номер провадження справи 27/188/21
19.11.2021 Справа № 908/3091/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2021 у справі № 908/3091/21
Концерн “Міські теплові мережі” звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж 82 581 грн. 68 коп. інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по вересень 2021 року, 26 156 грн. 02 коп. 3 % річних за період з 29.12.2020 по 21.10.2021.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021, заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
29.10.2021 судом було видано судовий наказ, яким наказано стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж на користь Концерну “Міські теплові мережі” 82 581 грн. 68 коп. інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по вересень 2021 року, 26 156 грн. 02 коп. 3 % річних за період з 29.12.2020 по 21.10.2021.
15.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2021 у справі № 908/3091/21.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2021, заяву про скасування судового наказу передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2021 у справі № 908/3091/21, суд дійшов висновку про наступне.
Заявник свою заяву обґрунтовує наступним.
Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Грошовими за змістом статей 524,533-535,625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовими слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовими зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх ціни договору.
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування (3 % річних, інфляційні витрати) не є заборгованістю за договором, а являються штрафними санкціями. Вимоги про їх сплату у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Аналогічна правова позиція наведена у п. 1.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013.
Як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження.
Оскільки стягнення 3% річних, інфляційних втрат є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, які є предметом договору, та правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення 3% річних за період з 29.12.2020 по 21.10.2021 у розмірі 26 156,02 грн., інфляційних втрат за період з грудня 2020 по вересень 2021 у розмірі 82 581,68 грн. не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Одним із ключових критеріїв допустимості вимог до розгляду в порядку наказного провадження є їх безспірність за основним зобов'язанням. Звертаємо увагу, що практика застосування ГПК України свідчить про те, що суди займають позицію, відповідно до якої штрафні санкції (пеня, штраф), інфляційні втрати та 3%річні не можуть бути предметом наказного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Відповідно до даних Боржника розмір грошової заборгованості за договором №600277 купівлі-прожажу теплової енергії в гарячій воді вказаним у заяві Заявника не відповідає реальному розміру заборгованості Боржника перед Заявником.
Отже, вбачається наявність спору про загальний розмір заборгованості за договором №600277, а також наявність спору про заявлену суму 3% річних за період з 29.12.2020 по 21.10.2021 у розмірі 26 156,02 грн., інфляційних втрат за період з грудня 2020 по вересень 2021 у розмірі 82 581,68 грн. (при перевірці заявленої суми встановлено, що вона є завищеною, інфляційні витрати більші на 399.54 грн.. а 3% річних на 57,67 грн.). що також підтверджує, що ці вимоги не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження.
Розрахунки інфляційних втрат 3 % річних викладені заявником у заяві про скасування судового наказу.
Загальна сума 3% річних за прострочення даних платежів по рішенням № 08/3269/16, № 908/1116/18: 19 341,59 грн. Заявник за прострочення даних платежів заявляє 19 399,26 грн., що на 57,67 грн. більше.
Згідно ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ГПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Згідно ч. 3 ст. 158 ГПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
Враховуючи, що судом не виявлено підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, дослідивши матеріали долучені до заяви, суд вважає, що судовий наказ від 29.10.2021 № 908/3091/21 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2021 у справі № 908/3091/21 задовольнити.
2. Скасувати судовий наказ Господарського суду Запорізької області № 908/3091/21 від 29.10.2021 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 82 581 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна) грн. 68 коп. інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по вересень 2021 року, 26 156 (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 02 коп. 3 % річних за період з 29.12.2020 по 21.10.2021, 227 (двісті двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Роз'яснити Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя, що у відповідності до приписів частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Однак, у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
4. Копію ухвали направити на адресу стягувача та боржника.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 19.11.2021.
Суддя С.С. Дроздова