вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.11.2021м. ДніпроСправа № 904/5910/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Тертишної К.В.
та представників:
від позивача: Поташников Є.В. - адвокат; від відповідача: Горобець Ю.В. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ
про стягнення 852 100,60 грн.
Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 852100,60 грн, з яких: 818 850,84 грн - основна заборгованість, 19 964,26 грн - пеня, 9 050,52 грн - інфляційні втрати, 4 234,98 грн - 3% річних.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12781,50 грн позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо належної оплати спожитої у листопаді 2020 року - травні 2021 року теплової енергії за договором поставки теплової енергії від 20.07.2011 № 150.
Відповідач позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що за результатом звернення відповідача відповідальними працівниками позивача 02.03.2020 були виконані роботи з відключення об'єкта відповідача від теплопостачання, що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58. При цьому було демонтовано 2 метри трубопроводу до теплового лічильника та встановлено заглушки, однак відповідний акт позивачем відповідачу до цього часу не надано.
Відповідач зазначає, що з березня 2020 року теплопостачання до об'єкта за адресою: м.Павлоград, вул. Соборна, 58 не здійснюється, оскільки відсутня технічна можливість. За цим об'єктом здійснюється електроопалення на підставі укладеного з ПАТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" договору про нестандартне приєднання "не під ключ" до електричних мереж системи розподілу.
На підтвердження викладеному відповідачем подані докази надання йому ПАТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу за замовленням від 02.07.2019.
Зокрема, 22.07.2021 разом із клопотанням про долучення документів до матеріалів справи відповідач надав у копіях: фотографії; укладений між АТ "Укртелеком" та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" договір про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу №005142644 від 02.07.2019 із додатковою угодою № 1 від 02.07.2019 та додатками; рахунки за фактично розподілену електроенергію за жовтень 2020 року - березень 2021 року; укладений між ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Д.Трейдінг" договір про постачання електричної енергії споживачу №2-1-2020/696 від 11.12.2020 з додатками (а.с. 83 - 108).
Позивач заперечення відповідача вважає необґрунтованими, оскільки останнім, на його думку, не дотримано процедури відключення від мереж централізованого опалення, яка передбачена Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.
Посилаючись на судову практику Верховного Суду України, позивач зауважує, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення відповідача від оплати за послуги теплопостачання.
Провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження ухвалою суду від 23.06.2021.
Ухвалою суду від 14.09.2021 підготовче провадження у справі було закрито з призначенням судового розгляду справи по суті на 23.09.2021, після чого судове засідання відкладалося на 12.10.2021 та 02.11.2021.
27.10.2021 представником позивача адвокатом Поташниковим Є.В. подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", для чого просить повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Подане клопотання обгрунтовано необхідністю отримання від третьої особи пояснень щодо того, яким чином було встановлено альтернативне опалення приміщення по вул. Соборна, 58 з порушенням встановленої процедури: без дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії з цього питання та за відсутності акта про відключення від мереж централізованого опалення.
Ухвалою суду від 02.11.2021 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
Позивач 02.11.2021 подав письмові пояснення по суті справи, зокрема, щодо порядку нарахування основної заборгованості за спожиту теплову енергію.
Протокольною ухвалою суду від 02.11.2021 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.11.2021.
У судових засіданнях представники сторін надали пояснення по суті спору, аналогічні за змістом заяв по суті справи.
За наслідком судового засідання 09.11.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" (далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", перейменованим в Акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - споживач, відповідач), 20.07.2011 укладено договір № 150 на відпуск теплової енергії для потреб опалення на об'єкти відповідача, в тому числі за адресою: м.Павлоград, вул. Соборна, 58.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується відпустити споживачу теплову енергію для потреб опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами.
Постачальник поставляє теплову енергію для опалення: загальна площа будівлі - 6831,2 кв.м; опалювальна площа - 6831,2 кв.м; нормативна внутрішня температура приміщення - 18°С (п.2.1 договору).
За умовами пункту 3.4 договору кількість теплової енергії, поставленої споживачу, визначається контрольно-вимірювальними приладами, а за їх відсутності - розрахунковим методом (за нормативами, встановленими відповідним чином).
Пунктом 4.1 договору визначено, що ціна за 1 Гкал становить 750,44 грн разом з ПДВ, згідно з рішенням виконкому № 994 від 02.10.2009, вводиться в дію з 15.10.2009.
Ціна на теплову енергію, що визначається в пункті 4.1 договору, встановлена на день підписання цього договору та може змінюватися за рішенням місцевих органів влади (п. 4.3 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору попередня оплата за теплову енергію здійснюється щомісячно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості теплової енергії, необхідної для споживання (відповідно до п. 2.1 договору), не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку поставки тепла.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п. 5.2 договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється за рахунками-фактурами. Рахунок-фактура та акт виконаних робіт виписуються після поставки товару (теплової енергії) та є накладною, що направляється при поставці товару (теплової енергії) (п. 5.3 договору).
Згідно з пунктом 5.6 договору у випадку несплати за поставлену теплову енергію в установлені строки, на суму боргу виконавець має право нараховувати пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення (не більше подвійної облікової ставки НБУ), але не більше суми заборгованості.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі порушення нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Цей договір набуває чинності з 20.09.2011 та діє до 20.07.2012 в частині поставки теплової енергії, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до повного виконання сторонами зобов'язань. Договір вважається щорічно продовженим на строк дії цього договору, якщо сторони за 1 місяць до закінчення строку його дії не заявлять про необхідність його перегляду та розірвання (п. 10.1 договору).
У матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору.
Відповідач звернувся до позивача з листом про відключення з 01.03.2019 об'єкта за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58 у зв'язку з переходом на альтернативне (електричне) опалення (а.с.20).
У листі № 278 від 04.03.2020 позивачем було роз'яснено відповідачу, що відповідно до пункту 10 розділу 2 Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169, відключення будівлі від централізованого опалення здійснюється лише у міжопалювальний період, але не пізніше, ніж 01 вересня (а.с. 21).
Відповідач звернувся до позивача з листом від 08.01.2021 № 26-ВИХ-DP-12М520-2021 про відключення об'єкта згідно з додатком № 5 до договору за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна (Леніна), 58 із договору № 150 від 20.09.2011 з підписанням додаткової угоди, оскільки в лютому 2020 року введено в експлуатацію систему електроопалення; споживання теплової енергії за вказаною адресою відсутнє; прилад обліку теплової енергії відсутній; в наявності видимий розрив на ділянці теплотраси та встановлені технологічні заглушки, що зафіксовано представниками КП "Павлоградтеплоенерго" у відповідному акті.
Відповідач у листі зазначив, що згідно з фактичним оглядом та складеним актом про відключення об'єкта від центрального теплопостачання, розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна (Леніна), 58, підстави нарахування за фактично спожиту теплову енергію у березні 2020 року були відсутні, але з початком опалювального періоду ПАТ "Укртелеком" отримало нарахування за споживання теплової енергії по цьому об'єкту за листопад 2020 року в сумі 165168,01 грн з ПДВ та за грудень 2020 року в сумі 347682,46 грн з ПДВ. Посилаючись на введення в лютому 2020 року в експлуатацію системи електроопалення за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна (Леніна), 58, відповідач повідомив позивача про те, що починаючи з 01.01.2021 сплата нарахувань за споживання теплової енергії за цією адресою, відображених в актах та рахунках, проводитися не буде, з огляду на відсутність в бюджеті ПАТ "Укртелеком" коштів на центральне опалення цього об'єкта (а.с. 22).
Позивачем у листі від 22.01.2021 № 103 була надана відповідь на звернення відповідача від 08.01.2021 № 26-ВИХ-DP-12М520-2021, в якій роз'яснено порядок відключення від системи теплопостачання, що вимагає звернення до постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95 (будівля виконавчого комітету Павлоградської міської ради). Позивачем зазначено, що акт про відключення від систем централізованого опалення складається тільки після виконання робіт з відключення, здійснених відповідно до вимог, встановлених Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169. Оскільки дані вимоги ПАТ "Укртелеком" дотримані не були і документи, що підтверджують відключення будівлі відповідно до норм чинного законодавства у КП "Павлоградтеплоенерго" відсутні, позивач указує на правомірність нарахування за надану послугу в будівлі, яка знаходиться на його абонентському обліку (а.с. 23).
Після цього відповідач повторно звернувся до позивача з вимогою про виключення об'єкта з договору (лист від 01.02.2021 № 222-ВИХ-DP-12М500-2021) та просив також повернути сплачені ним грошові кошти в сумі 391067,84 грн з ПДВ на підставі загальних рахунків за теплову енергію за листопад і грудень 2020 року, а також актів наданих послуг, виставлених позивачем по всім об'єктам, а не по кожному об'єкту за адресами згідно з договором (а.с. 24).
У відповідь на звернення позивача від 01.02.2021 № 222-ВИХ-DP-12М500-2021 позивач листом від 23.02.2021 за № 217 повідомив відповідача, що інформація про факт здійснення працівниками КП "Павлоградтеплоенерго" відключення від систем централізованого опалення будівлі за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58 не відповідає дійсності; документи, що підтверджують відключення цієї будівлі у КП "Павлоградтеплоенерго" відсутні. Позивачем було ще раз роз'яснено відповідачу про необхідність дотримання вимог чинного законодавства України при відключенні від мережі централізованого опалення та зауважено на тому, що відключення від централізованого опалення в порушення затвердженого порядку та без відповідних дозволів не припиняє зобов'язання з оплати послуги (а.с. 25).
Протягом опалювальних періодів 2020 - 2021 років позивачем поставлено відповідачу на об'єкт за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58 теплову енергію в кількості 710,455 Гкал на загальну суму 1246226,23 грн, у тому числі:
- у листопаді 2020 року - 109,592 Гкал на суму 137640,01 грн;
- у грудні 2020 року - 157,039 Гкал на суму 289735,38 грн;
- у січні 2021 року - 158,299 Гкал на суму 292060,07 грн;
- у лютому 2021 року - 155,779 Гкал на суму 287410,70 грн;
- у березні 2021 року - 129,746 Гкал на суму 239380,07 грн.
З огляду на відсутність у відповідача приладів обліку, розрахунок вартості поставленої йому теплової енергії на об'єкт за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58, виконано позивачем відповідно до умов договору розрахунковим методом та за тарифами, встановленими на підставі рішень виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 27.07.2020 № 512 та від 17.11.2020 № 906.
Згідно з Додатком № 1 до рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 27.07.2020 № 512 встановлено КП "Павлоградтеплоенерго" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання на період з 01.10.2020 до 30.09.2020 для застосування для всіх категорій споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), релігійні організації): за 1 Гкал - 1589,62 грн з ПДВ або 1324,68 грн без ПДВ.
Згідно з Додатком № 1 до рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 17.11.2020 № 906, яким внесено зміни до рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 27.07.2020 № 512, встановлено нові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що надаються КП "Павлоградтеплоенерго" на період з 01.10.2020 до 30.09.2021 для всіх категорій споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), релігійні організації): за 1 Гкал - 2213,99 грн з ПДВ або 1844,99 грн без ПДВ.
Час початку та припинення опалювальних сезонів 2019 - 2020 років і 2020 - 2021 років встановлений рішеннями виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 25.10.2019 № 936, від 25.03.2020 № 236, від 19.10.2020 № 119, від 28.10.2020 № 850, від 30.03.2021 № 262 (а.с. 26 - 30).
За умовами договору (пункти 5.1, 5.3) розрахунки за теплову енергію здійснюються шляхом попередньої оплати за рахунками-фактурами, отримання яких відповідачем не оспорюється. Навпаки, з листів відповідача від 01.02.2021 № 222-ВИХ-DP-12М500-2021, від 03.04.2021 №891-ВИХ-DP-12М500-2021 вбачається, що відповідач отримував рахунки від позивача на оплату поставленої йому за договором теплової енергії у період з листопада 2020 року по лютий 2021 року та був обізнаний із наявною в нього сумою заборгованості перед позивачем.
Отже, відповідно до положень частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України зазначена обставина доказуванню не підлягає.
Вартість теплової енергії, поставленої на об'єкт за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58 у листопаді та грудні 2020 року, а саме 137640,01 грн та 289735,38 грн відповідно, відповідач оплатив у повному обсязі у січні - лютому 2021 року, що підтверджується копіями платіжних доручень № 726 від 21.01.2021 на суму 44765,18 грн, № 727 від 21.01.2021 на суму 125949,35 грн та № 2723 від 22.02.2021 на суму 357855,74 грн. Згідно з цими платіжними дорученнями оплата послуг теплопостачання здійснювалася за рахунками позивача за вказані періоди за всіма об'єктами поставки теплової енергії за договором (а.с. 55 - 57). Спір сторін щодо цього відсутній.
Відтак, із загальної суми нарахованої позивачем до сплати за послуги з теплопостачання з листопада 2020 року по березень 2021 року - 1246226,23 грн відповідач сплатив лише 427375,39 грн (137640,01 + 289735,38 = 427375,39). Несплаченою є сума 818850,84 грн (1246226,23 - 427375,39 = 818850,84), що становить вартість послуг з теплопостачання за січень - березень 2021 року (далі - спірний період), що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача вартості теплової енергії, поставленої протягом спірного періоду на об'єкт за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58.
Правовідносини сторін у справі, що виникли в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовані Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Стаття 6 цього Закону визначає суб'єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, до яких належать учасники правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні), та виконавці комунальних послуг, у тому числі, з постачання теплової енергії - теплопостачальні організації.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу (п. 3); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5); дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (п. 8); у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг (п. 10).
Обов'язкам споживачів комунальних послуг кореспондують права виконавців цих послуг, визначені частиною першою статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у тому числі: вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг (п. 1); звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору (п. 6).
За приписом частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Частиною першою статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
У разі відсутності або несправності вузлів обліку, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, комерційний облік здійснюється в установленому законодавством порядку в місці вводу відповідних зовнішніх інженерних мереж у будівлю (її частину), а для послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії - в місці вводу відповідних внутрішньобудинкових систем у житлове або нежитлове приміщення споживача (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Стаття 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює загальні вимоги до послуги з постачання теплової енергії.
Так, одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.
Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються також Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України "Про теплопостачання"). Зокрема, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630; Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198; Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил № 630).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку у період з листопада 2020 року по березень 2021 року на об'єкт відповідача за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 58 було поставлено теплової енергії на загальну суму 1 246 226,23 грн, а у спірному періоді (січень - березень 2021 року) - на суму 818 850,84 грн (а.с. 9).
Розрахунок суми заборгованості проведено позивачем відповідно до тарифів КП "Павлоградтеплоенерго" на теплову енергію, що діяли у період з листопада 2020 року по березень 2021 року, встановлених рішеннями виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 27.07.2020 № 512 та від 17.11.2020 № 906. Розміри тарифів є однаковими для всіх категорій споживачів.
Нарахування сум вартості поставленої теплової енергії протягом спірного періоду здійснено розрахунковим методом відповідно до теплового навантаження на опалення об'єкта, фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості днів надання послуг із теплопостачання у розрахункових періодах, оскільки у відповідача відсутній прилад обліку теплової енергії.
За таких обставин нормування витрат теплоти на потреби опалення та гарячого водопостачання споруд визначається відповідно до Керівного технічного матеріалу 204 Україна 244-94 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” (далі - КТМ).
Максимальне теплове навантаження на опалення об'єкта відповідача (будівля за адресою: м.Павлоград, вул. Соборна, 58) визначено з урахуванням площі приміщення відповідно до нормативного документу "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року, по укрупненим показникам: Q опал, місяця = F(м2) х пит. норму.
Пит. норма = qot х ((tзовн. - tсер.о.) / (tзовн. - tр.о.)) х 24 х No / 1000000, qot = 138/1,25 - постійна величина, де:
138 ккал/м х год - укрупнений показник розрахункової годинної витрати тепла на опалення будівель, який приймається в залежності від розрахункової температури зовнішнього повітря (24°С);
1,25 - відношення загальної площі будівлі до загальної опалювальної (постійна величина);
tвн = 18°С - середня температура всередині приміщення у споживача (табл. 2.2 КТМ 204 Україна 244-94);
tр.о. = -24°С розрахункова зовнішня температура для Дніпропетровської області (Дод. 1 КТМ 204 Україна 244-94);
tсер.о. - середня температура зовнішнього повітря за місяць (приймається згідно даних метеостанції щодня та виводиться середній показник);
No - кількість опалювальних днів за місяць (залежить від кількості діб подачі опалення, враховуючи зупинки котельні);
24 - кількість годин роботи системи опалення за добу.
Відповідач не спростував здійсненого позивачем розрахунку плати за послуги з теплопостачання у спірному періоді, в тому числі щодо застосованої методики, формули та підсумкової суми.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у сумі 818 850,84 грн є законними й обґрунтованими.
Заперечення відповідача проти позову, у тому числі з посиланням на відключення об'єкта від мереж теплопостачання, судом не приймаються з наступних підстав.
Пунктом 11 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила № 1198), встановлено, що самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.
Згідно з пунктом 40 Правил № 1198 споживач теплової енергії, серед іншого, зобов'язаний:
- дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;
- вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати платежі відповідно до умов договору та цих Правил;
- погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.
Відповідно до пункту 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Процедуру відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 (далі - Порядок № 169).
Пунктом 1 розділу II Порядку № 169 передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Комісія є консультативно-дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП (п. 4 розділу I Порядку № 169).
Пунктами 3 - 10 розділу II Порядку № 169 встановлено, що власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку (п. 3).
Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту (п. 4).
Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії (п. 5).
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника (п. 6).
Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.
Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.
Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п'яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові (п. 7).
Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові (п. 8).
Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
Обрана система має забезпечити:
опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у будинку;
ізоляцію та/або перенесення транзитних стояків (у разі потреби) тощо;
заміну (у разі потреби) внутрішньобудинкових систем газо- та/або електропостачання (залежно від типу нагрівачів) (п. 9).
Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.
Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня (п. 10).
Пунктом 12 розділу II Порядку № 169 встановлено, що після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води (додаток 2) - по одному примірнику для власника/представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб'єкта господарювання (у разі їх залучення відповідно до пункту 10 цього розділу). Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником/представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб'єктом господарювання (у разі їх залучення).
Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.
Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.
Зазначений висновок відповідає висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 02.03.2018 у справі № 915/89/16 з посиланням на постанову Верховного Суду України у справі за № 6-1706цс15.
У разі наміру споживача не отримувати теплову енергію, він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення свого приміщення від мережі централізованого опалення.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 08.07.2020 у справі № 554/946/18.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач не надав доказів відключення його об'єкта від мережі централізованого опалення в установленому законодавством порядку. Тому, неспоживання ним поставленої позивачем теплової енергії внаслідок самовільного відключення від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення його від оплати за таку теплову енергію.
Невиконання позивачем обов'язку подання теплової енергії по мережі теплопостачання до об'єкта відповідача останнім не доведено.
Подані відповідачем фотографії на підтвердження його доводів про відсутність технічної можливості споживання теплової енергії не є допустимими доказами.
Так, за змістом частин першої - четвертої статті 96 Господарського процесуального кодексу України фотографії - це один із видів електронних доказів, які подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Зазначених нормативних вимог відповідач не дотримався.
Також відповідач не дотримався й строку подання зазначених доказів, які мали бути подані разом із відзивом у порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин третьої, восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, докази на підтвердження переходу на електроопалення у будівлі за адресою: м.Павлоград, вул. Соборна, 58 подані відповідачем до суду 22.07.2021, тоді як встановлений судом строк подання відзиву на позов та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин сплив 15.07.2021, виходячи з дати отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі - 28.06.2021 (а.с. 42).
Обґрунтувань неможливості подати вказані докази разом із відзивом відповідач суду не надав. Тому, подані відповідачем 22.07.2021 зазначені докази до розгляду судом не приймаються.
Інші заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
За приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Передбачена пунктом 5.6 договору пеня за порушення строку оплати за поставлену теплову енергію обмежена сторонами розміром на рівні 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення (не більше подвійної облікової ставки НБУ), але не більше суми заборгованості.
Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 19964,26 грн розрахована, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України із заборгованості:
в сумі 292060,00 грн за січень 2021 року за період з 25.02.2021 по 25.05.2021;
в сумі 287410,00 грн за лютий 2021 року за період з 25.03.2021 по 25.05.2021;
в сумі 239380,00 грн за березень 2021 року за період з 25.04.2021 по 25.05.2021.
За результатом перевірки наданих розрахунків підстави для зменшення розміру заявленої до стягнення пені відсутні.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 4234,98 грн також розраховані окремо із сум заборгованостей за січень - березень 2021 року, що є однаковими із заборгованістю у випадку розрахунку пені, за загальний період з 25.02.2021 по 25.05.2021.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
При цьому суд враховує пункт 18 Правил № 630 в частині оплати послуг не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк та пояснення позивача щодо визначення ним початку нарахування пені й 3% річних з 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 9050,52 грн розраховані із заборгованості:
в сумі 292060,00 грн за січень 2021 року за період з березня по квітень 2021 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції за вказаний період - 102,41%;
в сумі 287410,00 грн за лютий 2021 року за період з квітня по травень 2021, з урахуванням сукупного індексу інфляції за вказаний період - 100,7%.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.
За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог інфляційні втрати підлягають зменшенню та будуть становити 9021,31 грн, з яких:
7009,44 грн - із заборгованості за січень 2021 року в сумі 292060,00 грн за період з березня по квітень 2021 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції 102,4%;
2011,87 грн - із заборгованості за лютий 2021 року в сумі 287410,00 грн за квітень 2021 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,7%.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 852071,39 грн, з яких: 818850,84 грн - основний борг, 19964,26 грн - пеня, 4234,98 грн - 3% річних, 9021,31 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 12781,06 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (852071,39х12781,50/852100,60 х = 12781,06).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 80, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення основного боргу у сумі 818850,84 грн, пені в сумі 19964,26 грн, інфляційних втрат у сумі 9050,52 грн, 3% річних у сумі 4234,98 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртелеком" (ідентифікаційний код 21560766; місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) на користь Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (ідентифікаційний код 03342250; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 13-А) основний борг у сумі 818850,84 грн, пеню в сумі 19964,26 грн, інфляційні втрати у сумі 9021,31 грн, 3% річних у сумі 4234,98 грн, судовий збір у сумі 12781,06 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19.11.2021.
Суддя І.І. Колісник