вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7659/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) про стягнення 102 366, 37 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 27.08.2021 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 102 363,37 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2021 року відповідачем на адресу позивача здійснювалось перевезення порожніх власних вагонів. Позивач стверджує, що відповідно до календарних штемпелів на накладних, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів складає 102 363,37 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у сумі 8 677,13 грн., з яких 2 270,00 грн. судовий збір та 6 407,13 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/7659/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду 28.10.2021надійшло клопотання позивача про долучення до справи доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 407,13 грн.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.04.2021.
Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, отримана відповідачем 13.09.2021, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі. Відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
У червні 2021 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач, залізниця) на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) здійснено перевезення порожніх власних вагонів залізничних.
Вказані перевезення оформлені наступними залізничними накладними: №№ 33616921, 33619800, 33624347, 33691668, 40865248, 40904153, 40904161, 40904187, 40904237, 40904245, 40904302, 40904328, 40923655, 40953663, 40953713, 40953721, 40953739, 40953754, 40953770, 40953796, 40953879, 40953937, 40953960, 40954026, 40954059, 40982357, 40982365, 40982399, 40982407, 40982415, 41055286, 41191081, 41191164, 41191172, 41191180, 41229416, 41229402, 41229410, 41229436, 41229444, 41229451, 41274168, 44034940; 44034957, 44034973, 44034981, 44045672, 44062834, 44148773, 45309630, 45378197, 45378205, 45380870, 45380896, 45449550, 45520533, 45614013, 45672953, 48554927, 33807678, 36066090, 36157725, 41795402, 41795410, 41795436, 41795444, 41795832, 41795840, 41795857, 41795865, 41795873, 41795881, 41795980, 41795998, 41796020, 41851262, 44351485, 44362994, 44363042, 44363075, 44379352, 14379378, 44379428, 44416824, 44416832, 44416840, 44416857, 45516556, 45703596, 45788270, 45829108, 45985520, 46015924, 46297909, 48957586, 48957594, 48999411, 48999429, 48999437, 48999577, 48999585, 49002611, 49002637, 49013394, 49013402, 49013410, 49015076, 49015092, 49016348, 49016371, 49016397, 49016793, 49016819, 49016827, 49022734, 49022965, 49023104, 19023476, 49023633, 49023641, 49023658, 49025133, 49025141, 49025158, 49026180, 49026198, 49026206, 49051188.
Як вбачається із копій залізничних накладних наданих до позовної заяви, порожні власні вагони були доставлені на адресу Позивача із простроченням. Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, які передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 102 363,37 грн. за несвоєчасну доставку вантажів, що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перевезення вантажу позивача, визначення строків, в які має бути доставлений вантаж, періоди прострочення доставки вантажу та наявність вини відповідача у порушенні строків доставки вантажу, наявність підстав для стягнення штрафу та розмір штрафу, який підлягає сплаті за порушення строків доставки вантажу.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п. 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.
Пунктом 4.2. цих Правил встановлено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць.
Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.
Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.
Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Як вбачається із копій залізничних накладних наданих до позовної заяви, порожні власні вагони були доставлені на адресу Позивача із простроченням.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штрафу застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо простроченні доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
За вимогами п.8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантаж вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв'язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу складає 102 363,37 грн.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 102 363,37 грн. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів.
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 407,13 грн., в підтвердження розміру яких долучив відповідні докази.
Суд звертає увагу на, те що позовна заява містить вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких за попереднім розрахунком становить 6 407,13 грн.
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат у сумі 3 407,13 грн. представник позивача надав копію договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316-MIX/ІНГЗК/1 від 16.03.18; копію додаткової угоди №3 від 03.12.2018 до договору; копію додаткової угоди №4 від 04.11.2019 до договору; копію додаткової угоди №23 від 30.12.2020 до договору; копію додаткової угоди №26 від 26.05.2021 до договору; копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3107 від 22.10.2019; копію акту від 25.10.2021 про приймання-передачі наданих послуг до договору; копію розрахунку від 25.10.2021 розміру винагороди до договору; копію довіреності №05-01/2021 від 04.01.2021.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При застосуванні поняття співмірності витрат суд користується критеріями, визначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Жодних доказів або обґрунтувань, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката, які поніс позивач у зв'язку з розглядом даної справи, відповідач суду не подав. Між тим, дослідивши подані до заяви докази витрат на професійну правничу допомогу, суд не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він має сплатити в зв'язку з розглядом справи №904/7659/21, і які підлягають стягнення з відповідача.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки позов задоволено.
Керуючись статтями ст.ст. 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 102 366, 37 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажів в розмірі 102 363,37 грн., судовий збір у сумі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 407,13 грн., про що видати наказ.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв