вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" листопада 2021 р. Справа№ 925/1022/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від апелянта: Сердюкова Б.Л. за ордером;
від заявника: Каленської С.С. за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021
у справі №925/1022/21 (суддя Грачов В.М.)
за заявою Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас"
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особа, щодо якої заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс",
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2021 року задоволено заяву Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є передчасною, грубо порушує права та інтереси апелянта, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, оскільки заявник, подавши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, повинен був подати позов у строк до 15.08.2021, що ним не було зроблено, і це є підставою для скасування заходів забезпечення позову; заявником у заяві не висловлено пропозицій щодо зустрічного забезпечення і вказане питання судом взагалі не вирішувалось; заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, є необґрунтованою і апелянту не було надано можливості подати відзив чи заперечення цієї необґрунтованої заяви.
10 листопада 2021 року від представника апелянта надійшла заява щодо розміру гонорару адвоката, з повідомленням, що усі необхідні докази будуть подані в порядку і строки, передбачені статтями 129,221 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
17 листопада 2021 року від представника заявника заяви про забезпечення позову надійшло клопотання про долучення копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження та відповіді на відзив.
Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.
За клопотанням представників обох сторін судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу.
Представник заявника у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність і необґрунтованість.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2021 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" звернулось у Господарський суд Черкаської області із заявою про забезпечення позову, що подається до подання позову, у якій просила суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" здійснювати будь-які дії щодо розпорядження квартирами № 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, ІЗ, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22 23 24, 25, 27 в 1 секції, квартирами № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитловим приміщенням № 1 в 1 секції, нежитловими приміщеннями № 2, 3 в 2 секції житлового будинку за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна (Європейська), 92-Б, а також майновими правами на ці квартири та нежитлові приміщення;
- заборонити усім суб'єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим 7110800000602:002:0253 по вул. Леніна, (Європейська), 92Б, у м.Умані Черкаської області (реєстраційні дії, розроблення, погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу або об'єднання земельної ділянки);
- заборонити усім суб'єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку за адресою Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна (Європейська), 92-Б, крім реєстраційних дій щодо квартир № 6, 11, 15, 18, 26 в І секції, квартир № 37, 38 в 2 секції.
Заява мотивована тим, що на підставі укладеного сторонами договору генпідряду № 1-М/К від 09.12.2011 року заявник набув прав та обов'язків генпідрядника.
Об'єктом будівництва за вищевказаним договором є 9-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок: з мансардою, вбудованими магазинами та загальними приміщеннями по вулиці Леніна, 92-6, в м. Умань, Черкаська область. 12.08.2015 року сторонами укладено договір про пайову (дольову) участь у будівництві № 2-К/М, за яким заявник набув прав та обов'язків пайовика зокрема на квартири: № 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, ІЗ, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22 23 24, 25, 27 в 1 секції, квартирами № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитловим приміщенням № 1 в 1 секції, нежитловими приміщеннями № 2, 3 в 2 секції житлового будинку.
Однак 05.07.2021 року товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" направлено заявнику повідомлення: № 1/1-03 про розірвання договору генерального підряду, № 1/1 -04 про розірвання договору про пайову участь у будівництві.
Вищевказані повідомлення від 05.07.2021 року заявник вважає незаконними, підстав для одностороннього розірвання договору генпідряду та договору про пайову участь відсутні, тому вчинені товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" правочини щодо одностороннього розірвання вказаних договорів суперечать закону та підлягають визнанню недійсними, як такі, що порушують права заявника, у зв'язку з чим заявник має намір звернутись в суд та оскаржити їх у передбаченому законом порядку. Дії товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", як замовника об'єкта незавершеного будівництва, які можуть вчинятись щодо розпорядження спірним об'єктом на користь третіх осіб, можуть спричинити збитки заявнику та третім особам, а невжиття запропонованих заходів забезпечення позову унеможливить або суттєво ускладнить виконання можливого рішення про задоволення позову.
Також вказано, що ним готується позов про визнання недійсними правочинів щодо одностороннього розірвання договору генпідряду №1-М/К від 09.12.2011 та договору про пайову (дольову) участь у будівництві №2-К/М від 12.08.2015 року.
У заяві, крім цього, зазначено, що зустрічне забезпечення позову пропонує не застосовувати у зв'язку з відсутністю можливих порушень прав відповідача.
Оскаржуваною ухвалою від 05 серпня 2021 року суд першої інстанції задовольнив заяву про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки наданими заявником поясненнями та доказами обґрунтовано, що невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернеться до господарського суду.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Як вбачається із матеріалів справи, заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову, вказував, що товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" було направлено заявнику повідомлення: № 1/1-03 про розірвання договору генерального підряду, № 1/1 -04 про розірвання договору про пайову участь у будівництві, вказані повідомлення є правочинами і він готує позовну заяву про визнання їх недійсними.
Не вжиття обраних заходів забезпечення позову, за доводами заявника, надає ТОВ "Корнелліс", як замовнику об'єкта незавершеного будівництва, можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи, розпорядитись спірним об'єктом на користь третіх осіб і може він свідомо здійснювати дії щодо розпорядження спірним об'єктом, з метою ухилення від виконання рішення суду.
З урахуванням того, що предметом спору є немайнові вимоги, згідно з правовими висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, суд першої інстанції мав дослідити, чи може відсутність таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як вірно встановив суд першої інстанції, заявлений захід забезпечення позову відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки предметом заборони є лише будь-які дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", суб'єктів владних повноважень, державних реєстраторів, нотаріусів, інших органів, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо розпорядження квартирами № 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, ІЗ, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22 23 24, 25, 27 в 1 секції, квартирами № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитловим приміщенням № 1 в 1 секції, нежитловими приміщеннями № 2,3 в 2 секції житлового будинку за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна (Європейська), 92-Б, а також майновими правами на ці квартири та нежитлові приміщення, яке є предметом паю заявника, стосовно якого наявний спір.
Обрані заявником заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами, які він мав намір заявити, мають тимчасовий характер та спрямовані на забезпечення збереження status quo до остаточного вирішення спору.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що заява ПП ВКФ "Мікромегас" про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню.
Частиною 3 ст. 138 ГПК України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Апелянт у апеляційній скарзі вказує, що заявник не подав відповідну заяву у встановлений строк (до 15.08.2021 включно), однак вказані доводи не відповідають фактичним обставинам, оскільки ПП ВКФ "Мікромегас" подало відповідну позовну заяву про визнання недійсним правочинів (повідомлень про одностороннє розірвання договорів) 16.08.2021 (понеділок), тобто, в межах десятиденного строку, і ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 серпня 2021 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляд і відкрито провадження у справі №925/1095/21.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав йому можливості подати відзив/заперечення на заяву, апеляційним господарським судом визнаються необгрунтованими, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Також є юридично неспроможними посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки статтею 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок, вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не може свідчити про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду.
При цьому апеляційний господарський суд враховує, що ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє апелянта права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Наведена вище правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2021 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18.11.2021.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук