ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2021Справа № 910/4336/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Європорт"
про 216487,68 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європорт" (далі - відповідач) про стягнення 216487,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем ініційовано зміну електропостачальника з 01.04.2020 та наявністю на дату переходу до іншого електропостачальника заборгованості з оплати спожитої електричної енергії, що стало підставою для нарахування відповідачу штрафу у розмірі 216487,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 судом відкрито провадження у справі №910/4336/21; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
06.04.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, серед іншого посилаючись на те, що позивач, всупереч норм чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами договору намагається ототожнити поняття зміна електропостачальника до закінчення строку договору та дострокове розірвання чинного договору, а крім того, за твердженнями відповідача, станом на момент повідомлення постачальника про зміну (26.02.2020) та перехід до нового електропостачальника (01.03.2020) заборгованості Приватного акціонерного товариства "Європорт" перед позивачем не існувало.
12.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених ним у відзиві на позов заперечив.
16.04.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
20.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Європорт" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №42014089 (далі - договір). Договір укладено шляхом подання відповідачем 10.12.2018 заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п.5.5 договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Згідно з п.5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на розрахунковий рахунок постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Розрахунковий рахунок постачальника вказується в даному договорі та зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією "Стандарт-1", яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (п.5.7 договору).
Відповідно до п.6.2 договору споживач взяв на себе зобов'язання розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором.
За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 договору).
Комерційною пропозицією "Стандарт-1" (додаток №2 до договору №42014089 від 01.01.2019) передбачено, що у разі наявності у споживача заборгованості перед постачальником на дату надання звернення про зміну електропостачальника або на дату переходу споживача до іншого електропостачальника, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штрафні санкції у розмірі вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період, з якого споживач змінює постачальника, визначеної з урахуванням діючих на даний період тарифів постачальника.
Також відповідно до умов комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток №2 до договору №42014089 від 01.01.2019) порядок оплати визначено на умовах попередньої 100% оплати вартості договірного обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період, яка має бути сплачена до дати початку розрахункового періоду незалежно від отримання рахунку постачальника. Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електроенергію.
Згідно з умовами комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток №2 до договору №42014089 від 01.01.2019) термін постачання електричної енергії (термін дії договору) до 31.12.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було ініційовано зміну постачальника електричної енергії у своєму повідомленні №265 від 26.02.2020 з 01.04.2020.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного сторонами договору, позивач у березні 2020 року поставив відповідачу, а останній прийняв електричну енергію на загальну суму 288559,13 грн, що підтверджується підписаними між сторонами 31.03.2020 актами прийняття-передавання електричної енергії за березень 2020 року та рахунками на оплату за вказаний період.
Проте, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, вартість послуг з постачання електричної енергії за березень 2020 року у строк, встановлений договором, не сплатив, у зв'язку з чим у Приватного акціонерного товариства "Європорт" виникла заборгованість у загальній сумі 288559,13 грн, яка була стягнута на користь позивача згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/15042/20, яке набрало законної сили.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі позивач вказує на те, що станом на 01.04.2020 - дату переходу Приватного акціонерного товариства "Європорт" до іншого постачальника, у відповідача існувала заборгованість з оплати спожитої електричної енергії в сумі 288559,13 грн, а порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію стало підставою для нарахування відповідачу штрафних санкцій в сумі 216487,68 грн. Штрафні санкції позивачем розраховано на підставі заяви відповідача щодо договірних величин споживання електричної енергії за місяцями 2020 року - 80000 кВт/год щомісячно.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Так предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача (споживача) штрафних санкцій постачальнику у разі наявності у споживача заборгованості перед постачальником на дату надання звернення про зміну електропостачальника або на дату переходу споживача до іншого електропостачальника.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов'язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Спори між споживачем та електропостачальником під час зміни електропостачальника розглядаються відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, затвердженого Регулятором. Наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електричної енергії споживачу новим електропостачальником. До припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов'язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору.
Так, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Правила).
Відповідно до п.5.5.1 Правил, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами.
Суд зазначає, що і умовами договору і Правилами передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку.
З огляду на викладене, суд вважає, що споживач, розірвавши спірний договір в односторонньому порядку, реалізував своє право на вільний вибір (зміну) електропостачальника шляхом надіслання відповідного повідомлення постачальнику.
Порядок зміни енергопостачальника за ініціативою споживача врегульовано розділом 6.1 Правил, згідно з положеннями якого зміна постачальника електричної енергії без настання негативних наслідків для споживача можлива лише за умови повідомлення нового постачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміни строку дії чинного договору. Процес зміни електропостачальника за ініціативою споживача здійснюється на безоплатній основі і повинен завершитись у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня повідомлення.
Відповідно до п.6.1.16 Правил попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов'язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.
Згідно з п.6.1.17 Правил попередній електропостачальник не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу має виставити споживачу рахунок за електричну енергію, сформований на підставі прогнозних даних комерційного обліку, наданих адміністратором комерційного обліку.
Так, виходячи зі змісту розділу 6.1 Правил, процедура зміни електропостачальника пов'язується не лише з фактом повідомлення споживачем електропостачальника про перехід до нового та подання ним заяви-приєднання чи досягненням сторонами взаємної згоди укласти договір, але й безпосередньо залежить від дій електропостачальника.
В той же час, Правилами та договором визначено термін - 21 календарний день, який є достатнім для сторін (суб'єктів ринку електричної енергії і учасників роздрібного ринку), які задіяні у цьому процесі щодо проведення процедури зміни електропостачальника, а дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення як споживача так і постачальника від негативних наслідків у зв'язку з розірванням договору.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що відповідно до умов обраної відповідачем (споживачем) комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток №2 до договору №420014089 від 01.01.2019) оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (пункт 5.7 договору).
Згідно з умовами комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток №2 до договору №420014089 від 01.01.2019) рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Також за умовами положень п.6.2 договору споживач зобов'язаний протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.
Виходячи зі змісту розділу 6.1 Правил та умов договору, дії учасників ринку електричної енергії у процесі проведення процедури зміни електропостачальника повинні відповідати такій послідовності: 1) повідомлення постачальника про зміну електропостачальника; 2) здійснення попереднім електропостачальником всіх необхідних дій щодо виставлення рахунку за електричну енергію (не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору); 3) оплата споживачем рахунку протягом п'яти робочих днів з дати отримання, але не пізніше дати, визначеної цим договором.
Судом встановлено, що листом №265 від 26.02.2020 відповідач повідомив постачальника про зміну постачальника з 01.04.2020. Рахунок-фактура за спожиту електричну енергію на суму 171360,82 грн за березень 2020 року складено позивачем 12.03.2020, а кінцевий рахунок за фактично спожиту відповідачем електричну енергію у березні 2020 року на суму 117198,31 грн складено позивачем 31.03.2019.
В той же час, суд зазначає, що незалежно від отримання рахунку відповідач, всупереч умов укладеного між сторонами договору, попередню оплату не сплатив, як і не сплатив за поставлену у березні 2020 року електричну енергію у строк, визначений договором, внаслідок чого вартість спожитої електричної енергії за березень 2019 року у загальній сумі 288559,13 грн була стягнута на користь позивача згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/15042/20, яке набрало законної сили.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до умов п.13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
Відповідно до умов обраної відповідачем (споживачем) комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток №2 до договору №420014089 від 01.01.2019) у разі наявності у споживача заборгованості перед постачальником на дату надання звернення про зміну електропостачальника або на дату переходу споживача до іншого електропостачальника, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штрафні санкції у розмірі вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період, з якого споживач змінює постачальника, визначеної з урахуванням діючих на даний період тарифів постачальника.
З огляду на викладене вище, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо розрахунку за спожиту у березні 2020 року електричну енергію, в т.ч. невиконання обов'язку щодо її попередньої оплати, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача штрафу, передбаченого умовами договору (саме у зв'язку із наявною заборгованістю станом на дату переходу до іншого електропостачальника, який судом визначено з 01.04.2020 - згідно повідомлення споживача) не суперечить положенням п.6 ч.7 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" і п.6.1 Правил, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з Приватного акціонерного товариства "Європорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" підлягають штрафні санкції у розмірі 216487,68 грн.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Європорт" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європорт" (03049, м. Київ, вул. Лукашевича, буд.15-А, ідентифікаційний код 31744061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"(08132, Київська область, м. Вишневе, вул.Київська, 8-В, ідентифікаційний код 42094646) штрафні санкції на суму 216487 (двісті шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 3247 (три тисячі двісті сорок сім) грн 32 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені ст.ст.254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.11.2021.
Суддя М.Є.Літвінова