вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7647/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) до Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 10 322,70 грн. заборгованості за теплову енергію, 725,89 грн. інфляційних втрат, 283,81 грн. 3% річних
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 26.08.2021 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича заборгованості на загальну суму 11 332,40 грн., з яких:
- 10 322,70 грн. заборгованість за теплову енергію за період з 26.10.2019 по 14.04.2021;
- 725,89 грн. інфляційні втрати за період з січня 2020 року по липень 2021 року;
- 283,81 грн. 3% річних за період з 21.12.2019 по 16.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за теплову енергію отриману у період з 26.10.2019 по 14.04.2021 у приміщенні загальною площею 43,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 31, прим. 2, які належать відповідачу на праві приватної власності. Відповідач не укладав договір про надання послуг з теплопостачання із позивачем. Зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, а не укладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.
Ухвалою суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/7647/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.08.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 26, кв. 142, на яку і була направлена кореспонденція суду для відповідача.
Поштове відправлення на вказану адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, повернулася до суду з поштовою відміткою "за закінчення терміну зберігання".
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі - Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв'язку з відсутністю адресата".
Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідачів про час розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
На підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2005 ОСОБА_1 (далі - відповідач, споживач) придбав нежитлове приміщення, вбудоване в першій поверх п'ятиповерхового житлового будинку загальною площею 43,4 кв.м., яке знаходиться у місті Кривий Ріг по вул. Свято-Миколаївська (Леніна), буд. 31, приміщення № 2.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач, теплопостачальна організація) здійснює постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_2 , оскільки даний будинок є багатоповерховим, опалення до приміщення №2 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належному йому приміщенні.
Зазначені обставини встановлено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі №904/6293/17 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою "Дивобуд" про стягнення вартості безпідставно отриманого майна.
Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі №904/6195/19, яке набрало законної сили 17.11.2020, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 10 533 грн. 89 коп. - заборгованості за теплову енергію поставлену за період з 27.10.2017 по 06.04.2019, 817 грн. 25коп. - інфляційних нарахувань, 431 грн. 67 коп. - річних та 1 921 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
Однак, за умов теплопостачання однією стороною та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні правовідносини.
Як вбачається, позивач, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального сезону", здійснює теплопостачання будинку 31 по вул. Свято-Миколаївська (Леніна), який є багатоквартирним, а, отже, опалення до приміщення №2 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належному йому приміщенні.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладу обліку відповідно до тарифів на послуги теплопостачання.
У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 №1174 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Критерії розмежування споживачів на певні категорії визначені Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 № 2450/15/61-15 (Далі - Лист).
Так, зі змісту зазначеного Листа вбачається, що згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для бюджетних установ» здійснюють такі установи, які підпадають під ознаки зазначеної вище статті 2 Бюджетного кодексу України та відповідають належній структурі ознаки, а підтвердженням статусу "бюджетна установа" може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".
Таким чином, відповідач, який є власником нежитлового приміщення та фізичною особою - підприємцем, відноситься до категорії "інші споживачі" через неможливість віднесення останнього до першої та другої категорії споживачів.
Відповідно до розрахунку теплового навантаження на нежитлове приміщення за адресою вул. Свято-Миколаївська, буд. 31 прим.2 теплове навантаження на опалення вказаного нежитлового приміщення складає 0,0039 Гкал/год, яке розраховано виходячи з загальної площі житлового будинку 3 121,2 кв.м та теплового навантаження на опалення житлового будинку 0,2806 Гкал/год.
За період з 26.10.2019 по 14.04.2021 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято теплову енергію на суму 10 322,70 грн., за такими тарифами:
- за період з 01.01.2019 по 09.09.2020 тариф за 1 Гкал 1 715,15 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП №1715 від 10.12.2018 для потреб інших споживачів);
- за період з 10.09.2020 по 30.11.2020 тариф за 1 Гкал 1 502,30 грн. (з ПДВ) ( згідно постанови НКРЕКП №1672 від 09.09.2020 для потреб інших споживачів);
- за період з 01.12.2020 по теперішній час тариф за 1 Гкал 1 814,34 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП №2264 від 30.11.2020 для потреб інших споживачів).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості сторонами суду не надано.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 725,89 грн. (з січня 2020 по липень 2021), а 3% річні - 283,81 грн. (з 21.12.2019 по 16.08.2021).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича про стягнення 10 322,70 грн. заборгованості за теплову енергію, 725,89 грн. інфляційних втрат, 283,81 грн. 3% річних задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) 10 322,70 грн. заборгованості за теплову енергію, 725,89 грн. інфляційних втрат, 283,81 грн. 3% річних та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв