вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Cправа № 902/398/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, 13, к. 214, м. Вінниця, 21036)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (вул. Писарєва. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036)
про стягнення 443 996,09 грн за невиконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, пені в розмірі 6 380,99 грн інфляційного збільшення в розмірі 7 315,10 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
за участю представників:
позивача: Парпальос В.В.
відповідача: Путілін Є.В.
19.04.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія В" про стягнення 443 996,09 грн за невиконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, пені в розмірі 6 380,99, інфляційного збільшення в розмірі 7 315,10 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/398/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 20.04.2021 р. відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 19.05.2021 року.
За наслідками розгляду справи 19.05.2021 року, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на 10.06.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
В судове засідання на визначену дату з'явились представники позивача та відповідача.
В ході розгляду справи, представник позивача подав клопотання б/н від 10.06.2021 р. про витребування доказів від відповідача.
Судом, відповідно до положень ст. 81 ГПК України було задоволено вказане клопотання.
Представником відповідача в судовому засіданні було надано лист б/н від 10.06.2021 р. про надання, на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2021 року, документів, а саме: оригіналів додаткової угоди від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 р. та додаткової угоди від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р.
Вказані оригінали документів долучено судом до матеріалів справи.
Також, представником позивача в судовому засіданні подано клопотання:
- б/н від 10.06.2021 року (вх.№ 01-34/5356/21) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи;
- б/н від 10.06.2021 року (вх.№ 01-34/5358/21) про призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи.
Ухвалою суду від 10.06.2021 р. підготовче засідання у справі відкладено на 23.06.2021 р. Зобов'язано ТОВ "МЕГО ЛТД" забезпечити явку в судове засідання 23.06.2021 року директора товариства - Мусієнка С.А., з метою здійснення відбору експериментальних зразків для проведення судової експертизи. Явку представників сторін, директора ТОВ "МЕГО ЛТД" Мусієнка С.А. визнано обов'язковою.
В судове засідання на визначену дату з'явились представники позивача та відповідача.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, проведення якої просив доручити Вінницькому науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України; оплату покласти на позивача; на вирішення експертизи поставити наступні питання:
- чи виконаний підпис у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р. в графі “Підписи сторін” підпис Позикодавця директор ТОВ “МЕГО ЛТД”, ОСОБА_1 ?
- чи виконано підпис у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 р., в графі “Підписи сторін” підпис Позикодавця директор ТОВ “МЕГО ЛТД”, ОСОБА_1 ?
- чи нанесено відтиск печатки ТОВ "МЕГО ЛТД" у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 року?
- чи нанесено відтиск печатки ТОВ "МЕГО ЛТД" у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 року?
Вказані клопотання мотивовані тим, що надані до суду відповідачем копії додаткових угод від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р. позивачем не укладались та не підписувались уповноваженою особою позивача, на них відсутні відтиски печатки позивача. Відтак, з метою встановлення справжності підпису директора ТОВ "МЕГО ЛТД" Мусієнка С.А. та дійсність відтиску печатки товариства, у даній справі слід призначити судову почеркознавчу та технічну експертизи.
Водночас суд зауважує, що представником відповідача 22.06.2021 р. подано клопотання про витребовування доказів (вх.№ канц. 01-34/5700/21 від 22.06.2021 р.), в якому останній просить суд витребувати у позивача оригінал договору найму (оренди) транспортного засобу укладеного 16.03.2021 р. між ОСОБА_2 та ТОВ “МЕГО ЛТД” та витребувати у Головного управління статистики у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 15) фінансову звітність малого підприємництва (баланс за 2018 -2020 роки) ТОВ “МЕГО ЛТД” (код ЄДРПОУ 34455332).
Ухвалою суду від 23.06.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГО ЛТД” про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів задоволено повністю. Призначено у справі № 902/398/21 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручити Вінницькому науково-дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України. Доручити керівнику Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку. Задоволено клопотання представника відповідача про витребовування доказів (вх. № канц. 01-34/5700/21 від 22.06.2021 р.). Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Мего ЛТД” надати Господарському суду Вінницької області до 15.07.2021 р. оригінал договору найму (оренди) транспортного засобу укладеного 16.03.2021 р. між ОСОБА_2 та ТОВ “МЕГО ЛТД”. Зобов'язано Головне управління статистики у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 15) надати Господарському суду Вінницької області до 15.07.2021 р. фінансову звітність малого підприємництва (баланс за 2018 -2020 роки) ТОВ “МЕГО ЛТД” (код ЄДРПОУ 34455332). Провадження у справі № 902/398/21 зупинено до отримання висновку судової експертизи.
30.07.2021 р. від експертної установи надійшов лист (№ 19/102/17/3-13476 від 28.07.2021 р.) за підписом директора М. Лайтера з клопотаннями експерта Н.М. Пилипчука про уточнення редакції питань, про надання додаткових порівняльних матеріалів, про уточнення умовно-вільних зразків підписів гр. ОСОБА_1 та зразків відтисків печатки ТОВ "Мего ЛТД", що наявні в матеріалах справи та направлення рахунків на оплату за проведену експертизу. Зокрема експертною установою повернуті до суду матеріали справи № 902/398/20.
Ухвалою суду від 02.08.2021 р. провадження у справі № 902/398/21 поновлено. Призначено судове засідання з розгляду клопотань експерта Н.М. Пилипчука на 30.08.2021 р. Зобов'язано директора ТОВ "МЕГО ЛТД"- Мусієнка С.А. надати Господарському суду Вінницької області до 26.08.2021 р. наступні порівняльні матеріали: вільні зразки підписів гр. ОСОБА_1 , які виконані у період часу з 2020 по 2021 р.р. (не менше 10 документів); вільних зразків відтисків печатки ТОВ "МЕГО ЛТД", які виконані у період часу за грудень 2020 року та січень 2021 р. (не меньше 10 документів). Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 26.08.2021. Провадження у справі № 902/398/21 зупинено до 30.08.2021р.
Ухвалою суду від 30.08.2021 р. поновлено провадження у справі № 902/398/21. Призначено у справі № 902/398/21 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручити Вінницькому науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі № 902/398/21 зупинено до отримання висновку судової експертизи.
06.10.2021 р. до суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 902/398/21 з висновком експерта.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
З врахуванням викладеного слід призначити судове засідання з розгляду справи.
Ухвалою суду від 18.10.2021 р. поновлено провадження у справі № 902/398/21. Продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/398/21 на 30 днів. Повідомлено учасників справи про підготовче провадження у справі, що відбудеться 02.11.2021 р.
За результатами проведення судового засідання 02.11.2021 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 09.11.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позовні вимоги мотивовано наступним: 06.03.2020 р. та 15.09.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГО ЛТД» ( позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (відповідач) були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги № 3 та № 15/09 ( договори) відповідно.
Позивачем зазначається, що згідно з умовами даних договорів, позивач, як Позикодавець за договорами, надає відповідачу (Позичальнику за договорами) в тимчасове користування поворотну фінансову допомогу на суму 500 000,00 грн (за договором № 3 від 06.03.2020 року та 150 000, 00 грн. за договором № 15/09 від 15.09.2020 року, а відповідач зобов'язується повернути їх в повному обсязі на строк, що передбачений п. 2.2 даних договорів.
На виконання умов даних договорів, позивачем на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у сумі 466 300,00 грн.
Відповідно до п. 2.2 договорів, відповідач (Позичальник) зобов'язується повернути надану поворотну фінансову допомогу не пізніше 05.03.2021 року за договором № 3 від 06.03.2020 року та не пізніше 28.02.2021 року за договором № 15/09 від 15.09.2020 року. Повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця (позивача).
Однак, станом на момент подання даної позовної заяви, кошти за договорами про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 року та № 15/09 від 15.09.2020 року позивачем в повному обсязі отримані не були, що і стало підставою позову.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/4377/21 від 17.05.2021 р.), в якому останній вказав, що заявлений позов ТОВ «Глорія-В» не визнається з огляду на те, що 11.01.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено дві додаткові угоди за якими строк повернення позик було приведено у відповідність до строку дії договорів, а саме до 31.12.2021 р.
Позивач проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечив про що вказав у відповіді на відзив (вх. канц. 01-34/4492/21 від 19.05.2021 р.) де зазначив, що, додані представником відповідача до відзиву, додаткові угоди від 11.01.2021 р. до договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р. та № 3 від 06.03.2020 р. позивачем не укладалися, на них відсутній відтиск печатки позивача, твердження про те, що відповідач має право виконати зобов'язання до 31.12.2021 р. є безпідставним та необґрунтованим. Також зазначено, що відповідач не звертався до позивача з пропозицією про зміну умов вказаних договорів. Про існування даних додаткових угод, до моменту отримання їх у відзиві на позовну заяву, позивач не знав.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне:
06.03.2020 р. та 15.09.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГО ЛТД» (Позикодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (Позичальник, відповідач) були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги № 3 та № 15/09.
Відповідно до пункту 1.1. договору № 3 від 06.03.2020 р. Позикодавець надає Позичальнику в тимчасове користування поворотну фінансову допомогу на суму 500 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути її в повному обсязі в строк, що передбачений п.2.2. даного договору.
Умовами договору між сторонами було погоджено, що даний договір є безоплатним, тобто сплата відсотків або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами Позикодавцю, не здійснюється (п.1.2. договору № 3 від 06.03.2020 р.).
Згідно п.2.1. договору № 3 від 06.03.2020 р. Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику в тимчасове користування кошти в розмірі, який вказаний у п.1.1. даного договору. Передача коштів відбувається частинами, згідно заявки Позичальника, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, протягом одного банківського дня, з моменту отримання заявки.
Позичальник зобов'язується повернути надану поворотну фінансову допомогу не пізніше 05.03.2021 р. Повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця (п.2.2. договору № 3 від 06.03.2020 р.).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 15/09 від 15.09.2020 р. Позикодавець надає Позичальнику в тимчасове користування поворотну фінансову допомогу на суму 500 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути її в повному обсязі в строк, що передбачений п.2.2. даного договору.
Умовами договору між сторонами було погоджено, що даний договір є безоплатним, тобто сплата відсотків або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами Позикодавцю, не здійснюється (п.1.2. договору № 15/09 від 15.09.2020 р..).
Згідно п.2.1. договору № 15/09 від 15.09.2020 р. Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику в тимчасове користування кошти в розмірі, який вказаний у п.1.1. даного договору. Передача коштів відбувається частинами, згідно заявки Позичальника, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, протягом одного банківського дня, з моменту отримання заявки.
Позичальник зобов'язується повернути надану поворотну фінансову допомогу не пізніше 28.02.2021 р. Повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця (п.2.2. договору № 15/09 від 15.09.2020 р.).
Як слідує з матеріалів справи, Позикодавець на виконання умов договору № 3 від 06.03.2020 р. перерахував Позичальнику обумовлену умовами договору суму коштів, а саме 500 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 2720 від 06.03.2020 р. на суму 6 000,00 грн; № 2742 від 11.03.2020 р. на суму 100 000,00 грн; № 2774 від 13.03.2020 р. на суму 50 000,00 грн; № 2932 від 24.04.2020 р. на суму 30 000,00 грн; № 2949 від 28.04.2020 р. на суму 15 000,00 грн, № 2955 від 30.04.2021 р. на суму 15 000,00 грн; № 3007 від 18.05.2020 р. на суму 50 000,00 грн; № 3040 від 20.05.2020 р. на суму 193 300,00 грн; № 3057 від 27.05.2020 р. на суму 7 000,00 грн та виписками банку.
Водночас Позикодавець на виконання умов договору № 15/09 від 15.09.2020 р. перерахував Позичальнику обумовлену умовами договору суму коштів, а саме 150 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням: № 3686 від 16.09.2020 р. та виписками банку.
Так, судом встановлено, що в матеріалах справи містяться додаткові угоди від 11.01.2021 р. до договору № 3 від 06.03.2020 р. та № 15/09 від 15.09.2020 р., відповідно до яких між сторонами у справі було погоджено п.п. 2.2. договорів викласти в наступній редакції, відповідно: «Повернути надану поворотну фінансову допомогу не пізніше 31.12.2021 р. Повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця».
Суд зазначає, що в процесі розгляду справі дані додаткові договору були предметом розгляду судової експертизи, оскільки представник позивача вважав, що надані до суду відповідачем копії додаткових угод від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р. позивачем не укладались та не підписувались уповноваженою особою позивача, на них відсутні відтиски печатки позивача.
Відтак, ухвалою суду від 23.06.2021 р. у справі № 902/398/21 призначено у справі № 902/398/21 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручити Вінницькому науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України. На розгляд експертизи поставити наступні питання: чи виконаний підпис у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р. в графі “Підписи сторін” підпис Позичкодавця директор ТОВ “МЕГО ЛТД”, ОСОБА_1 ? чи виконано підпис у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 р., в графі “Підписи сторін” підпис Позикодавця директор ТОВ “МЕГО ЛТД”, ОСОБА_1 ? чи нанесено відтиск печатки ТОВ "МЕГО ЛТД" у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 року? чи нанесено відтиск печатки ТОВ "МЕГО ЛТД" у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 року?
06.10.2021 р. до суду від Вінницького науково-дослідного експертно - криміналістичного центру надійшов висновок експерта № КСЕ-19/102-21/10634 від 29.09.2021 р., в якому визначено, що підпис в графі «підписи сторін» підпис Позичкодавця директор ТОВ «Мего ЛТД» у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 15/09 від 15.09.2020 р. (а.с. 114-115) виконаний гр. ОСОБА_1 .
Підпис в графі «підписи сторін» підпис Позичкодавця директор ТОВ «Мего ЛТД'т у додатковій угоді від 11.01.2021 р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 06.03.2020 р. (а.с. 112-113) виконаний гр. ОСОБА_1 . Відбиток печатки ТОВ "Мего ЛТД" в графі Директор у додатковій угоді від 11.01.2021р. до договору №3 від 06.03.2020р. та договору №15/09 від 15.09.2021р. нанесений печатками ТОВ "Мего ЛТД".
З врахуванням встановленого суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Між сторонами виникли правовідносини на підставі укладених 06.03.2020 р. та 15.09.2020 р. договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 3 та № 15/09.
За умовами укладених договорів Позичальник зобов'язується повернути надану поворотну фінансову допомогу за договором № 3 від 06.03.2020 р. та за договором № 15/09 від 15.09.2020 р. до 28.02.2021 р.
Матеріалів справи підтверджено, що Позикодавець на виконання умов договору № 3 від 06.03.2020 р. перерахував Позичальнику обумовлену умовами договору суму коштів, а саме 500 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 2720 від 06.03.2020 р. на суму 6 000,00 грн; № 2742 від 11.03.2020 р. на суму 100 000,00 грн; № 2774 від 13.03.2020 р. на суму 50 000,00 грн; № 2932 від 24.04.2020 р. на суму 30 000,00 грн; № 2949 від 28.04.2020 р. на суму 15 000,00 грн, № 2955 від 30.04.2021 р. на суму 15 000,00 грн; № 3007 від 18.05.2020 р. на суму 50 000,00 грн; № 3040 від 20.05.2020 р. на суму 193 300,00 грн; № 3057 від 27.05.2020 р. на суму 7 000,00 грн та виписками банку. Водночас Позикодавець на виконання умов договору № 15/09 від 15.09.2020 р. перерахував Позичальнику обумовлену умовами договору суму коштів, а саме 150 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням: № 3686 від 16.09.2020 р. та виписками банку.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв'язку всієї сукупності доказів.
Суд зауважує, що висновок експерта не викликає у суду обґрунтованих сумнівів щодо його правильності, а позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено, що він є неналежним доказом у справі.
За п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених ст. 99 ГПК України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи у справі. Непризначення експертизи у справі, за наявності висновку експерта (достовірність якого у суду не викликала сумніву) не є підставою для скасування законних рішень у цій справі.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
З врахуванням викладеного та встановленого суд вважає, що дані додаткові угоди є такими, що укладені, тому з врахуванням змін внесених додатковими угодами кінцевий термін виконання основного договору є 31.12.2021 р., тобто строк виконання зобов'язань за договором № 3 від 06.03.2020 р. та № 15/09 від 15.09.2021 р. є таким, що не настав.
Суд встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того судом розглянуто також вимогу представника відповідача щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в розмірі 6 900,00 грн, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 08.05.2020 р.; детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 09.11.2021 р.; квитанція до прибуткового касового ордера № 091125 від 09.11.2021 р.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що визначено ч. 1 ст. 123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п. 1 ч. 3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як визначено ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 3 відповідної норми вказує, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 такої норми, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГП України, в силу ч.5 такої норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що встановлено ч.6 такої норми.
Порядок розподілу судових витрат (окрім судового збору) визначено ч. ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд з цим, ч. 5 ст.129 ГПК України унормовано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як визначено ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У Постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній Постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст. 129 ГПК України.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як визначено ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і у суду не має повноважень визначати розмір такого гонорару.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Враховуючи вищезазначене, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, їх обґрунтованість, суд дійшов висновку про покладення на позивача понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 629,60 грн. (6,2 год *908 (40% прожиткового мінімуму)=5 629,60 грн)).
В силу приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, 13, к. 214, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 34455332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (вул. Писарєва. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 41716575) відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5 629,60 грн.
4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 19 листопада 2021 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, 13, к. 214, м. Вінниця, 21036)
3 - відповідачу (вул. Писарєва. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036)