою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Аналогічна за змістом заява 11.11.2020 була подана позивачем через відділ діловодства суду.
При цьому, 09.11.2020 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 13.11.2020 у задоволенні заяви Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) про забезпечення позову відмовлено.
19.11.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині вимог до відповідача 1.
19.11.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи.
23.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 25.11.2021 у задоволенні заяви Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) про забезпечення позову відмовлено.
25.11.2020 до відділу діловодства суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшов відзив на позов та письмове повідомлення.
Ухвалою суду від 25.11.2021 зупинено провадження у справі № 910/16734/20 у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва судового доручення про вручення відповідачу 3 документів.
09.12.2020 до відділу діловодства суду від Міністерства охорони здоров'я України надійшов відзив на позов.
10.03.2021 до відділу діловодства суду від Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) надійшов відзив на позов.
24.03.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3.
12.04.2021 до суду від Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 13.04.2021 поновлено провадження у справі.
У підготовче засідання 13.04.2021 прибули представники позивача та Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України". Представники Міністерства охорони здоров'я України та "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) у підготовче засідання не прибули. Представник позивача подав додаткові документи.
За наслідками розгляду клопотання відповідача 3 про відкладення розгляду справи судом відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що відповідачем 3 не наведено обставин, які в силу норм ГПК України можуть слугувати підставами для відкладення розгляду справи.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 13.04.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.05.2021.
11.05.2021 до відділу діловодства суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли додаткові матеріали.
Підготовче засідання призначене на 11.05.2021 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному, з огляду на що ухвалою суду від 31.05.2021 підготовче засідання призначено на 22.06.2021.
17.05.2021 до відділу діловодства суду від "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) надійшла заява про залучення третьої особи - Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України".
20.05.2021 до відділу діловодства суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшло клопотання про виплату грошової компенсації витрат Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України".
22.06.2021 до суду надійшла заява позивача про встановлення додаткового строку для подання доказу та відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 22.06.2021 прибули представники сторін.
Розглянувши заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», судом відмовлено у його задоволенні, оскільки зазначена особа є учасником судової справи, а саме відповідачем, що виключає можливість залучення її також і у статусі третьої особи без самостійних вимог.
За наслідками розгляду клопотання відповідача 1 про здійснення розгляду справи № 910/16734/20 у закритому судовому засіданні, судом відмовлено у його задоволенні з підстав необґрунтованості, оскільки, заявником, зокрема, не зазначено які з поданих документів містять таємну чи іншу інформацію, що охороняється законом.
Щодо клопотання позивача про встановлення додаткового строку для подання доказу, а саме висновку експерта, суд зазначає наступне.
Частинами 1-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Так, позивач зазначає, що не мав можливості подати висновок експерта у строки, визначені ст. 80 ГПК України, оскільки, можливість проведення експертного дослідження виникла лише після подання Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» витребуваних ухвалою суду доказів.
З огляду на викладене, оскільки, зазначені позивачем причини неподання висновку експерта в визначений строк є поважними, судом задоволено клопотання позивача та без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про встановлення додаткового строку на подання доказів, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.07.2021.
Розглянувши заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, зазначена особа є учасником судової справи, а саме відповідачем, що виключає можливість залучення її також і у статусі третьої особи без самостійних вимог.
За наслідками розгляду клопотання відповідача 1 про здійснення розгляду справи № 910/16734/20 у закритому судовому засіданні, судом відмовлено у його задоволенні з підстав необґрунтованості, оскільки, заявником, зокрема, не зазначено які з поданих документів містять таємну чи іншу інформацію, що охороняється законом.
Щодо клопотання позивача про встановлення додаткового строку для подання доказу, а саме висновку експерта, суд зазначає наступне.
Частинами 1-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Так, позивач зазначає, що не мав можливості подати висновок експерта у строки, визначені ст. 80 ГПК України, оскільки, можливість проведення експертного дослідження виникла лише після подання Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» витребуваних ухвалою суду доказів.
З огляду на викладене, оскільки, зазначені позивачем причини неподання висновку експерта в визначений строк є поважними, судом задоволено клопотання позивача та без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про встановлення додаткового строку на подання доказів, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.07.2021.
У підготовчому засіданні 22.06.2021 оголошено перерву до 13.07.2021.
09.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до відповідача 1 та заява про забезпечення позову.
13.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовче засідання 13.07.2021 прибули представники позивача, відповідача 1 та відповідача 3, представник відповідача 2 не прибув.
За наслідками розгляду заяви позивача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до відповідача 1, а саме: зобов'язання Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України відмовити Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року, ухвалою суду від 13.07.2021 позов в цій частині залишено без розгляду.
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву про забезпечення позову, ухвалою суду від 13.07.2021,яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, заяву Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи до забезпечення позову; заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" до набрання рішенням у справі № 910/16734/20 законної сили видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданого на реєстрацію Компанією "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) 08 вересня 2020 року; заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" до набрання рішенням у справі № 910/16734/20 законної сили на підставі заяви Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданого на реєстрацію Компанією "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) 08 вересня 2020 року, у тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо; в іншій частині заяви відмовлено.
У підготовчому засіданні 13.07.2021 суд оголосив перерву до 03.08.2021.
03.08.2021 до відділу діловодства суду від відповідача 3 надійшла заява про залучення третьої особи - Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України".
У підготовче засідання 03.08.2021 прибули представники учасників судового процесу.
За наслідками розгляду заяви про залучення третьої особи судом відмовлено в її задоволенні з підстав необгрунтованості з огляду на наявність у Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" статусу співвідповідача у справі.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.09.2021.
12.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача 3 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 13.07.2021.
17.08.2021 до відділу діловодства суду від відповідача 3 надійшли письмові пояснення.
19.08.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 14.09.2021 в задоволенні клопотання Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 13.07.2021 у справі № 910/16734/20 відмовлено.
21.09.2021 до відділу діловодства суду від відповідача 3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
21.09.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення суду.
У судове засідання 21.09.2021 прибув представник позивача, представники відповідачів 1,2 та 3 не прибули.
У судовому засіданні 21.09.2021 суд оголосив перерву до 28.09.2021.
У судове засідання 28.09.2021 прибув представник позивача та представник відповідача 1, представники відповідачів 2 та 3 не прибули.
У судовому засіданні 21.09.2021 суд оголосив перерву до 19.10.2021.
Разом з тим, судове засідання, призначене на 19.10.2021, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.
З огляду на повернення судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою суду від 25.10.2021 судове засідання призначено на 09.11.2021, представник відповідача 3 у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 09.11.2021, за відсутності представника відповідача 3, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 09.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (позивач) є власником патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗО ьЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ", який виданий на підставі заявки на державну реєстрацію № 2002076161 від 11.12.2000, дата набрання чинності патенту - 15.07.2005, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з Державного реєстру України винаходів стосовно патенту на винахід № 73339.
Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" було прийнято до розгляду подану компанією "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» (таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 10 мг, 15 мг та 20 мг, по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній упаковці); МНН - RIVAROXABAN.
Обґрунтовуючи свої вимоги при зверненні з позовом до суду, позивач зазначив, що діючою речовиною лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», який був поданий на реєстрацію, є сполука, тотожна з композицією, яка захищена патентом України № 73339 (формула «ривароксабану»).
Позивач вказав, що у випадку складання висновку щодо державної реєстрації лікарського засобу "Ривароксабан", Міністерство охорони здоров'я України зареєструє даний лікарський засіб, а відповідач 3 отримає право застосовувати його на території України, тоді як реєстрація вказаного лікарського засобу без дозволу позивача є порушенням його прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України № 73339, на захист яких позивач і звернувся з даним позовом до суду з такими вимогами (з урахуванням того, що позов в частині вимог про зобов'язання Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України відмовити Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20 залишено без розгляду):
- зобов'язати Компанію "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" припинити порушення прав Команії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339;
- заборонити компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339, права на який належать Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України видати наказ про відмову Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року.
Відповідач 1 проти позову заперечує з тих підстав, що в його діях відсутні будь-які порушення прав інтелектуальної власності на винахід.
Відповідач 2 проти позову заперечує з тих підстав, що належних та допустимих доказів існування обставин, з якими положення чинного законодавства України, в тому числі Закону України «Про лікарські засоби» - як спеціального закону в сфері реєстрації лікарських засобів, що пов'язують можливість визнання недійсними ще не створених наказів МОЗ України про реєстрацію лікарських засобів, позивачем не наведено.
Відповідач 3 проти позову заперечує з тих підстав, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про винаходи і корисні моделі» не визнаються порушенням прав, що випливають з патенту, ввезення на митну територію України у встановленому законом порядку товарів, виготовлених з використанням винаходу (корисної моделі), для досліджень чи використання винаходу (корисної моделі) у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу, а відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» посилання заявником на реєстраційну інформацію референтного/оригінального лікарського засобу та використання її в реєстраційних матеріалах, що подаються ним для реєстрації іншого лікарського засобу, що містить таку саму діючу речовину, що і референтний/оригінальний лікарський засіб, не вважається розголошенням та недобросовісним комерційним використанням такої інформації. Відповідач 3 вказує, що саме таке посилання здійснено ним в реєстраційній формі лікарського засобу, а тому відповідачі жодним чином не порушують право інтелектуальної власності позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.
Оскільки позов стосовно реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» обґрунтовано порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 73339, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.
Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі. (ст.462 ЦК України).
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях (абз. 4, 5 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй (абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (ч. 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Оскільки позивач є власником патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ", то в силу приписів ст. 424, 464 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" йому належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об'єктами винаходу за вказаним патентом, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходу.
Суд також відзначає, що використання в цивільному обороті лікарських засобів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація лікарських засобів виступає тим юридичним фактом, на підставі якого вони вводяться у цивільний оборот на території України.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.
Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
У заяві про державну реєстрацію лікарського засобу зазначаються: назва та адреса виробника; адреса його місцезнаходження та виробничих потужностей; назва лікарського засобу і його торговельна назва; назва діючої речовини (латинською мовою); синоніми; форма випуску; повний склад лікарського засобу; показання та протипоказання; дозування; умови відпуску; способи застосування; термін та умови зберігання; інформація про упаковку; дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах, у тому числі назва країни, номер і дата реєстрації.
Документи, що додаються до заяви, визначені ч. 4 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби".
За результатами розгляду зазначених матеріалів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу, як це встановлено частиною 5 статті 9 Закону України "Про лікарські засоби".
Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 26.05.2005 № 376 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)" (далі - Порядок № 376) державна реєстрація лікарського засобу здійснюється МОЗ на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної Державним експертним центром МОЗ (далі - Центр) у визначеному МОЗ порядку.
Згідно п. 3 Порядку № 376 у заяві про державну реєстрацію лікарського засобу, яку подає до МОЗ юридична або фізична особа, що несе відповідальність за якість, безпечність та ефективність лікарського засобу (далі - заявник), зазначаються найменування та адреса заявника, юридична адреса та адреса місця провадження діяльності виробника лікарського засобу, назва лікарського засобу, його торговельна назва, назва діючої речовини, синоніми, форма випуску, повний склад лікарського засобу, показання до застосування та протипоказання, дозування, умови відпуску, способи застосування, строк та умови зберігання, інформація про упаковку, дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 376, Центр готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу за результатами експертизи реєстраційних матеріалів або висновки, передбачені абзацами другим - шостим пункту 2 цього Порядку, і рекомендує здійснити державну реєстрацію відповідного лікарського засобу або відмовити в ній.
За приписами абз. 2 п. 5 Порядку № 376, На підставі поданої заявником заяви, висновків та рекомендацій Центру МОЗ приймає протягом десяти робочих днів (щодо лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу) або протягом семи робочих днів (щодо лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі), або протягом п'яти робочих днів (щодо лікарського засобу, який закуповується особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я) рішення про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації.
Рішення про відмову в державній реєстрації лікарського засобу приймається, якщо не підтверджуються висновки щодо його ефективності та безпечності. Також, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом чинні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів (ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби").
Водночас, відповідно до пп. 24 п. 1 розділу ІІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.08.2005 № 426 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 за № 1069/11349 (далі - Порядок № 426) визначено, що заявник (власник реєстраційного посвідчення) (далі - заявник) - юридична або фізична особа, яка є відповідальною за ефективність, якість та безпеку лікарського засобу в порядку, визначеному чинним законодавством, та має ресурси для здійснення фармаконагляду в Україні, а також є відповідальною за достовірність інформації, що міститься у наданих нею реєстраційних матеріалах.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби", лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу;
До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk"; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів;
готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) - дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування;
активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина) - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів;
допоміжна речовина (ексципієнт) - будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування.
Як зазначає позивач, лікарський засіб під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» містить в собі сполуку ривароксабан, захищену патентом позивача № 73339 на винахід, яка є активною діючою речовиною лікарського засобу «Ксарелто».
Оскільки патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу, у тому числі забороняти таке використання, до предмету доказування у справі входять обставини щодо того, чи використанно у лікарському засобі під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» винахід за патентом №73339, володільцем якого є позивач.
Позивачем було подано до суду висновок експерта №88-01 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві (справа №910/16734/20), складений 12.07.2021 судовим експертом Петренком Сергієм Анатолійовичем (далі - Висновок експерта).
У Висновку експерта встановлено:
- в лікарському засобі "Ріроксатор 10", способі його застосування та способі отримання його діючої речовини: використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 7, 9, 10, 11, 14 формули винаходу за патентом України № 73339; використано кожну ознаку одного з альтернативних варіантів (А), включену до незалежного пункту 8 формули винаходу за патентом України № 73339; не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 12, 13, 15 формули винаходу за патентом України №73339, або ознаку, еквівалентну їй;
- в лікарському засобі "Ріроксатор 15", способі його застосування та способі отримання його діючої речовини: використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 7, 9, 10, 11, 14 формули винаходу за патентом України № 73339; використано кожну ознаку одного з альтернативних варіантів (А), включену до незалежного пункту 8 формули винаходу за патентом України № 73339; не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 12, 13, 15 формули винаходу за патентом України №73339, або ознаку, еквівалентну їй;
- в лікарському засобі "Ріроксатор 20", способі його застосування та способі отримання його діючої речовини: використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 7, 9, 10, 11, 14 формули винаходу за патентом України № 73339; використано кожну ознаку одного з альтернативних варіантів (А), включену до незалежного пункту 8 формули винаходу за патентом України № 73339; не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 12, 13, 15 формули винаходу за патентом України №73339, або ознаку, еквівалентну їй.
Суд зазначає, що судовим експертом у Висновку, зокрема встановлено, що відповідно до інформації з Опису до патенту України на винахід № 73339, формула винаходу складається з 10 незалежних та 5 залежних від них пунктів.
Здійснивши аналіз формули винаходу за патентом України № 73339 судовим експертом також встановлено:
незалежний пункт 1 та залежні від нього пункти 2-6 містять ознаки (структурна формула із зазначенням значень радикалів), якими охарактеризовано речовину у вигляді індивідуальної хімічної сполуки;
незалежний пункт 7 містить ознаки (структурна формула із зазначенням значень радикалів), якими охарактеризовано речовину у вигляді індивідуальної хімічної сполуки;
незалежний пункт 8 містить ознаки (наявність дії або сукупності дій; порядок виконання таких дій у часі; умови виконання дій: режим, використання речовин (вихідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо)), якими охарактеризовано спосіб одержання заміщених оксазолідинонів;
незалежний пункт 9 містить ознаки (якісний склад композиції (інгредієнти), якими охарактеризовано речовину у вигляді фармацевтичної композиції (лікарського засобу);
незалежний пункт 10 містить ознаки (наявність дії, порядок виконання таких дій в часі, умови виконання дій: режим, використання речовин), якими охарактеризовано спосіб застосування речовини у вигляді індивідуальної хімічної сполуки для одержання лікарських засобів або фармацевтичних композицій для профілактики і/або для лікування тромбоемболічних захворювань, зокрема інфаркту міокарда, стенокардії (включаючи приступи стенокардії ) реоклюзій і рестенозів після ангіопластичних операцій або аортокоронарного шунтування, інсульту, ішемічних нападів, що перемежовуються, захворювань, зв'язаних із закупоркою периферичних артерій, емболії легень або тромбозів глибоких вен;
незалежний пункт 11 містить ознаки (наявність дії, умови виконання дій: використання речовин), якими охарактеризовано спосіб застосування речовини у вигляді індивідуальної хімічної сполуки для одержання лікарських засобів або фармацевтичних композицій для профілактики і/або для лікування захворювань за рахунок позитивного ефекту, що викликається інгібуванням фактора Ха;
незалежний пункт 12 містить ознаки (наявність дії, умови виконання дій: використання речовин), якими охарактеризовано спосіб застосування речовини у вигляді індивідуальної хімічної сполуки для одержання лікарських засобів або фармацевтичних композицій для лікування синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові;
незалежний пункт 13 містить ознаки (наявність дії, умови виконання дій: використання речовин), якими охарактеризовано спосіб застосування речовини у вигляді індивідуальної хімічної сполуки для одержання лікарських засобів або фармацевтичних композицій для профілактики і/або для лікування таких захворювань, як атеросклероз, артрит, хвороба Альцгеймера або рак;
незалежний пункт 14 містить ознаки (наявність дії, умови виконання дій: використання речовин), якими охарактеризовано спосіб застосування речовини у вигляді індивідуальної хімічної сполуки для одержання лікарських засобів або фармацевтичних композицій для інгібування фактора Ха;
незалежний пункт 15 містить ознаки (наявність дії, умови виконання дій: використання речовин), якими охарактеризовано спосіб запобігання згортання крові in vitro.
Як зазначив експерт, відповідно до інформації з Опису до патенту України на винахід № 73339, технічним результатом зазначеного винаходу є створення нових речовин для більш ефективної профілактики та/чи терапії тромбоемболічних захворювань (в першу чергу це інфаркт міокарда, стенокардія (включаючи приступи стенокардії) реокклюзії і рестенози після ангіопластичних операцій або аортокоронарного шунтування, інсульт, переміжні ішемічні приступи, захворювання, зв'язані з закупоркою периферичних артерій, емболії легень або глибокі венозні тромбози), а також - нових антикоагулянтів, які з підвищеною селективністю інгібують фактор згортання крові Ха.
При цьому експертом встановлено, що відповідно до наданих на дослідження матеріалів лікарський засіб «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» представлений у вигляді фармацевтичної композиції у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, виробництва компанії Торрент Фармасьютікалс Лтд (Індія) з діючою речовиною ривароксабан та допоміжними речовинами; відповідно до інструкції для медичного застосування лікарський засіб «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» є антитромботичним засобом, прямим інгібітором фактору Ха.
Досліджуючи обставини щодо того, чи використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів формули винаходу за патентом №73339 в лікарських засобах «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» або ознаку, еквівалентну їй, експерт зазначив, що патентом України на винахід №73339 (незалежний п. 1 та п. 7 формули винаходу) охороняється хімічна речовина Ривароксабан та вказав на те, що у патентному праві існують такі поняття як пряма, непряма, абсолютна та обмежена форми захисту нових хімічних сполук. За умови прямого захисту хімічної сполуки в формулі винаходу представляється безпосередньо сама хімічна сполука. У свою чергу, прямий захист хімічної сполуки може мати 2 форми - абсолютну та обмежену призначенням. При абсолютній формі у формулі винаходу представляється лише характеристика самої хімічної сполуки, тобто у випадку індивідуальної хімічної сполуки її структурна формула або її назва, або її хімічна назва. Таким чином, відповідно до незалежного п. 1 незалежного п. 7 формули винаходу за патентом 73339, зазначеним патентом надається прямий абсолютний захист Ривароксабану.
Експерт додатково зазначив, що абсолютний захист хімічної сполуки забезпечує незалежні права власнику відповідного патенту, а також ставить у залежність усі наступні розробки, пов'язані з запатентованою сполукою, зокрема з її використанням. Наприклад, створення композицій, до складу якої входить захищена відповідним патентом хімічна сполука, застосування таких композицій тощо.
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
За змістом ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Оцінюючи Висновок експерта, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, Висновок експерта складений атестованим судовим експертом Петренком С.А., який, як зазначено у висновку, обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Таким чином, Висновок експерта приймається судом як належний та допустимий доказ.
Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Як встановлено судом, у Висновку експерта останній дійшов висновку, що у лікарському засобі «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 7, 9, 10, 11, 14 формули винаходу за патентом України № 73339; використано кожну ознаку одного з альтернативних варіантів (А), включену до незалежного пункту 8 формули винаходу за патентом України № 73339.
В той же час, експерт дійшов висновку, що у лікарському засобі «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 12, 13, 15 формули винаходу за патентом України №73339, або ознаку, еквівалентну їй.
Разом з тим, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 7.2. Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 N 22 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 за N 173/5364, формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів. Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання. Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і(або) уточненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.
Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).
Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі реєстрації винаходу (одного винаходу), його формула матиме лише один незалежний пункт та у разі необхідності один чи декілька залежних пунктів.
У тому ж випадку, коли багатоланкова формула винаходу за патентом має не один, а декілька незалежних пунктів, мова йде про реєстрацію групи винаходів, кожен незалежний пункт формули якої характеризує один з винаходів групи.
Так, патент №73339, який належить позивачу, фактично захищає групу винаходів "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ", які охарактеризовані 10 незалежними пунктами формули, кожен з яких розкриває один з винаходів групи.
Як встановлено у Висновку експертизи, патентом України на винахід №73339 (незалежний п. 1 та п. 7 формули винаходу) охороняється хімічна речовина Ривароксабан.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в поданому на реєстрацію лікарському засобі «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 7, 9, 10, 11, 14 формули винаходу за патентом № 73339, а також ознаку одного з альтернативних варіантів, включену до незалежного п. 8 формули винаходу за патентом № 73339, в тому числі використано хімічну речовину Ривароксабан, яка охороняється патентом №73339. При цьому судом враховано, що кожен з вказаних вище незалежних пунктів формули винаходу за патентом № 73339 сам по собі характеризує один з винаходів, що входять до групи винаходів за вказаним патентом.
За змістом ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" припинити порушення прав Команії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про заборону компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339, права на який належать Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів здійснення відповідачем 3 підготовки до використання винаходу за патентом № 73339, тобто позивачем не доведено, що відповідач 3 здійснив чи здійснює підготовку до використання винаходу позивача. При цьому, судом визнано обґрунтованими та задоволено позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 3 припинити порушення прав позивача на винахід за патентом № 73339, що з урахуванням обставин конкретно даної справи та доказів, які подані сторонами, є ефективним та достатнім способом захисту порушених прав позивача.
За наведених обставин, вимога про заборону компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу не підлягає задоволенню за відсутності доведення наявності порушеного права позивача в цій частині.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Міністерства охорони здоров'я України видати наказ про відмову Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року, суд відзначає наступне.
Відповідно до частин першої статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.
Введення в цивільний оборот на території України лікарських засобів можливе лише після проведення їх державної реєстрації.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 376 державну реєстрацію лікарського засобу здійснює МОЗ.
Таким чином, єдиною підставою для отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та можливості реалізації лікарського засобу на території України є реєстрація лікарського засобу.
Чинним законодавством України не передбачений обов'язок МОЗ перевіряти лікарські засоби, що подаються на реєстрацію в Україні, на предмет дотримання прав інтелектуальної власності інших учасників цивільного обороту, в тому числі, інших виробників лікарських засобів, зокрема щодо винаходу.
Разом з тим, власники об'єктів інтелектуальної власності мають право в судовому порядку оскаржувати рішення про державну реєстрацію лікарських засобів, які призводять до порушення прав інтелектуальної власності.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що поданий на реєстрацію лікарський засіб «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» порушує право інтелектуальної власності позивача як власника патенту України № 73339, доводи позивача стосовно необхідності зобов'язання відповідача 2 відмовити Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації такого лікарського засобу є обґрунтованими.
Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Відповідно до Порядку №376 на підставі поданої заявником заяви, висновків та рекомендацій Центру МОЗ приймає протягом десяти робочих днів (щодо лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу) або протягом семи робочих днів (щодо лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі), або протягом п'яти робочих днів (щодо лікарського засобу, який закуповується особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я) рішення про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації.
Наказом МОЗ про державну реєстрацію лікарського засобу затверджуються методи контролю його якості, інструкція про застосування лікарського засобу (інструкція для медичного застосування), а також присвоюється реєстраційний номер, який вноситься до Державного реєстру лікарських засобів та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні лікарські засоби. До Державного реєстру вноситься інформація щодо можливості рекламування лікарського засобу, а також дані про попередню реєстрацію, перереєстрацію чи скасування реєстрації лікарського засобу та про реєстрацію лікарського засобу в Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді, а також державах - членах Європейського Союзу, якщо такий лікарський засіб пройшов державну реєстрацію як лікарський засіб, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу, у тому числі назва країни реєстрації і органу реєстрації та дата реєстрації.
Таким чином, оскільки позивач довів порушення свого права зокрема стосовно обставин подання відповідачем 3 на реєстрацію лікарських засобів, що порушують права інтелектуальної власності позивача, суд вважає за можливе у даному випадку з метою відновлення порушеного права позивача застосувати ефективний спосіб захисту, а саме зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року.
Іншими словами, питання стосовно реєстрації чи нереєстрації лікарського засобу з огляду на положення Порядку №376 вирішується шляхом прийняття рішення МОЗ про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації, тоді-як відповідне рішення фактично оформлюється відповідним наказом, з огляду на що суд вважає, що належним, достатнім та ефективним є вказаний вище спосіб захисту порушених прав позивача саме шляхом зобов'язання МОЗ відмовити відповідачу 3 в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", а не шляхом зобов'язання видати наказ, як зазначив позивач у прохальній частині позову.
З огляду на викладене, вказана позовна вимога підлягає задоволенню саме шляхом зобов'язання Міністерства охорони здоров'я України відмовити Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведені приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 3 в частині тих позовних вимог, які задоволені судом, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі; судовий збір за розгляд вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, покладається на позивача.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Компанію "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) (Torrent House, Off. Ashram Road, Ahmedabad - 380009, Gujarat, India) припинити порушення прав Команії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) (Alfred-Nobel-Str 10, 40789 Monheim, Germany, 40789) на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339.
3. Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7; іденттифікаційний код: 00012925) відмовити Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) (Torrent House, Off. Ashram Road, Ahmedabad - 380009, Gujarat, India) в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) (Torrent House, Off. Ashram Road, Ahmedabad - 380009, Gujarat, India) на користь Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) (Alfred-Nobel-Str 10, 40789 Monheim, Germany, 40789) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.11.2021
Суддя Ю.В. Картавцева