09 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/1092/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
позивача - Прядко Л.В., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення №1794,
1-го відповідача - Ус М.В. на підставі ордеру серії ПТ №157418 від 07.12.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1684 від 04.04.2017,
2-го відповідача - не з'явився,
третіх осіб - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2807Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Добреля Н.С., час проголошення рішення - 13:08год., дата складання повного тексту рішення - 17.08.2021, у справі №922/1092/21
за позовом Харківської міської ради, м. Харків,
до 1-го відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська пивна компанія", м. Харків, 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина Інвест", м. Дніпро,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на сторонів відповідача Печенізька районна державна адміністрація Харківської області державний реєстратор Гаспарян Гамлет Аветікович, державний реєстратор Зоткін Сергій Володимирович, смт. Печеніги, Харківська обл.,
про скасування державної реєстрації, визнання договорів недійсними та припинення права власності
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням поданих уточнень) до Приватного акціонерного товариства "Українська пивна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина Інвест", в якій просить суд:
- Скасувати державну реєстрацію прав (індексний номер рішення 44026362 від14.11.2018) на нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишній літ. "А-1") по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 324893163101, запис про право власності № 5140484);
- Скасувати державну реєстрацію прав щодо поділу об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 324893163101, індексний номер рішення 44401096 від 04.12.2018);
- Скасувати державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу індексний номер рішення 44399996 від 04.12.2018) на нежитлові приміщення №№ 1-:-27 в літ. "Ж-1" у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17113112363101, запис про право власності № 29249200);
- Скасувати державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу індексний номер рішення 44400785 від 04.12.2018) на нежитлове приміщення № 1 в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101, запис про право власності №29249502).
- Скасувати державну реєстрацію прав (індексний номер рішення 31473200 від 07.12.2018), відповідно до якої нежитлове приміщення № 1 в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові змінено на нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101, запис про право власності № 29249502);
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1850 від 24.05.2019, укладений між ПрАТ "Українська пивна компанія" та ТОВ "Батьківщина Інвест" щодо продажу нежитлового приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ільїною І.М.;
- Скасувати державну реєстрацію права власності (індексний номер рішення 47036915 від 24.05.2019) на нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ТОВ "Батьківщина Інвест" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101, запис про право власності № 31707988);
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3408 від 16.08.2019, укладений між ПрАТ "Українська пивна компанія" та ТОВ "Батьківщина Інвест" щодо продажу нежитлового приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ільїною І.М.;
- Скасувати державну реєстрацію права власності (індексний номер рішення 48269342 від 16.08.2019) на нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101, запис про право власності № 32845989);
- Скасувати державну реєстрацію прав (індексний номер рішення 31473200 від 07.12.2018), відповідно до якого нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові змінено на нежитлову будівлю літ. "Ж1-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що право власності на нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34 зареєстровано за ПрАТ "Українська пивна компанія", однак, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 14.11.2018 зареєстровано зміни про збільшення площі нежитлової будівлі на 167, 6кв.м.
Як вказує позивач, в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України стосовно спірного нерухомого майна не обліковується.
Реєстраційну дію щодо збільшення площі нежитлової будівлі міська рада вважає незаконною, тому і подальші реєстраційні дії щодо поділу та відчуження цього нерухомого майна вважає також незаконними.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для здійснення реєстраційної дії 14.11.2018 щодо зміни площі нерухомого майна зазначено довідку, серія та номер 193, та технічний паспорт, серія та номер б/н, видані 06.11.2018 ТОВ "АМРА ГРУП". Позивачем до суду зазначені довідку та технічний паспорт, видані 06.11.2018 на спірний об'єкт, не надано. Доказів, що підтверджували б збільшення площі будівлі саме за рахунок її реконструкції позивачем також до суду не надано.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що поділ спірного нерухомого майна було проведено з порушенням норм чинного законодавства, відтак, відсутні підстави і для скасування подальших реєстраційних дій щодо нього.
Харківська міська рада з рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 скасувати, а позов задовольнити повністю; судовий збір просить стягнути з відповідачів.
Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що обставиною, яка підлягає доказуванню у даній справі, є встановлення відповідності чи невідповідності вимогам законодавства рішення державного реєстратора Зоткіна С.В. індексний номер 44026362, від 14.11.2018, яким проведено реєстрацію змін розділу об'єкта нерухомого майна та змінено загальну площу об'єкта з 1 777, 3кв.м до 1 944, 6кв.м.
Також апелянт вважає, що місцевий господарський суд не перевірив і не надав правової оцінки доводам позивача, що зазначений спір виник у зв'язку із захистом Харківською міською радою прав територіальної громади м. Харкова на земельну ділянку, на якій 1-ий відповідач неправомірно збільшив загальну площу її забудови на 167, 6кв.м без дозволів міської ради.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 у справі №922/1092/21; встановлено учасникам справи строк до 28.09.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 28.09.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 12.10.2021 о 15:00год.
28.09.2021 від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11270), зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що була проведена реконструкція об'єкта нерухомості; презумпція правомірності набуття права власності ПрАТ "Українська пивна компанія" позивачем не спростована.
На думку 1-го відповідача, позовні вимоги Харківської міської ради щодо скасування реєстрації за своїми наслідками становлять втручання у право ПрАТ "Українська пивна компанія" на мирне володіння своїм майном.
З огляду на викладене, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого господарського суду від 09.08.2021 - без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.10.2021 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.
Представник 1-го відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує.
Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання представники не з'явились, хоча учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 розгляд справи відкладено на 09.11.2021 об 11:00год.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.11.2021 представник апелянта просить рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 скасувати, а позов задовольнити повністю.
Представник 1-го відповідача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого господарського суду від 09.08.2021 - без змін.
Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання представники 2-го відповідача та третіх осіб не з'явились, хоча учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта і 1-го відповідача висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка в судове засідання представників 2-го відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, про що учасники справи були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 та від 12.10.2021, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників апелянта та 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, реєстрацію нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34 (колишня назва вулиця - Завод Комсомолець) проведено за ПрАТ "Українська пивна компанія" з відкриттям нового розділу (формуванням реєстраційної справи) та присвоєнням реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна 324893163101 державним реєстратором Михайловою І.В. (індексний номер рішення 11980358 від 27.03.2014).
Підставою для реєстрації права власності державним реєстратором зазначено: договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу б/н від 26.07.1999 та акт прийому-передачі 26.07.1999.
Предметом договору купівлі-продажу б/н від 26.07.1999 є нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34 (колишня назва вулиця - Завод Комсомолець).
Позивач цю реєстраційну дію не оспорює.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 14.11.2018 зареєстровані зміни: нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") змінено на нежитлову будівлю літ. "Ж-1", загальна площа 1 777, 3кв.м змінена на загальну площу 1 944, 9кв.м. Реєстраційну дію проведено державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем (індексний номер рішення: 44026362, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 324893163101).
Підставою для внесення змін вказано довідку №193 від 06.11.2018 та технічний паспорт б/н від 06.11.2018, видані ТОВ "Амра Груп".
04.12.2018 зареєстровані зміни: здійснено поділ об'єкта нерухомого майна.
Реєстраційну дію проведено державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем (індексний номер рішення: 44401096, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 324893163101).
Підставою визначено довідку №08-11/18 від 21.11.2018 та технічний паспорт б/н від 21.11.2018, видані ФОП Нижегородовою Г.В.
За наслідком поділу нежитлової будівлі літ. "Ж-1" утворилося нежитлове приміщення фрагменту № І в літ. "Ж-1" загальною площею 167, 6кв.м та нежитлові приміщення №№1-:-27 в літ. "Ж-1" загальною площею 1 777, 3кв.м.
До Реєстру внесені реєстраційні зміни.
04.12.2018 державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем прийнято рішення № 44400785 про державну реєстрацію прав з відкриттям нового розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна №1711340863101 - нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" загальною площею 167, 6кв.м по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія".
Підставою визначено довідку № 08-11/18 від 21.11.2018 та технічний паспорт б/н від 21.11.2018, видані ФОП Нижегородовою Г.В.
У подальшому ПрАТ "Українська пивна компанія" здійснено відчуження вказаної нежитлової будівлі № І в літ. "Ж-1" ТОВ "Батьківщина Інвест" на підставі договору купівлі-продажу №1850 від 24.05.2019, посвідченого ПН ХМНО Ільїною І.М. (індексний номер рішення: 47036915, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101).
Згодом ТОВ "Батьківщина Інвест" здійснено відчуження вказаної нежитлової будівлі № І в літ. "Ж-1" ПрАТ "Українська пивна компанія" на підставі договору купівлі-продажу № 3408 від 16.08.2019, посвідченого ПН ХМНО Ільїною І.М. (індексний номер рішення: 48269342, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101).
Крім того, 18.09.2019 зареєстровані зміни: нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" загальною площею 167, 6кв.м змінено на нежитлову будівлю літ. "Ж1-1" загальною площею 167, 6кв.м.
Реєстраційну дію проведено державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем (індексний номер рішення: 48737757, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101).
Підставою визначено довідку № 09-09/19 від 17.09.2019 та технічний паспорт б/н від 17.09.2019, видані ФОП Нижегородовою Г.В.
Також 04.12.2018 державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем прийнято рішення № 44399996 про державну реєстрацію прав з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна 1711312363101 - нежитлові приміщення №№ 1-:-27 в літ. "Ж-1" загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34 у м. Харкові зареєстровані за ПрАТ "Українська пивна компанія".
Підставою визначено висновок № 08-11/18 від 21.11.2018 та технічний паспорт б/н від 21.11.2018, видані ФОП Нижегородовою Г.В., договір купівлі-продажу б/н від 26.07.1999.
Згідно Акту головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Сипало О.А. обстеження земельної ділянки від 16.09.2020, на земельній ділянці площею орієнтовно 0, 4107га за адресою: м. Харків, вул. Букова, 34 розташовані літ. "Ж1-1", нежитлові приміщення №№ 1-:-27 в літ. "Ж-1", літ. "У-1", право власності на які зареєстроване за ПрАТ "Українська пивна компанія".
Харківська міська рада вважає, що ПрАТ "Українська пивна компанія" фактично використовує земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Букова, 34 під нежитловими будівлями літ. "Ж1-1", нежитловими приміщеннями №№ 1:-:27 в літ. "Ж-1" та літ. "У-1" шляхом її самовільного зайняття, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про скасування державної реєстрації проведених змін та визнання недійними договорів купівлі-продажу.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статей 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору.
Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.
При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
У спірних правовідносинах Харківська міська рада обгрунтовує порушення Приватним акціонерним товариством "Українська пивна компанія" прав територіальної громади м. Харкова внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності під нежитловою будівлею літ. "Ж-1", нежитловими приміщеннями №№ 1:-:27 в літ. "Ж-1" та літ. "У-1" без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина 1 статті 123 Земельного кодексу України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Отже, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
1-ий відповідач як власник нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Букова, 34 не заперечує, що право користування земельною ділянкою під нежитловими будівлями літ. "Ж1-1", нежитловими приміщеннями №№ 1:-:27 в літ. "Ж-1" та літ. "У-1" не оформлено, однак, у даному випадку і предмет позову Харківської міської ради не спрямований на спонування оформлення 1-им відповідачем права користування земельною ділянкою або стягнення безпідставно збережених 1-им відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою.
Позивач просить скасувати вчинені державними реєстраторами ряд рішень державних реєстрацій прав з одночасним припиненням відповідних прав, що призвели до реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Українська пивна компанія" права власності на нежитлову будівлю літ. "Ж1-1", нежитлові приміщення №№ 1:-:27 в літ. "Ж-1", які утворились внаслідок поділу нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишній літ. "А-1") площею 1 944, 9кв.м по вул. Буковій, 34 у м. Харкові.
Позивач зазначає, що міська раді в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин не може пред'явити до забудовника позов щодо приведення об'єкту самочинного будівництва (реконструкції) у попередній стан або його знесення на самовільно зайнятій земельній ділянці, оскільки забудовник зареєстрував речове право на об'єкт будівництва.
Позивач вказує, що нежитлова будівля літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34 зареєстрована за ПрАТ "Українська пивна компанія", і зазначене позивач не оспорює.
Однак, як стверджує позивач, 14.11.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зареєстровані зміни: нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") змінено на нежитлову будівлю літ. "Ж-1", загальна площа 1 777, 3кв.м змінена на загальну площу 1 944, 9кв.м.
Позивач зазначає, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України стосовно спірного нерухомого майна не обліковується.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Такий правовий висновок, викладено зокрема у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 24.01.2020 №910/10987/18.
Місцевим господарським судом встановлено, що підставою для внесення змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо площі нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") вказано довідку №193 від 06.11.2018 та технічний паспорт б/н від 06.11.2018, видані ТОВ "Амра Груп".
Однак, довідку №193 від 06.11.2018 та технічний паспорт б/н від 06.11.2018, видані ТОВ "Амра Груп" позивачем не було надано до матеріалів справи, відповідно, суд не може надати їм відповідну правову оцінку.
Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, позивач, вважаючи свої права порушеними внаслідок внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомостей (незаконних, на думку позивача) щодо збільшення площі нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1"), що належить Приватному акціонерному товариству "Українська пивна компанія", мав надати суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
У позовній заяві, як і в апеляційній скарзі, позивач не вказує обставин неподання/неможливості подання довідки №193 від 06.11.2018 та технічного паспорту б/н від 06.11.2018, видані ТОВ "Амра Груп", які зазначені в Реєстрі як підстава для реєстрації змін площі нерухомого майна.
Чинний Господарський процесуальний кодекс України надає позивачу, у разі неможливості подання доказів на підтвердження доводів і вимог позовної заяви, ряд відповідних можливостей процесуального характеру.
Зокрема, позивач у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу міг звернутись до суду з клопотанням про витребування цих доказів у відповідачів та/або у державного реєстратора, який вчиняв оспорювану позивачем реєстраційну дію.
Позивач не був позбавлений права і можливості звернутись до суду з клопотанням про витребування реєстраційної справи щодо спірного нерухомого майна.
Однак, позивач не вчинив жодних дій з метою доведення обгрунтованості своїх позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Такий правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Відповідно до положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, тим паче на стадії апеляційного перегляду справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).
Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
В силу частини 1 статті 27 цього Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акт приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Місцевим господарським судом встановлено, що в даному випадку у суду відсутня можливість встановити, за рахунок чого було збільшено площу будівлі, оскільки матеріали справи не містять та в свою чергу позивачем не надано, ані технічного паспорту, ані довідки, які стали підставою для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії.
Матеріали справи не містять доказів, які документи були подані 1-им відповідачем державному реєстратору для внесення змін щодо площі нерухомого майна.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що обставиною, яка підлягає доказуванню у даній справі, є встановлення відповідності чи невідповідності вимогам законодавства рішення державного реєстратора Зоткіна С.В. індексний номер 44026362, від 14.11.2018, яким проведено реєстрацію змін розділу об'єкта нерухомого майна та змінено загальну площу об'єкта з 1 777, 3кв.м до 1 944, 6кв.м.
Однак, при цьому, апелянт не надав суду жодного доказу на підтвердження невідповідності вимогам законодавства рішення державного реєстратора Зоткіна С.В. індексний номер 44026362 від 14.11.2018.
Судова колегія наголошує, що судове рішення не може грунтуватись на припущеннях.
Відтак, самі по собі посилання апелянта на відсутність документів на підтвердження законності внесення відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей щодо збільшення площі нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1"), що належить Приватному акціонерному товариству "Українська пивна компанія", яку позивач вважає незаконною, не можуть бути самостійною правовою підставою для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації прав (індексний номер рішення 44026362 від 14.11.2018) на нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 324893163101, запис про право власності № 5140484).
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У спірних правовідносинах, за відсутності будь-яких доказів в спростування законності внесення відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо збільшення площі нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1"), що належить Приватному акціонерному товариству "Українська пивна компанія", позивачем не спростована презумпція правомірності набуття права власності 1-им відповідачем на нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") площею 1 944, 9кв.м.
Позивач вважає, що відповідно до наявних у матеріалах справи технічних паспортів, Приватне акціонерне товариство "Українська пивна компанія" збільшило загальну площу забудови земельної ділянки під нежитловою будівлею літ. "Ж-1" на 167, 6кв.м за рахунок нежитлового приміщення фрагменту першого поверху № І, однак, судова колегія зазначає, що позивач не звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи на підтвердження своїх доводів, відповідно належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного у матеріалах справи відсутні.
Самі по собі копії наявних у матеріалах справи технічних паспортів не свідчать, яким чином та на підставі яких документів були внесені зміни до Реєстру щодо зміненої площі нерухомого майна 1-го відповідача.
Статтею 346 Цивільного кодексу України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
У даному випадку позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність правових підстав для скасування державної реєстрації прав (індексний номер рішення 44026362 від14.11.2018) на нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишній літ. "А-1") по вул. Буковій, 34 у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 324893163101, запис про право власності № 5140484).
Щодо позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав №44401096 від 04.12.2018 про поділ нежитлової будівлі літ. "Ж-1" (колишній літ. "А-1") по вул. Буковій, 34 у м. Харкові, суд зазначає таке.
Місцевим господарським судом встановлено, що в матеріалах справи наявна довідка №08-11/18 від 21.11.2018, видана ФОП Нижегородовою Г.В., відповідно до якої, за технічними показниками об'єкт нерухомого майна може бути поділено згідно виготовлених технічних паспортів та порядку користування.
Відповідно до пункту 54 Порядку № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, або об'єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об'єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення; технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Отже, нормами законодавства передбачено можливість поділу об'єкта нерухомого майна, який створюється шляхом поділу або об'єднання.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку позивачем не надано доказів того, що поділ спірного нерухомого майна було проведено з порушенням норм чинного законодавства.
Щодо подальших реєстраційних дій, а саме рішення про державну реєстрацію №44400785 від 04.12.2018, рішення про державну реєстрацію №4439996 від 04.12.2018, рішення про державну реєстрацію № 3147320 від 07.12.2018, позивач просить їх скасувати, у зв'язку з незаконним, на його думку, поділом спірного нерухомого майна.
Проте, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази незаконності проведення реєстраційної дії щодо поділу нерухомого майна.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивач просить скасувати і рішення про державну реєстрацію №4439996 від 04.12.2018 на нежитлові приміщення №№ 1-:-27 в літ. "Ж-1" у м. Харкові за ПрАТ "Українська пивна компанія" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17113112363101, запис про право власності № 29249200) площею 1 777, 3кв.м.
Підставою для державної реєстрації зазначено технічний паспорт від 21.11.2018, висновок №08-11/18 від 21.11.2018, видані ФОП Нижегородовою Г.В., а також договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу б/н від 26.07.1999 та акт прийому-передачі 26.07.1999.
Предметом договору купівлі-продажу б/н від 26.07.1999 є нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34 (колишня назва вулиця - Завод Комсомолець).
При цьому, позивач не оспорює реєстрацію права власності за ПрАТ "Українська пивна компанія" на нежитлову будівлю літ. "Ж-1" (колишня літ. "А-1") загальною площею 1 777, 3кв.м по вул. Буковій, 34.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставне, за відсутності належних та допустимих доказів незаконного набуття права власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно може бути розцінено як втручання у право 1-го відповідача на мирне володіння майном.
У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
У спірних правовідносинах за недоведеністю позивачем доводів щодо незаконності зміни площі нерухомого майна, що належить 1-му відповідачу на праві власності, його поділу, саме по собі скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно очевидно не відповідає зазначеним вище критеріям; рішення про державну реєстрацію прав вчинялись не 1-им відповідачем, а посадовою особою публічного органу - Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, а доводи апелянта щодо невідповідності вимогам законодавства рішення державного реєстратора Зоткіна С.В. індексний номер 44026362, від 14.11.2018, а також рішення про державну реєстрацію прав від 04.12.2018 про поділ нежитлової будівлі, матеріалами справи не підтверджуються.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, суд зазначає таке.
Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
У силу припису частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. А саме, - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.
Така правова позиція Верховного Суду зазначена у постанові від 12.03.2018 у справі №910/22319/16.
Місцевим господарським судом встановлено, що згідно пункту 1.2 договору купівлі-продажу від 24.05.2019, майно (нежитлові приміщення № І в літ. "Ж-1" загальною площею 167, 6кв.м, яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Букова (вул. Прудянська; вул. Заводу Комсомолець), буд. 34) належить продавцю (ПрАТ "Українська пивна компанія") на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу від 26.07.1999 року.
Апеляційним господарським судом не встановлено наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним; і позивачем не доведено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Відтак, правові підстави для визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2019 недійсним і, відповідно, скасування рішення про державну реєстрацію права власності №47036915 від 24.05.2019 позивачем не обгрунтовані.
Подальше відчуження ТОВ "Батьківщина Плюс" на користь ПрАТ "Українська пивна компанія" об'єктів нерухомого майна (нежитлові приміщення № І в літ. "Ж-1" загальною площею 167, 6кв.м, яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Букова (вул. Прудянська; вул. Заводу Комсомолець), буд. 34) відповідно до договору № 3408 від 16.08.2019 відбулось на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2019.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, вимоги про визнання недійсними договорів і, відповідно скасування рішень про державну реєстрацію права власності №47036915 від 24.05.2019 та №48269342 від 16.08.2019 позивачем заявлені, як похідні від вимог про скасування рішень про державну реєстрацію права власності №44026362 від 14.11.2018, №44401096 від 04.12.2018 про поділ нежитлової будівлі, рішення про державну реєстрацію №44400785 від 04.12.2018, рішення про державну реєстрацію №4439996 від 04.12.2018, рішення про державну реєстрацію № 3147320 від 07.12.2018, у той час, як місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позивачем правових підстав для скасування цих рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Поряд з цим, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що у позовній заяві позивач просить (остання позовна вимога) скасувати державну реєстрацію прав (індексний номер рішення 31473200 від 07.12.2018), відповідно до якого нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові змінено на нежитлову будівлю літ. "Ж1-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101), однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, нежитлове приміщення № І в літ. "Ж-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові змінено на нежитлову будівлю літ. "Ж1-1" по вул. Буковій, 34 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1711340863101) рішенням державного реєстратора №48737757 від 18.09.2019.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 у справі №922/1092/21 слід залишити без змін.
З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 у справі №922/1092/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.11.2021.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Т.Д. Геза