ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2021Справа № 910/9679/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/9679/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрансбуд" (Україна, 03035, м. Київ, вул. Толстого Льва, буд. 63, офіс 104; ідентифікаційний код: 40411701)
до Комунального підприємства "Київпастранс" (Україна, 04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604)
про стягнення 2 763 437,92 грн
Представники сторін:
від позивача: Васьковський Є.В., ордер серії ЖТ № 35200 від 10.06.2021;
від відповідача: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрансбуд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач) про стягнення 2 763 437,92 грн, з яких 2 450 946,00 грн заборгованості, 226 675,24 грн інфляційних втрат та 85 816,68 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 54.19-1 підряду на виконання робіт від 21.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9679/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.07.2021.
У підготовче засідання 21.07.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 21.07.2021 судом було оголошено перерву до 18.08.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/9679/21 призначено на 18.08.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання, призначене на 18.08.2021, не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, підготовче засідання у справі призначено на 15.09.2021.
У підготовче засідання 15.09.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.10.2021.
У судове засідання 13.10.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 13.10.2021 судом було оголошено перерву до 10.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/9679/21 призначено на 10.11.2021.
У судове засідання 10.11.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 10.11.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
21.01.2019 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротрансбуд" (далі - підрядник, позивач) було укладено Договір № 54.19-1 підряду на виконання робіт (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник бере на себе зобов'язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власних матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати роботи (далі - роботи) за предметом закупівлі: "Реконструкція тролейбусної лінії по вул. Маршала Жукова, Лісовому проспекті, вул. Мілютенка, вул. Кіото у Деснянському районі м. Києва" відповідно до ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 (Лот № 2 - роботи, які пов'язані із монтажем спецчастин контактної мережі по об'єкту) ("Будівельні роботи та поточний ремонт" код 45000000-7 за ДК 021:2015) (далі - об'єкт), відповідно до вимог кошторисної документації, у встановлений цим Договором строк, згідно із затвердженим Календарним графіком виконання робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною Договору, а замовник зобов'язується забезпечити прийняття виконаних робіт та здійснювати оплату на умовах, визначених цим Договором.
За умовами пункту 3.1 Договору договірна ціна (вартість) робіт за цим Договором є динамічною та визначена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1 - 1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" і становить 6 152 500,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 1 230 500,00 грн. Загальна ціна Договору становить 7 383 000,00 грн з ПДВ.
У пункті 3.4 Договору сторони погодили, що ціна Договору складається із сумарної вартості всіх підписаних уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та не перевищує загальну вартість робіт, зазначену в п. 3.1 цього Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору оплата робіт здійснюється за власні кошти підприємства та за рахунок коштів бюджету м. Києва. Розрахунки за виконані роботи здійснюються після надходження бюджетних коштів від Головного розпорядника бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень. Замовник не несе відповідальності за виконання своїх зобов'язань щодо оплати у разі відсутності фінансування з бюджету.
Згідно з підп. 4.1.1 пункту 4.1 Договору порядок розрахунків за рахунок коштів бюджету м. Києва здійснюється у наступному порядку: замовник перераховує підряднику попередню оплату (аванс) у розмірі до 30 % від Договірної ціни; замовник здійснює оплату прийнятих робіт за умови наявності відповідних коштів на своєму рахунку в ГУ ДКСУ в місті Києві на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), за фактично виконані роботи. У разі затримки бюджетного фінансування оплата за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів відповідного призначення на свій реєстраційний рахунок.
У підп. 4.1.2 пункту 4.1 Договору сторони погодили порядок розрахунків за власні кошти підприємства, а саме: замовник перераховує підряднику попередню оплату (аванс) у розмірі до 30 % від Договірної ціни; оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 90 (дев'яноста) робочих днів на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), за фактично виконані роботи.
За змістом пункту 4.3 Договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням обсягів виконаних робіт.
За умовами пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору термін виконання робіт: до 31.12.2019 року. Початок виконання робіт: з моменту підписання Договору. Підрядник виконує роботи згідно з Календарним графіком виконання робіт.
У підп. 6.1.4 пункту 6.1 Договору замовник зобов'язався оплатити виконані роботи у порядку та строки, обумовлені цим Договором.
Згідно з п. 11.1 Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього Договору.
У Додатках № 1 та № 2 до Договору сторони погодили Договірну ціну на будівництво об'єкту та Календарний графік виконання робіт.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було виконано будівельні роботи загальною вартістю 5 568 356,02 грн, з яких вартість матеріальних ресурсів - 2 467 410,02 грн та вартість робіт - 3 100 946,00 грн, які були прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2019 (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року від 20.11.2019 (форма КБ-3).
За твердженнями позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, вартість виконаних робіт оплатив частково, а саме 26.11.2019 відповідачем було здійснено оплату робіт в сумі 350 000,00 грн та 14.02.2020 - в сумі 300 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2 450 946,00 грн.
З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 2 450 946,00 грн заборгованості, 226 675,24 грн інфляційних втрат та 85 816,68 грн 3% річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Згідно з частинами 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Суд встановив, що позивачем було виконано роботи загальною вартістю 5 568 356,02 грн, з яких вартість матеріальних ресурсів - 2 467 410,02 грн та вартість робіт - 3 100 946,00 грн, про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2019 (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року від 20.11.2019 (форма КБ-3).
Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення підп. 4.1.2 пункту 4.1 Договору, зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт мало бути виконане відповідачем протягом 90 (дев'яноста) робочих днів на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), за фактично виконані роботи.
Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив факт часткової оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт за Договором в загальній сумі 650 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями заключних виписок по рахунку позивача за 26.11.2019 та за 14.02.2020.
Отже, обґрунтованою є заборгованість відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт за Договором у розмірі 2 450 946,00 грн (3 100 946,00 грн - 650 000,00 грн).
Заборгованість відповідача за Договором у розмірі 2 450 946,00 грн також підтверджується наявним у матеріалах справи підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатками Актом звірки взаєморозрахунків за січень 2020 року - липень 2020 року.
Враховуючи ту обставину, що інформація, яка відображена в Акті звірки взаєморозрахунків за січень 2020 року - липень 2020 року, підтверджена первинними документами і вказаний акт звірки містить підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін, суд приймає його як належний доказ на підтвердження визнання відповідачем заборгованості за Договором.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 450 946,00 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 квітня 2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних за заявлений позивачем період та встановлено, що вони є арифметично вірними, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 226 675,24 грн інфляційних втрат та 85 816,68 грн 3 % річних.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
З огляду на належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо виконання будівельних робіт, відсутність чи затримка бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення оплати виконаних позивачем робіт.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 2 450 946,00 грн заборгованості, 226 675,24 грн інфляційних втрат та 85 816,68 грн 3% річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 41 451,57 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (Україна, 04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрансбуд" (Україна, 03035, м. Київ, вул. Толстого Льва, буд. 63, офіс 104; ідентифікаційний код: 40411701) 2 450 946 (два мільйони чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок шість) грн 00 коп. заборгованості, 226 675 (двісті двадцять шість тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн 24 коп. інфляційних втрат, 85 816 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 68 коп. 3 % річних та 41 451 (сорок одну тисячу чотириста п'ятдесят одну) грн 57 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 19.11.2021
Суддя О.В. Нечай