вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" листопада 2021 р. Справа №910/17343/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Нікітенко А.В.
представники сторін згідно з протоколом судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 (повний текст складено 15.07.2021)
у справі №910/17343/20 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе"
до Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартленд"
про усунення перешкод у користуванні майном,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" (далі - ТОВ "Петрос Кафе") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро" (далі - ПАТ "Готель "Дніпро") про усунення перешкод у користуванні позивачем та його відвідувачами частиною нежитлового приміщення, загальною площею 60,5 кв.м, що розміщене на першому поверсі у правому крилі будівлі готелю "Дніпро", який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик Ѕ, шляхом зняття обмежень до доступу до вказаного нежитлового приміщення та забезпечення надання вільного доступу ТОВ "Петрос Кафе" та його відвідувачам до приміщення для використання за цільовим призначенням.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ПГТ-Україна" посилається на порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди частини нежитлового приміщення від 15.10.2015 №1978, що полягали в обмеженні доступу до орендованих приміщень, в яких розміщувався заклад громадського харчування, позивачу та його відвідувачам.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів факту вчинення відповідачем перешкод в користуванні позивачем приміщенням, орендованим за договором від 15.10.2015 №1978.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Петрос Кафе" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції, на думку позивача, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а також є таким, що ґрунтується на невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021. Справу №910/17343/20 призначено до розгляду 02.09.2021.
28 серпня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, від ПАТ "Готель "Дніпро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
30 серпня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021, в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 справу №910/17343/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Ходаківська І.П., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20 та призначено розгляд на 21.10.2021.
13 вересня 2021 року до суду надійшли заперечення ТОВ "Петрос Кафе" на відзив відповідача на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20.
6 жовтня 2021 року на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про допит свідка, до якого долучено заяву свідка - адвоката Бешлеги А.В.
20 жовтня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, від відповідача надійшли письмові пояснення на заперечення позивача.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, в зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 справу №910/17343/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 розгляд справи відкладено до 11.11.2021.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 справу №910/17343/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20.
У судовому засіданні 11.11.2021 судом постановлено протокольні ухвали про відмову у задоволенні клопотання про долучення доказів та заяви про допит свідка позивача, а також оголошено перерву до 16.11.2021.
В судовому засіданні 16.11.2021 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення. Представники відповідача та третьої особи заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили залишити оскаржуване рішення без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2015 між ПАТ "Готель "Дніпро" та ТОВ "Петрос Кафе" укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №1978, за умовами якого відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 60,5 кв.м, що розміщене на першому поверсі у правому крилі бельетажу будівлі готелю "Дніпро", який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 1/2.
Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками наведених юридичних осіб, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудницькою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №102.
Відповідно до пункту 1.3 договору, метою оренди є використання орендарем приміщення для організації та розміщення закладу громадського харчування.
За умовами пункту 2.1 договору, передача та повернення приміщення здійснюється за актами приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін.
Згідно з пунктом 7.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.02.2026.
15 жовтня 2015 року, на виконання умов наведеного договору між позивачем та відповідачем, підписано відповідний акт прийому-передачі невідокремленої частини нежитлового приміщення в оренду.
Пунктом 3.3.2 договору встановлений обов'язок орендодавця не перешкоджати орендарю користуватися приміщенням на умовах цієї угоди.
Листом від 27.10.2020 №59/01 відповідач звернувся до ТОВ "Петрос Кафе" з проханням звільнити орендовані приміщення у строк до 29.10.2020, для проведення робіт з переобладнання та перепланування приміщень готелю, посилаючись на необхідність обладнання таких приміщень системою автоматичної сигналізації, оброблення дерев'яних конструкцій елементів приміщення відповідною вогнезахисною речовиною, необхідність суттєвої зміни шляхів евакуації.
ТОВ "Петрос Кафе" листом від 30.10.2020 №30/10/20 звернулось до ПАТ "Готель "Дніпро" з проханням припинити дії, спрямовані на виселення товариства з орендованого приміщення, та усунути перешкоди в користуванні ним орендованим майном. Забезпечити нормальний вільний доступ до орендованих приміщень товариству та його відвідувачам.
27 жовтня 2020 року, 30 жовтня 2020 року та 3 листопада 2020 року представниками позивача складені акти про обмеження доступу до орендованого приміщення.
Крім того, адвокатом Бешлегою А.В., в інтересах ТОВ "Петрос Кафе" подано до Печерського УП ГУНП у м. Києві повідомлення від 03.11.2020, в порядку статті 214 Кримінального кодексу України, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 186, 191, 206 Кримінального кодексу України.
4 листопада 2020 року інспектором Печерського УП Майстренко Д.В. видано талони-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяв (повідомлень) про кримінальне правопорушення від 04.11.2020 №40953, №41106, №41809, №41765 та №41828.
Враховуючи наведені обставини та вважаючи, що ПАТ "Готель "Дніпро" перешкоджає ТОВ "Петрос Кафе", як орендарю, та його відвідувачам у доступі до орендованих приміщень, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами частини 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 924/224/16).
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 ГПК України на кожну із сторін покладений обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1 статті 91 ГПК України).
Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим статтями 76-79 ГПК України.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем долучено до матеріалів справи повідомлення до Печерського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2020, талони-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.11.2020 №40953, №41106, №41809, №41765 та №41828, а також акти про обмеження доступу від 27.10.2020, 30.10.2020 та 03.11.2020.
Оцінивши вищевказані докази, з урахуванням приписів статей 76-79 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що повідомлення позивача до Печерського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2020 та талони-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.11.2020 №40953, №41106, №41809, №41765 та №41828 не є належними доказами, які свідчать про перешкоджання відповідачем позивачу у користуванні орендованим майном, оскільки не є тими документами, за допомогою яких можливо однозначно встановити або спростувати наявність тих обставин, на які посилається позивач. Вказані докази лише підтверджують ту обставину, що позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся до правоохоронних органів, а правоохоронні органи таке звернення зареєстрували, однак не доводять факту порушення відповідачем прав позивача, як орендаря приміщення.
Слід зазначити, що відповідачем долучено до матеріалів справи лист Печерського УП ГУНП у м. Києві від 08.10.2021 №867-173/125/52-2021, зі змісту якого вбачається, що в рамках кримінального провадження від 02.12.2020 №12020105060001148 підозра не вручалася. Вказане кримінальне провадження закрито 01.10.2021 на підставі частини 1 пункту 2 статті 284 КПК України.
Також не є належними доказами надані позивачем акти про обмеження доступу від 27.10.2020, 30.10.2020 та 03.11.2020, оскільки такі акти складені представниками позивача за відсутності відповідача та без повідомлення відповідача про обстеження орендованого приміщення. Посилання позивача на зафіксовану в актах відмову відповідача від підписання цих актів правомірно відхилені судом першої інстанції як необґрунтовані, оскільки такі акти не містять жодних ідентифікуючих ознак вказаних осіб та їх приналежність до ПАТ "Готель "Дніпро".
При цьому, місцевий господарський суд обґрунтовано врахував, що викладена в наведених актах інформація суперечить поясненням представника позивача, оскільки у судовому засіданні представник позивача Бешлега А.В., підпис якого також міститься на зазначених актах, стверджуючи про встановлення електронних ключів доступу до орендованого приміщення саме відповідачем, зазначив, що не був присутнім під час встановлення таких ключів доступу та осіб, які їх встановлювали, він не бачив.
Доводи позивача щодо заміни замків до тераси судом першої інстанції відхилено, оскільки, як пояснив позивач і як вбачається з матеріалів справи, тераса не передавалася позивачу в користування за спірним договором.
Надана позивачем копія відеозапису від 15.01.2021 також не відповідає критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим статтями 76-79 ГПК України, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Однак, відеозапис не фіксує процесу заміни запірних замків, встановлення системи карткового доступу до приміщення відповідачем або інші факти вчинення перешкод зі сторони відповідача, тому місцевий господарський суд правомірно не прийняв вказаний відеозапис, як належний електронний доказ (його копію) у даній справі. Крім того, судом враховано дату відеозапису - 15.01.2021, яка охоплюється періодом дії карантинних обмежень у вигляді заборони закладам громадського харчування приймати відвідувачів у залах кафе та ресторанів.
Стосовно наданих позивачем фотографій, суд першої інстанції зазначив, що вони не відповідають критеріям належності та допустимості доказів, оскільки не надають можливості встановити місце їх створення та визначити, який саме об'єкт обстежувався. Крім того, більшість наданих фотографій не містить дати їх створення, що позбавляє можливості встановити відповідність між часом їх створення та періодом виникнення спірних відносин між сторонами.
Не належать до доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі, як того вимагає стаття 76 ГПК України, а отже, не є належними доказами у даній справі подані позивачем копії договору добровільного страхування орендованого майна, виписок про оплату, договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна, технічних звітів, рахунків-фактур, протоколу засідання комісії, платіжних доручень, інструкції щодо дій персоналу по забезпеченню евакуації людей з приміщень, експертних висновків протипожежного стану об'єкту, протоколу електричних випробувань та вимірювань в системі електрозабезпечення та інші.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми, право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник, у цьому випадку, має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Позивачем за позовом про усунення перешкод у користуванні майном може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.
Підставою для подання відповідного позову (про усунення перешкод у користуванні майном) є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Таким чином, для задоволення вимог власника (титульного володільця) необхідно встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів факту вчинення відповідачем перешкод в користуванні позивачем приміщенням, орендованим за договором від 15.10.2015 №1978.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1-3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, звертаючись з вимогами про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, позивач, з посиланням на належні та допустимі докази, повинен довести наявність реальних перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей щодо орендованого майна, а також те, що такі перешкоди чинить саме відповідач, що позивачем зроблено не було.
Виходячи з вищевикладеного, суддівська колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи скаржника, що суд першої інстанції зробив висновок про те, що наявність укладеного між сторонами договору оренди від 15.10.2015 №1978 виключає можливість задоволення заявленого ТОВ "Петрос Кафе" позову, оскільки такий позов, за своєю правовою природою, є негаторним позовом титульного володільця майна, не приймаються колегію суддів до уваги, у зв'язку з відсутністю такого висновку.
Також, колегія суддів спростовує посилання позивача на лист відповідача від 27.10.2020 №59/01, оскільки такий лист може лише підтверджувати звернення останнього до позивача, та не може бути доказом чинення перешкод.
Твердження апелянта, що суд першої інстанції визнав неналежним доказом копію відеозапису від 15.01.2021 через відсутність на ньому електронного цифрового підпису, не беруться суддівською колегією до уваги, оскільки місцевим господарським судом визнано неналежним доказом копію вищевказаного відеозапису з огляду на відсутність на ньому фактів чинення перешкод.
Інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, передбачені законом підстави для зміни та скасування оскаржуваного рішення відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/17343/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи №910/17343/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2021.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов