вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Справа№ 910/18548/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021
у справі № 910/18548/20 (суддя Щербаков С.О.)
(повний текст рішення складено 08.07.2021)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до 1) Київської міської ради
2) Київської міської державної адміністрації
3) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"
про стягнення 134 788,51 грн
за участю представників:
від позивача: Плясун О.І.,
від відповідача-1: Калашніков В.А.,
від відповідача-2: Геркіял І.М.,
від відповідача-3: Савченко Н.В.,
від третіх осіб: не з'явились,
ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про стягнення солідарно 134 788,51 грн, з яких 131 530,51 грн - шкода, завдана внаслідок падіння дерева на автомобіль та 3 258,00 грн - вартість експертних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2019 в результаті падіння дерева завдано механічні пошкодження припаркованому за адресою: проспект Лісовий, 31, легковому автомобілю "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу на праві власності.
Посилаючись на те, що компетентними органами, на яких законодавством покладено обов'язок з організації благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, не надано позивачу інформацію щодо балансоутримувача прибудинкової території за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 31, а також зелених насаджень, які знаходяться на зазначеній прибудинковій території, а згідно з Інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва офіційного сайту виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) балансоутримувачем вказаного будинку, а отже і прибудинкової території біля нього, є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", а також враховуючи те, що дерево, яке впало на автомобіль, було розташоване на землі комунальної власності, тобто її власником є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, ПрАТ "АК "Київводоканал" подало позов про солідарне стягнення з відповідачів шкоди, завданої внаслідок падіння дерева.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 позовні вимоги до Київської міської ради задоволено, стягнуто з Київської міської ради на користь позивача відшкодування 131 530,51 грн шкоди, завданої внаслідок падіння дерева на автомобіль, 3 258,00 грн вартості експертних послуг та 2 102,00 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог до Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" відмовлено.
Пославшись на правову позицію, викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 200/22129/16-ц, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Київську міську раду, до відання виконавчого органу якої в силу пп. 7 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення, та яким не було належним чином забезпечено організацію роботи з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів. Суд виходив з того, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, враховуючи відсутність даних що дерево у відповідності до вимог ч. 5 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування. Відтак, зважаючи на невиконання відповідачем-1 покладеного на нього законом обов'язку з визначення балансоутримувача зелених насаджень у місті Києві, проспект Лісовий, 31 (у тому числі, дерева, що пошкодило автомобіль позивача), місцевий господарський суд вирішив, що саме з Київської міської ради на користь позивача підлягає стягненню заподіяна матеріальна шкода.
Не погодившись з рішенням, Київська міська рада, звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 910/18548/20 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ПрАТ "АК "Київводоканал".
За твердженням скаржника, судом не встановлено склад цивільного правопорушення Київської міської ради, враховуючи, що деліктна відповідальність настає лише за наявності протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) та вини заподіювача шкоди, а шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки особи, яка спричинила шкоду.
Скаржник зауважує, що спірне зелене насадження (дерево), падінням якого спричинено шкоду, знаходиться на прибудинковій території по проспекту Лісовий, 31 у м. Києві, балансоутримувачем будинку є Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва. При цьому, судом належно не досліджено, хто є власником земельної ділянки (прибудинкової території) по проспекту Лісовий, 31 у м. Києві.
Посилаючись на судову практику (постанови ВС від 23.01.2019 № 203/5198/15-ц, від 04.04.2018 № 2-1474/11-ц, від 01.02.2018 № 607/17627/15-ц), скаржник наполягає, що у разі, коли балансоутримувач не визначений відповідальність по відшкодуванню шкоди покладається виконавчих органів відповідних рад. Організація благоустрою у місті Києві належить до відання Київської міської державної адміністрації.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 910/18548/20, справу призначено до розгляду на 26.10.2021.
07.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 910/18548/20 без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради - без задоволення, наполягаючи, що відповідачем-3 доведено відсутність його вини в завданій позивачу шкоді, межі прибудинкових територій багатоквартирних будинків не визначені, відповідальним за збереження зелених насаджень у місті Києві є безпосередньо власник земельної ділянки - Київська міська рада, а посилання на інформаційно-аналітичну систему управління житловим фондом м. Києва як на беззаперечний доказ перебування на балансі підприємства прибудинкової території будинку № 31 по просп. Лісовий є безпідставним.
25.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому Київська міська державна адміністрація просить залишити рішенням Господарського суду міста Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, наполягаючи, що ні позивачем, ні Київською міською радою не доведено бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо ненадання інформації про балансоутримувача території та/або неналежної організації благоустрою, саме Київською міською радою не визначено балансоутримувача об'єкта за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, 31.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.11.2021.
В судове засідання 09.11.2021 представники третіх осіб не з'явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від третіх осіб не надходили клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності їх представників, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за відсутні представників сторін за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, наполягаючи на відсутності правових підстав для покладення на Київську міську раду деліктної відповідальності за шкоду, спричинену позивачу падінням дерева.
Представники позивача, відповідачів -2, -3 в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, наполягаючи кожен на своїй позиції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, ПрАТ "АК "Київводоканал" є власником автомобіля "Opel Omega", НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 06.09.2017.
Зі змісту довідки лейтенанта поліції ДОП Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Юлії Боярінцевої про проведення перевірки по зверненню Сергія Яцути, який 18.09.2019 за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, у дворі будинку, виявив пошкодження службового автомобіля "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на балансі ПрАТ "АК "Київводоканал", вбачається, що в ході перевірки встановлено, що пошкодження даного автомобіля сталось внаслідок падіння дерева, яке знаходилось поряд. Під час відпрацювання матеріалу підстав для внесення інформації до ЄРДР не виявлено. Довідка погоджена начальником СДОВ ВП Деснянського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції Дмитром Антепою 25.09.2019.
Вказана довідка не містить інформації ні щодо місця зростання дерева, яке впало, ні щодо розташування пошкодженого автомобіля стосовно дерева, ні щодо плану чи схеми місця події.
Згідно із звітом № 1809 про оцінку автомобіля "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , складеним 10.10.2019 ФОП Диким В.П. на підставі договору, укладеного з керівництвом ПрАТ "АК "Київводоканал", матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , і результаті його пошкодження внаслідок падіння дерева, складає 108 400,60 грн, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження. Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 становить 131 530,51 грн.
Огляд об'єкту оцінки проводився 10.10.2019 в присутності довіреної особи власника за адресою: м. Київ, вул. Академіка Писаржевського, 8.
Про дату, час та місце проведення технічного огляду автомобіля, як вказано у звіті, було попереджено телеграмою керівника "Житлово-експлуатаційна дільниця 303", керівника Київського КО "Київзеленбуд", керівника КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", які своїх представників не надіслали.
Як пояснює позивач, ПрАТ "АК "Київводоканал" зверталось до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та Київського КО "Київзеленбуд" з листами від 01.10.2019 про надання інформації щодо балансоутримувача зелених насаджень, які знаходяться за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, навпроти 4 під'їзду.
Також ПрАТ "АК "Київводоканал" 13.03.2020 зверталось до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із запитами про надання інформації щодо балансоутримувача прибудинкової території за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, а також зелених насаджень, які знаходяться на зазначеній прибудинковій території.
У відповідь на запити КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" інформувало, що за ним відповідно до розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 з 2015 року на праві господарського відання закріплений житловий та нежитловий фонд, який віднесений до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, на баланс підприємства не передавались дерева Деснянського району м. Києва, та зауважило, що багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться.
Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" повідомило ПрАТ "АК "Київводоканал", що зелені насадження, які розташовані за вказаною у листі адресою не перебувають на балансі КО "Київзеленбуд" і не відносяться до зелених насаджень загального користування, визначених Програмою розвитку зеленої зони м. Києва. За даними інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва балансоутримувачем житлового будинку та прибудинкової території є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва".
Листом від 21.01.2021 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" повідомило ПрАТ "АК "Київводоканал", що не є балансоутримувачем прибудинкових територій багатоквартирних будинків, в тому числі і прибудинкової території по просп. Лісовому, 31, а також підприємство не є балансоутримувачем зелених насаджень, що знаходяться на зазначеній прибудинковій території.
В той же час, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" була створена за рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", відповідно до п. 9 якого новоствореному комунальному підприємству передано житловий фонд, який був переданий до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходився на балансі, а також інше нерухоме та рухому майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014.
Відповідно до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 "Про закріплення на праві господарського відання за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" до господарського відання передано житловий фонд Деснянського району, що перебував в управлінні Деснянського районної в місті Києві державної адміністрації, зокрема будинок за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31.
За статутом, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" створене територіальною громадою міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада, з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку.
Предметом діяльності КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" є:
Утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку (п. 2.2.1 статуту).
Надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договору у встановленому порядку (п. 2.2.2 статуту).
Отже, надання на договірних засадах у встановленому порядку послуг з утримання прибудинкової території, виконання функцій балансоутримувача будинку за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради та Київською міською адміністрацією було покладено на КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва".
Акт про списання з балансу багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301, суду надано не було.
Відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинковою територією є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку. Належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території за договором із співвласниками забезпечує управитель багатоквартирного будинку. На співвласників багатоквартирного будинку покладено обов'язки додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласники не несуть відповідальності за зобов'язаннями, що виникли внаслідок дій або бездіяльності управителя, що порушують умови договору управління багатоквартирним будинком.
Сторони не надали суду доказів того, що багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, має співвласників, які уклали договір з управителем.
Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачають, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (п. 3). Договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (п. 3-1). З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Пунктом 9 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, (далі - Правила № 105) визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Правилами № 105 визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до п. 3.1 Правил № 105 до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
Пунктом 3.2 Правил № 105 до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно із п. 5.2 Правил № 105 балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
При цьому, п. 5.5 вказаних Правил № 105 передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Згідно із п. 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, (далі - Правила № 1051/1051) утримання та благоустрій територій, підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
Відповідно до підп. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Таким чином, організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради.
Такий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 2-1474/11-ц.
Відповідно до п. 9.2 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 та п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 відповідальність за збереження зелених насаджень і належних догляд за ними на прибудинкових територіях багатоквартирних житлових будинків покладається на балансоутримувачів цього будинку.
Виконання функцій балансоутримувача будинку за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31, надання послуги з утримання прибудинкової території, отже і відповідальність за належних догляд за зеленими насадженнями на прибудинковій території цього багатоквартирного житлового будинку, як свідчать вищенаведені обставини, територіальною громадою міста Києва було покладено на КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва".
На виконання вказаних обов'язків 19.09.2019 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" звернулась до КО "Київзеленбуд" з листом № 46-3526 від 10.09.2019 з проханням надати акт обстеження та ордер на видалення аварійних зелених насаджень та сухостійних дерев, які знаходяться на прибудинкових територіях ЖЕД-301-319 згідно з переліком.
Відповідно до акту № 979-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, складеному 30.10.2019 (тобто після події), зрізуванню підлягають 2 аварійних дерева за адресою пр. Лісовий, 31. Видалення зелених насаджень проводити відповідно до вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 та Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600. Термін дії даного акту 2 роки.
Згідно із п. 7 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку (без ордеру на видалення зелених насаджень).
Акт № 979-А від 30.10.2019 не містить застереження щодо наявності поваленого дерева, його залишків у дворі будинку за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 31.
Позивач не надав суду жодного доказу, необхідного для встановлення місцезнаходження (на прибудинковій території чи поза її межами) дерева, яке впало на автомобіль "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 . У справі відсутні, також, будь-які докази на підтвердження місця перебування автомобіля "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , в момент падіння дерева.
Доводи щодо відсутності належної організації зі сторони Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації благоустрою, утримання зелених насаджень на землях територіальної громади міста Києва, з посиланням на не визначення балансоутримувача, ґрунтуються виключно на припущенні позивача та спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачами, в тому числі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" обов'язків з утримання дерева, яке впало на автомобіль "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , спростовуються невизначеністю місця зростання дерева та причини його падіння.
Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
- вину заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Водночас зі змісту ч. 2 ст. 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов'язком її заподіювача.
Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Позивач жодним доказом не довів неправомірність поведінки (дії чи бездіяльності) відповідачів, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах відповідного законодавства щодо благоустрою та утримання зелених насаджень. Позивачем не доведено які саме дії чи бездіяльність кожного з відповідачів або спільно призвели до події.
Заявлені вимоги ґрунтуються виключно на припущенні позивача щодо бездіяльності Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації по визначенню відповідальної особи за доглядом за деревом, внаслідок падіння якого спричинена шкода. Вимоги до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" ґрунтуються на припущенні, що дерево, внаслідок падіння якого спричинена шкода, зростало на прибудинковій території будинку, баланосутримувачем якого є відповідач-3. Проте, жодний наявний у справі доказ не вказує на місце зростання та розташування дерева до падіння.
Позивачем не доведено суду розмір спричиненої падінням дерева шкоди у заявленому до стягнення розмірі, оскільки згідно із звітом № 1809 від 10.10.2019 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Opel Omega", державний номер НОМЕР_1 , і результаті його пошкодження внаслідок падіння дерева, складає 108 400,60 грн, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження. Позивач поніс також 3 258,00 грн витрат на оплату експертних послуг. Разом 111 658,60 грн.
Стаття 1192 ЦК України передбачає, що, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості колісного транспортного засобу на момент пошкодження якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу не менша за його ринкову вартість.
Позивач не довів суду, що спричинена падінням дерева шкода є об'єктивним наслідком поведінки відповідачів (окремо чи спільно), є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду.
Суду взагалі не доведено, що було безпосередньою причиною події: стан дерева, погодні умови чи необережність самого позивача.
Позивач не навів суду часу та підстав перебування свого службового автомобіля у місці, де його було пошкоджено падінням дерева.
Стан дерева, падінням якого пошкоджено автомобіль, не зафіксовано жодним доказом ні до, ні після події. Позивач висновки спеціаліста з цього питання в суд не подавав та такі не досліджувалися судом. Факт, час, місце та причина падіння дерева документально не підтверджена.
Довідка Українського гідрометеорологічного центру від 06.04.2021 свідчить, що 18.09.2019 через територію Києва та Київської області проходив холодний атмосферний фронт, який зумовив дощі та штормовий вітер. За оперативними даними 18.09.2019 зафіксовано з 07 год. 53 хв. пориви штормового вітру 16 м/с; з 14 год. 51 хв. до 16 год. 12 хв. пориви вітру 14 м/с. За оперативними даними авіаційної станції Київ, з 07 год. 38 хв. до 18 год. 24 хв. пориви штормового вітру 15 м/с. При цьому, за нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, небезпечним явищем вважається вітер швидкістю 15-24 м/с.
Позивачем не спростовані підтверджені доказами доводи відповідачів про те, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов'язане з неналежним виконанням відповідачами заходів з благоустрою.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
В розумінні ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем не надано суду відповідних доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди ПрАТ "АК "Київводоканал", внаслідок протиправної поведінки відповідачів, наявності причинного зв'язку між поведінкою відповідачів та шкодою; не спростовано відсутність вини відповідачів у спричиненні шкоди автомобілю падінням дерева.
За наведеного, колегія суддів вважає, що, оскільки позивачем не доведено вини відповідачів у завданні вказаної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і неправомірними поведінкою відповідачів, відсутні правові підстав покладення на останніх цивільно-правової відповідальності, а тому відсутні правові підстави для відшкодування позивачу шкоди.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача. На ПрАТ "АК "Київводоканал" покладається відшкодування судових витрат Київської міської ради у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 910/18548/20 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 910/18548/20 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, буд. 1-а, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 03327664) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код 22883141) 3 153,00 грн судових витрат.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи № 910/18548/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко