ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.11.2021Справа № 910/11656/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Окуджаві Г. Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів"
про стягнення 973 859,97 грн.
за участю представників:
від позивача: Лещенко Л. С.
від відповідача: Скуратова С. І.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів" (далі - ТОВ "ЗСП", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 973 859,97 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № 032/1 від 19.10.2020 р. в частині своєчасної поставки замовленої позивачем продукції (труб сталевих), у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції. За прострочення зобов'язання АТ "Укргазвидобування" просить стягнути з відповідача пеню у сумі 526 989,49 грн. та штраф у сумі 446 961,49 грн., що разом складає 973 859,97 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
До початку розгляду справи по суті відповідачем було заявлене клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2646/21 за позовом ТОВ "ЗСП" до АТ "Укргазвидобування" про визнання факту прострочення відповідачем зобов'язання, визнання позивача таким, що не прострочив виконання зобов'язання, зобов'язання повернути 1 399 932,60 грн. за договором поставки № 032/1 від 19.10.2020 р.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження, суд ухвалою, занесеною 16.08.2021 р. до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Cуд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під об'єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
У даному випадку суд врахував, що результати розгляду цієї справи не залежать від результатів вирішення спору у справі № 922/2646/21, оскільки обставини належного виконання сторонами договору поставки, в тому числі щодо прострочення зобов'язання з боку АТ "Укргазвидобування", суд не позбавлений можливості встановити у даній справі за наявними у ній доказами. За таких обставин суд відмовив у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідач (ТОВ "ЗСП") надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених до нього вимог заперечив, зазначив, що прострочення зобов'язання сталось не з його вини, а внаслідок односторонньої зміни позивачем умов договору в частині обсягу поставок товару (які передбачались тендерною документацією), а також неналежного виконання своїх обов'язків АТ "Укргазвидобування", що полягало у затягуванні строків погодження змін та доповнень до договору, викликаних зміною обсягів поставки.
Указаний відзив відповідач подав із порушенням процесуального строку, визначеного законом, проте, у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву з огляду на наявність поважних причин. Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку, що воно є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 28.07.2021 р. відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - не менше 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали. При цьому з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478502237 вбачається, що вищевказана ухвала суду була отримана відповідачем - 08.08.2021 р., а відзив був поданий відповідачем 06.10.2021 р., тобто з пропуском визначеного законом строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, ТОВ "ЗСП" зазначило, що термін дії в Україні карантину, спричиненого коронавірусом "COVID-19", було продовжено, при цьому на підприємстві відповідача встановлено віддалений режим роботи для його працівників до кінця карантину, що потягло обмеження організаційних і виробничих дій по веденню документообігу у ТОВ "ЗСП" та відповідно - підготовку ними необхідних документів до суду по справах, що знаходяться на розгляді, у тому числі, відзиву - у даній справі. Також у якості причини пропуску строку відповідач вказав на наявність у Господарському суді Харківської області провадження по справі № 922/2646/21 за позовом ТОВ "Завод Сталевих Профілів" до АТ «Укргазвидобування», предмет якої пов'язаний із предметом цієї справи, тому до вирішення справи № 922/2646/21 відповідач не міг визначитись із своєю правовою позицією у даній справі, вимоги у якій є похідними від вимог у справі № 922/2646/21.
Суд, перевіривши зазначені доводи представника відповідача, прийшов до висновку, що причини пропуску відповідачем строку подачі відзиву, пов'язані з розглядом іншої справи, не можуть бути визнані поважними, оскільки вони є суб'єктивним сприйняттям стороною свого процесуального права та не свідчать про неможливість відповідача подати відзив у встановлений законом строк. Щодо продовження в Україні карантину, спричиненого коронавірусом "COVID-19", то суд вважав такі причини пропуску поважними та з цих підстав поновив ТОВ "ЗСП" відповідний процесуальний строк та прийняв його відзив до розгляду в справі.
Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Установлено, що АТ "Укргазвидобування" на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" опублікувало оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-06-09-004458-b щодо предмета закупівлі - магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби. За результатами проведених торгів, тендерним комітетом АТ "Укргазвидобування" було прийняте рішення згідно з яким переможцем аукціону UA-2020-06-09-004458-b визнано ТОВ "ЗСП".
За процедурою публічних закупівель, 19.10.2020 р. між АТ "Укргазвидобування" (покупець) та ТОВ "ЗСП" (постачальник) був укладений договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) № 032/1 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар (трубну продукцію), зазначений в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (п. 1.1).
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/ях, яка є додатком до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Ціна цього договору вказується у специфікації/ях в гривнях з урахуванням ПДВ або в іноземній валюті без урахування ПДВ (п. 3.1 договору). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного у специфікації/ях (п. 3.2 договору). Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації/ях (п. 4.1 договору).
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях та графіку поставки до цього договору. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем) (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 6.1, 6.2 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видаткової накладної.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору, і діє до 02.09.2021 року.
Як встановлено судом, специфікацію до договору (додаток № 1 до договору) сторони погодили найменування товару (трубна продукція), його технічні та якісні характеристики, кількість та вартість товару, що загалом становить 27 998 652,00 грн. У цьому ж додатку домовились про умови поставки товару - DDP (станція (склад) призначення покупця); строк поставки товару - відповідно до графіка поставки товару; умови та строки оплати - оплата по факту поставки протягом 15 календарних днів з дати постачання та підписання акту прийому-передачі товару.
Положеннями графіку поставки товару (додаток № 3 до договору) сторони визначили пункти приймання трубної продукції та строки її поставки, а саме:
- протягом 150 календарних днів з дати укладання договору здійснюється поставка 50 % кожного виду замовленої трубної продукції;
- протягом 180 календарних днів з дати укладання договору здійснюється поставка інших 50 % кожного виду замовленої трубної продукції. Дострокова поставка дозволяється.
Отже, відповідно до вказаного графіка 50 % продукції позивач мав поставити до 18.03.2021 р., інші 50 % продукції - до 17.04.2021 р.
У той же час, встановлено, що відповідач поставку обумовленого товару здійснив з порушенням строку, зазначеного у графіку, а саме - товар на загальну суму 27 640 180,06 грн. поставив у період з 18.03.2021 р. по 26.05.2021 р. Указана обставина підтверджується наявними копіями у справі видаткових накладних №№ 76, 77, 78, 90, 91, 92 від 18.03.2021 р., №№ 94, 95 від 19.03.2021 р., № 100 від 23.03.2021 р., №№ 105, 110, 111 від 24.03.2021 р., № 115 від 25.03.2021 р., №№ 124, 123 від 26.03.2021 р., №№ 129, 130, 131 від 30.03.2021 р., №№ 133, 134 від 31.03.2021 р., № 143 від 05.04.2021 р., №№ 145, 147, 148 від 06.04.2021 р., №№ 150, 151 від 07.04.2021 р., № 152 від 08.04.2021 р., № 156 від 09.04.2021 р., № 183 від 28.04.2021 р., №№ 184, 185, 186 від 29.04.2021 р., №№ 196, 197, 198 від 05.05.2021 р., №№ 200, 202 від 06.05.2021 р., № 203, від 07.05.2021 р., №№ 206, 207, 209 від 11.05.2021 р., №№ 212, 213, 214 від 12.05.2021 р., №№ 216, 218, 219 від 13.05.2021 р., № 225 від 17.05.2019 р., №№ 229, 230, 231 від 19.05.2021 р., №№ 234, 235 від 20.05.2021 р., №№ 236, 237, 239 від 24.05.2021 р., №№ 252, 254 від 26.05.2021 р.; копіями актів приймання-передачі товару №№ 5, 91, 92 від 18.03.2021 р., №№ 94, 95 від 19.03.2021 р., №№ 1, 4, 2, 8, 6, 3, 7, 9 від 23.03.2021 р., №№ 12, 10, 11 від 24.03.2021 р., № 13 від 25.03.2021 р., № 15, 14 від 26.03.2021 р., №№ 16, 17, 18 від 30.03.2021 р., № 19, 20 від 31.03.2021 р., № 21 від 05.04.2021 р., №№ 22, 23, 24 від 06.04.2021 р., №№ 25, 26 від 07.04.2021 р., № 27 від 08.04.2021 р., № 28 від 09.04.2021 р., №№ 29, 30, 31, 32 від 29.04.2021 р., №№ 33, 34, 35 від 05.05.2021 р., №№ 36, 37 від 06.05.2021 р., № 38 від 07.05.2021 р., №№ 39, 40, 41 від 11.05.2021 р., №№ 42, 43, 44 від 12.05.2021 р., №№ 45, 46 від 13.05.2021 р., № 48 від 17.05.2021 р., №№ 49, 50, 51 від 19.05.2021 р., №№ 52, 53 від 20.05.2021 р., №№ 54, 55, 56 від 24.05.2021 р., №№ 57, 58 від 26.05.2021 р.
Також встановлено, що вартість поставленого товару АТ "Укргазвидобування" сплатило у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень за період з 15.04.2021 р. по 10.06.2021 р., наявними у матеріалах справи.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ "Укргазвидобування" вказує на поставку ТОВ "ЗСП" продукції із порушенням визначеного строку (прострочення зобов'язання), а тому нараховує відповідачу пеню у сумі 526 898,49 грн. та штраф у сумі 446 961,49 грн., які просить стягнути в судовому порядку.
Зі свого боку, відповідач зазначає, що прострочення строків поставки виникло не з вини постачальника, а з вини АТ "Укргазвидобування", який самостійно змінив умови тендерної документації (договору) в частині обсягів поставки трубної продукції, що виявилось після фактичного укладення договору, та у подальшому позивач затягував додаткове погодження змін до договору, що стосувались якісних характеристик продукції та позначилось на строках поставки відповідачем товару.
Перевіряючи такі доводи та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даному випадку між сторонами виникли відносини за договором поставки (купівлі-продажу).
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 вказаної статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦК України).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортам виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред'являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.
Відповідно до п. 6.5.1 договору постачальник зобов'язаний письмово погодити незалежну інспекційну компанію з покупцем. В рамках такої інспекції проводиться контроль якості продукції, геометричних розмірів товару, хімічний склад продукції, механічні властивості товару, неруйнівний контроль. Відвантаження та відправка товару постачальником покупцю здійснюється тільки після отримання покупцем звіту незалежної інспекційної компанії та погодження покупцем відвантаження та відправки товару щодо якого отримано звіт незалежної інспекційної компанії.
Як вже встановлено судом, у додатку № 4 до договору сторони погодили технічні характеристики товару (трубної продукції), а у додатку № 3 - графік поставки такої продукції, а саме: 1) протягом 150 календарних днів з дати укладання договору поставляються 50 % кожного виду замовленої трубної продукції; 2) протягом 180 календарних днів з дати укладання договору поставляються інші 50 % кожного виду замовленої трубної продукції.
Водночас, судом встановлено, що вимоги тендерної документації процедури закупівлі трубної продукції UA-2020-06-09-004458-b передбачали інші умови поставки продукції та визначали поставку товару протягом зазначених строків по 50 % від усього обсягу (а не виду) замовленої покупцем продукції.
Тобто, відповідач в односторонньому порядку, безпідставно в додатку до договору № 3 змінив строки поставок, зазначивши 50 % об'єму по кожній позиції замовлення протягом 150 календарних днів та 50 % по кожній позиції замовлення протягом 180 календарних днів з дати підписання договору, чим спричинив перешкоду у належному виконанні постачальником своїх зобов'язань за договором, оскільки фактично змінилось технічне завдання для виробника продукції.
Виявивши такі зміни в умовах договору, ТОВ "ЗСП" листом № 15/01-001 від 15.01.2021 р. (за два місяці до поставки першої частини продукції - 18.03.2021 р.) проінформувало позивача, що ним заплановано старт виробництва трубної продукції з 25.01.2021 р. та просило направити інспекційну комісію на виробничі потужності підприємства відповідача.
При цьому, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що зміни у строках поставки та обсягах товару взагалі поставили під сумнів виконання договору, оскільки металургійні комбінати України та відомі світові виробники сталі не мають такої технологічної можливості для здійснення одночасного прокату сталі за декількома листами різних марок сталі, ширини та товщини, що визначали умови договору поставки, укладеного сторонами.
У подальшому виявилось, що зміна обсягу замовленого товару стала причиною того, що виробник сировини (ПрАТ «МК «Азовсталь»), яка призначалась для виготовлення відповідачем трубної продукції (листовий прокат), змінив її технічні (якісні) характеристики та ГОСТи. У свою чергу, відповідач листом № 0402/21юв-1 від 04.02.2021 р. звернувся до позивача, у якому просив узгодити нові якісні характеристики при вхідному контролі продукції. З аналогічними листами відповідач звертався до позивача 15.02.2021 р. (№ 0501/21юв-1) та 16.02.2021 р. (№ 1602/21юв-1), у яких також просив внести відповідні зміни до договору в частині нових ГОСТів продукції шляхом укладення додаткових угод. Проте, вказані листи позивач залишив без відповіді та задоволення.
Далі, ТОВ "ЗСП" направило до позивача лист № 2202/21юв-1 від 22.02.2021 р., у якому повторно просило врегулювати питання відповідності технічних (якісних) характеристик продукції, зазначених у договорів, із якісними характеристикам ГОСТів сировини, що мала бути використана відповідачем під час виготовлення продукції. А у листах від 23.02.2021 р., від 25.02.2021 р., від 05.03.2021 р. ТОВ "ЗСП" повторно просило позивача внести відповідні зміни до договору поставки трубної продукції № 032/1 від 19.10.2020 р. шляхом укладення додаткових угод до нього.
Однак, додаткову угоду № 1 сторони уклали 18.03.2021 р., тобто в останній день здійснення поставки покупцю першої половини замовленої продукції, а додаткову угоду № 2 сторони уклали 28.04.2021 р. - на 11 день після спливу строку, передбаченого для поставки другої частини продукції.
Водночас, судом встановлено, що ТОВ "ЗСП" не мало можливості приступити до виконання свого обов'язку з поставки товару до внесення змін додатковими угодами № 1 від 18.03.2021 р., № 2 від 28.04.2021 р.
При цьому суд враховує, що внесення змін до договору щодо узгодження критеріїв контролю якості продукції за новими ГОСТами було обов'язковою умовою для постачальника, інакше, покупець мав право відмовитись від прийняття продукції, яка не відповідає стандартам, визначеним договором (відповідно до п. 6.5.2 договору) та є специфічною. А строки розгляду вказаного питання у повному обсязі залежали від АТ "Укргазвидобування", як покупця продукції, в той час, як відповідач не міг виконати свій обов'язок та поставити покупцю неузгоджений товар до моменту оформлення представниками обох сторін відповідних змін до договору.
Разом з тим, встановлено, що АТ «Укргазвидобування» звернулось з листом до Дослідного інституту УкрНДІгаз (який є філією АТ «Укргазвидобування») з метою отримання висновку правомірності використання нових ГОСТів при виготовленні труб та отримало відповідь на такий запит ще в лютому 2021 р. Тобто, з лютого 2021 р. позивачу було відомо про відповідність продукції якісним характеристикам у разі використання нових ГОСТів, у той час, як відповідач отримав дозвіл на поставку продукції за новими ГОСТами лише 18.03.2021 р. та 17.04.2021 р., тобто, після погодження їх позивачем у додаткових угод № 1 та № 2.
На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач (постачальник) вчинив всі необхідні дії для належного виконання своїх обов'язків за договором (зміненим покупцем самостійно), у той час, як позивач не вчинив належних дій, що випливають із суті укладеного сторонами договору, до вчинення яких постачальник не міг виконати свого обов'язку, що свідчить про недобросовісність поведінки покупця у спірних господарських відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 р. у справі № 904/3315/18 зазначив, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з ч. 1 та 2 статі 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 4 ст. 612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора (ч. 3 ст. 220 ГК України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 221 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГК України прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 221 ГК України у разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Враховуючи викладене, суд вважає, що недобросовісна поведінка АТ «Укргазвидобування» у зобов'язанні з поставки товару та невиконання ним необхідних дій, що випливають з договору поставки товару, є простроченням кредитора, та, у свою чергу, стало причиною прострочення зобов'язання постачальником, вина якого у порушенні відсутня.
За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування до відповідача заходів цивільної (господарської) відповідальності, а відповідно - суд доходить висновку, що немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "ЗСП" пені та штрафу.
Отже, позов АТ «Укргазвидобування» задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів" про стягнення 973 859,97 грн.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 9 листопада 2021 року.
Повний текст рішення складений 17 листопада 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.