вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" листопада 2021 р. Справа№ 910/14003/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 про повернення зустрічної позовної заяви
у справі №910/14003/21 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"
про стягнення 2.945.020,22 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 вересня 2021 року повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, оскільки предметом первісного позову є вимоги про стягнення заборгованості за поставлені дерев'яні піддони згідно договору поставки №50916 від 05.09.2016, а предметом зустрічного позову є стягнення переплати за термічну обробку піддонів, які поставлялись по цьому ж договору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 15 листопада 2021 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
03 листопада 2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що первісний і зустрічний позови, незважаючи на те, що вони ґрунтуються на правовідносинах за одним і тим самим договором, не є взаємопов'язаними і задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, а тому спільний розгляд цих позовів не є доцільним та не сприятиме більш швидкому розгляду справи.
Частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 2 статі 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У серпні 2021 року Товариствj з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" про стягнення 2.945.020,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №5350916 від 05.09.2016 позивачем було поставлено відповідачу товар (термічно знеражені дерев'яні піддони та/або дошку) на загальну суму 3.004.668,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 135 від 18.03.2021, № 144 від 23.03.2021, № 152 від 25.03.2021, № 158 від 27.03.2021, № 159 від 27.03.2021, № 162 від 30.03.2021, № 169 від 01.04.2021, № 179 від 06.04.2021, № 182 від 08.04.2021, № 187 від 09.04.2021, № 192 від 12.04.2021, № 195 від 13.04.2021, № 202 від 17.04.2021, № 207 від 20.04.2021, № 225 від 27.04.2021, № 230 від 29.04.2021, № 235 від 04.05.2021, № 245 від 13.05.2021, № 249 від 17.05.2021, № 252 від 19.05.2021, № 261 від 20.05.2021, № 271 від 25.05.2021, № 274 від 26.05.2021, № 286 від 01.06.2021, № 290 від 02.06.2021, № 299 від 04.06.2021.
Умовами п. 3.1 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний оплатити товар протягом 40 банківських днів з дати поставки товару, однак, всупереч умовам, договору відповідачем було сплачено позивачу лише 79.647,78 грн, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2.945.020,22 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 відкрито провадження, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.09.2021, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.
27 вересня 2021 року відповідач, в межах строку для подання відзиву, подав зустрічний позов, в якому просить стягнути з позивача 4.529.880,00грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що за договором поставки №50916 від 05.09.2016 позивач повинен був поставляти термічно знеражені дерев'янні піддони і у період з 01.07.20178 по 04.06.2021 він поставив відповідачу піддони в загальній кількості 306.923 штук, але надав підтвердження про проведення термічного знезараження піддонів у кількості 68500 шт.
Крім цього, у січні 2019 року відповідач виключений з Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу, тобто, був позбавлений права здійснювати маркування дерев'яного пакувального матеріалу, тому із наданих документів, що підтверджують проведення термічного знезараження, слід виключити ряд актів проведення термічного знезараження дерев'яного пакувального матеріалу.
З врахуванням виключених актів, позивач передав лише 4.931 термічно знезаражений піддон, а решта піддонів в кількості 301992 шт. не були термічно знезаражені. Вартість термічного знезараження складає 15 грн/шт, тому відповідач має право вимагати пропорційного зменшення ціни, що становить 4.529.880,00 грн і вказана сума підлягає стягненню з позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 вересня 2021 року повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч.6 ст. 180 ГПК України, вказав, що первісні позовні вимоги ґрунтуються на видаткових накладних за період з 18.03.2021 по 04.06.2021, а зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на інших накладних, тому задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом, тому зустрічна позовна заява не пов'язана з розглядом первісного позову, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом.
Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову, з огляду на наступне.
Згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов:
1) обидва позови взаємопов'язані;
2) спільний їх розгляд є доцільним.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч.2 ст.180 ГПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
У даній справі і первісний і зустрічний позов ґрунтуються на договорі поставки №5350916 від 05.09.2016, предметом обох позовів є стягнення грошових коштів, отже, вказані позови є взаємопов'язаними, а вимоги за ними можуть зараховуватись.
Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував статтю 180 ГПК України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин ухвалу Господарського суду міста Києва визнати законною та обґрунтованою не можна, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи (зустрічної позовної заяви) для розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30 вересня 2021 року про повернення зустрічної позовної заяви.
3. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду зустрічної позовної заяви.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18.11.2020.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук