вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" листопада 2021 р. Справа№ 920/258/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
від позивача (апелянта): не з'явився;
від відповідача: адвокат Жила М.І. (довіреність № 01/01/07-548/д від 25.08.2020)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 (повний текст складено 10.08.2021)
у справі № 920/258/21 (суддя Котков О.В.)
за позовом Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»
про визнання договору недійсним, -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області (позивач) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (відповідач), в якому просить визнати недійсним договір №324-Р про транспортування питної води від 27.05.2019, укладений між ПАТ "Укрнафта" від імені якого діяло Нафтогазовидобувне управління "Охтирканафтогаз" та Комишанською сільською радою.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний правочин за своїм змістом суперечить вимогам ст. 227 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для визнання його недійсним.
1.3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.04.2021 матеріали справи № 920/258/21 за позовом Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання договору недійсним передано до Господарського суду міста Києва.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Р ішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 в позові відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 01.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21, в якій апелянт просить скасувати судове рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 по справі № 920/258/21 повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги - визнати недійсним договір № 324-Р про транспортування питної води від 27.05.2019, укладений між ПАТ «Укрнафта» від імені якої діяло НГВУ «Охтирканафтогаз» та Комишанською сільською радою.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.
4.2. Відповідно до п. 1.4 Постанови № 279 НКРЕКП здійснює ліцензування транспортування питної води.
4.3. Ліцензій Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз») не отримувало.
4.4. Таким чином, вважає, що спірний договір повинен бути визнаний недійним в силу ст. 227 Цивільного кодексу України.
4.5. Крім того, вважає, що суд першої інстанції не надав відповідної оцінки стосовно вчинення правочину внаслідок помилки позивача.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. 21.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21 залишити без змін.
5.2. У поданому відзиві ПАТ «Укрнафта», зокрема, зазначає про те, що судом першої інстанції було досліджено всі докази, які були подані сторонами в обґрунтування своєї правової позиції по справі, про що судом надано відповіді на питання. Договір № 324-Р від 27.05.2019 було укладено на основі вільного волевиявлення сторін, за ініціативою Комишанської сільської ради, вірогідних доказів для застосування ст. 229 ЦК України для визнання договору недійсним Комишанська сільська рада не надала.
5.3. Вважає, що дія Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» не поширюється на ПАТ «Укрнафта».
5.4. Також, зазначає, що твердження про недійсність договору з приводу відсутності у відповідача відповідної ліцензії на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання є безпідставними та хибними, зокрема і тому, що згідно з умовами договору така ліцензія має бути саме у позивача. Крім того, незалежно від того чи є позивач стороною оспорюваного правочину, чи заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України для задоволення позову він повинен довести не лише існування формального порушення при укладенні договору вимоги закону, але і порушення таким договором його прав або охоронюваних законом інтересів.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2021, матеріали судової справи № 920/258/21 разом з апеляційною скаргою Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору.
6.3. 22.09.2021 від Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від 22.09.2021, відповідно до якої скаржник, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 920/258/21 надає докази сплати судового збору.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/258/21 за апеляційною скаргою Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021, повідомлено учасників справи, що розгляд зазначеної апеляційної скарги відбудеться 26.10.2021.
6.5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021, у зв'язку із перебуванням судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, для розгляду справи № 920/258/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кравчук Г.А., Мальченко А.О.
6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 апеляційну скаргу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Кравчук Г.А. та Мальченко А.О.
6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 розгляд справи відкладено до 15.11.2021.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. В судове засідання 15.11.2021 з'явилася представник ПАТ «Укрнафта», яка проти апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
7.2. Представник апелянта в судове засідання 15.11.2021 не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням № 04116 3557220 5.
7.3. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 27.05.2019 року між Комишанською сільською радою (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (виконавець) укладено договір №324-Р про транспортування питної води (надалі - договір), відповідно до розділу 1 якого, виконавець бере на себе зобов'язання по транспортуванню питної води споживачам, а замовник зобов'язується сплачувати за транспортування питної води за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (т. І, а.с. 12-13).
8.2. Відповідно до п. 2.1. договору замовник видобуває, а виконавець транспортує питну воду з артсвердловини, що є власністю Комишанської сільської ради.
8.3. За умовами п. 3.2. договору замовник зобов'язується, зокрема:
- проводити водопостачання на основі дозволу на спецводокористування та спеціального дозволу на користування надрами (прісні підземні води) (п.п. 3.2.6.);
- проводити водопостачання споживачів на основі ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення (п.п. 3.2.7.).
8.4. Згідно з п. 4.2. договору виконавець зобов'язаний:
- забезпечувати транспортування питної води замовнику в обсягах згідно з договором (п.п. 4.2.1.);
- повідомляти замовника письмово про зміну тарифів за транспортування (п.п. 4.2.2.).
8.5. Договір набирає чинності з 01.01.2019 року і діє до 31.12.2019 року в частині надання послуг з транспортування питної води, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх здійснення замовником (п. 10.1. договору).
8.6. Додатковою угодою № 1 від 20.06.2019 року до договору виконавець і замовник дійшли згоди розірвати договір від 27.05.2019 року № 324-Р про транспортування питної води з 20 червня 2019 року. З моменту набрання чинності даної додаткової угоди до договору про транспортування питної води № 324-Р від 27.05.2019 року сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, які витікають із цього договору (т. І, а.с. 15).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Предметом укладеного між сторонами договору № 324-Р від 27.05.2019 є транспортування відповідачем питної води споживачам із артсвердловини, що належить позивачу, тобто надання послуг лише транспортування.
9.2. З огляду на предмет спірного договору останній по своїй правовій природні є договором про надання послуг.
9.3. Станом на день розгляду справи судом першої інстанції укладений між сторонами договір № 324-Р про транспортування питної води від 27.05.2019 розірваний сторонами на підставі додаткової угоди № 1 від 20.06.2019 до договору про транспортування питної води від 27.05.2019 № 324-Р (том І, а.с. 15).
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору на підставі ст. 227 Цивільного кодексу України.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо необхідності ліцензування діяльності зі транспортування питної води та наявності підстав для визнання недійсним спірного договору у відповідності до положень ст. 227 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.
11.2. Відповідно до ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
11.3. Згідно із ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
11.4. Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в редакції, чинній на день укладення спірного договору) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом.
11.5. Таким чином, станом на день укладення спірного договору ліцензуванню підлягала діяльність із централізованого водопостачання, що передбачає єдиний технологічний процес, як виробництва, так і транспортування/постачання питної води.
11.6. Відповідачем у межах спірного договору надавалися виключно технологічні послуги транспортування, а не послуги централізованого водопостачання, у зв'язку з чим ліцензія на проведення такої діяльності станом на 27.05.2019 не вимагалася.
11.7. Посилання апелянта на постанову НКРЕКП № 279 не приймаються колегією суддів, оскільки вказана постанова втратила чинність у 2017 році, тобто до укладення спірного договору.
11.8. В частині тверджень апелянта про вчинення ним правочину внаслідок помилки, як сторони договору, також відхиляються колегією суддів, з огляду на такі доводи.
11.9. Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
11.10. В обґрунтування доводів в частині наявності помилки щодо обставин, які мають істотне значення позивач у позовній заяві зазначає про те, що укладаючи договір представники позивача вважали, що відповідач має відповідне право на водопостачання питної води, адже сам відповідач надав договір надання відповідних послуг та надавав відповідні акти транспортування, проте отримавши інформацію, що відповідач не може бути надавачем вказаних послуг, сторони спільно вирішили припинити оспорюваний договір, а відповідні послуги позивачу надає ФОП Бабич С.А.
11.11. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
11.12. В той же час матеріали справи не містять підтверджуючих відомостей щодо помилки позивача в частині істотних умов спірного договору. Позивачем не надано доказів існування на час укладення спірного договору обставини щодо неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення.
11.13. При цьому за матеріалами справи вбачається, що між сторонами вже укладався договір про транспортування питної води № 82-р від 05.02.2018 (том І, а.с. 83-85), що свідчить про неодноразовість господарських правовідносин по транспортуванню питної води між сторонами та обізнаність позивача про особу виконавця за договором.
11.14. Крім того, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
11.15. З огляду на вищевикладені доводи, обставини для визнання спірного правочину недійсним у розумінні ст. ст. 227, 229 Цивільного кодексу України відсутні.
11.16. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Колегією суддів не встановлено порушення прав позивача та підстав для визнання договору № 324-Р про транспортування питної води від 27.05.2019 недійсним.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.5. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
13.6. Відповідно до статті 269 ГПК України:
« 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.7. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
13.8. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
13.9. Відповідно до ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
13.10. Згідно із ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
13.11. Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в редакції, чинній на день укладення спірного договору) Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом.
13.12. Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
13.13. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.14. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 14, 74, 79, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області.
4. Справу № 920/258/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.11.2021.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Кравчук