ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3828/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
при секретарі - Лук'ященко В.Ю.
за участю представників:
від позивачів: Дідуренко С.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2021, прийняте суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст якого складено 22.07.2021 в м.Одесі
у справі №916/3828/20
за позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1
до відповідача: Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі"
про визнання недійсними та скасування змін до статуту
У грудні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі" (далі - Кооператив), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просили визнати недійсними та скасувати з моменту прийняття положення статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом №26/11/19 від 26.11.2019, а саме: пункт 4.3 - в частині додаткового членського внеску та пункт 4.7 - в частині щомісячного внеску за площу земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що при прийнятті нової редакції статуту 2019 року позивачі, як асоційовані члени кооперативу, через не повідомлення про проведення і порядок денний загальних зборів членів кооперативу були позбавлені права на участь у зборах при обговоренні важливого питання щодо розрахункової частини членських внесків, тарифікації потреб кооперативу і як це взаємопов'язано із площами земельних ділянок, що обслуговуються не відповідачем, а позивачами, що порушує корпоративні права позивачів та впливає на їх фінансовий стан.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2021 у задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку з незгодою позивачів із прийнятим загальними зборами членів Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі" 26.11.2019р. рішенням про прийняття та затвердження нової редакції статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі". Але, зазначене рішення позивачами в судовому порядку не оскаржується, доказів визнання його недійсним за наслідками розгляду інших судових справ до матеріалів справи не надано. Отже, рішення загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі", оформлене протоколом №26/11/19 від 26.11.2019, є чинним і наслідком цього є державна реєстрація нової редакції статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі". Саме скликання зборів та ухвалення ними рішення спричинили виникнення спірних правовідносин. Отже, позовні вимоги про визнання недійсними змін до статуту є похідними від вимог щодо відновлення порушеного права у вигляді визнання недійсним рішення загальних зборів. При цьому, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу є наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів, на підставі якого була здійснена така реєстрація. Враховуючи викладене, суд вважав, що позивачами невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд також зазначив, що згідно з п.5.9 статуту Дачно-будівельного кооперативу «Золоті Ключі» асоційовані члени Кооперативу користуються правом дорадчого голосу шляхом внесення пропозицій щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб. Однак, позивачами не наведено правових підстав для визнання недійсними положень статуту Дачно-будівельного кооперативу «Золоті Ключі» у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом № 26/11/19 від 26.11.2019р., а саме: п. 4.3 - у частині додаткового членського внеску та п.4.7 - у частині щомісячного внеску за площу земельної ділянки, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Південно-західного апеляційного господарського суду з ідентичними за своїм змістом апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення скасувати і задовольнити позовну заяву.
Скаржники вважають, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. п. 1, 4 ст. 277 ГПК України, тобто не з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, у відповідності до яких серед основних засад судочинства визначаються: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 1 ст. 129 Конституції України, п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України); змагальність сторін (п. 3 ст. 129 Конституції України, п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України); диспозитивність (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржники посилаються на те, що ними неодноразово подавались до суду клопотання про витребування розрахунків постійно зростаючих членських внесків та їх цільового використання на обґрунтування порушень їх корпоративних прав оспорюваними змінами до статуту кооперативу. Однак, відмовляючи у витребуванні доказів, які позивачі не могли надати самостійно, не дослідивши ці докази через їх відсутність у матеріалах справи, в оскаржуваному рішенні суд дійшов висновку, що обґрунтування з боку відповідача нових членських внесків, прийнятих з новою редакцією статуту у 2019 році та їх цільове використання на дійсні потреби кооперативу не мають ніякого відношення до даного спору, а позивачі не довели порушення їх прав при нестриманому і нічим не підтвердженому зростанні оспорюваних членських внесків на тисячі гривень.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Натомість, у складеному 22.07.2021р. за відсутності учасників справи повному тексті оскаржуваного рішення суду, датою ухвалення зазначено 13.07.2021р. У даному провадженні до 13.07.2021р. так і не був процесуально розпочатий розгляд справи по суті.
Суд не надав можливості апелянтам під час провадження у першій інстанції укласти договір з іншим адвокатом, знаючи що апелянти не є юристами за фахом і не можуть здійснювати самопредставництво, а також не залишив позовну заву без розгляду.
Відзив на апеляційні скарги від відповідача не надходив.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала до апеляційного суду клопотання в порядку ст. 73 ГПК України про витребування доказів, в якому просила витребувати від Дачно-будівельного кооперативу «Золоті Ключі» засвідчені належним чином копії фінансової документації за період з 01.01.2021р. по 26.05.2021р., а саме: фінансову звітність неприбуткових організацій, а саме: баланс (ф.№1-дс), звіт про фінансові результати (ф.№2-дс), звіт про рух грошових коштів (ф.№3-дс), звіт про власний капітал (ф.№4-дс); загальну оборотно-сальдову відомість; розшифровку доходів та витрат у вигляді бухгалтерської довідки; журнали-ордери з помісячними підсумками, в розрізі договорів та об'єктів обліку по наступним рахункам: 10, 15, 301, 311, 361, 371, 372, 273, 377, 401, 402, 631, 64, 641, 642, 661, 68, 70, 71, 74, 90, 91, 92, 94, 96, 97; банківські виписки по всім діючим рахункам; касову книгу, видаткові, прибуткові касові ордери; авансові звіти з прикріпленими розрахунковими документами (квитанції, чеки); договори з постачальниками та підрядниками; колективний договір, трудові договори, цивільно-правові договори; штатні розклади, табелі відпрацювання робочого часу, відомості про нарахування та виплату з/п, відомості на виплату, які направлялись в банк з квитанціями про отримання на перерахування з/п на карткові рахунки; наряди-завдання; податкову звітність, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), звіт на сплату земельного податку, звіт про суми нарахованої заробітної плати (Додаток № 4 ) та ін.; видаткові накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт) постачальниками, підрядниками; накладні на оприбуткування ТМЦ, журнали або акти на списання ТМЦ; накази, розпорядження, пов'язані з витрачанням коштів членами кооперативу (відпустка, відрядження).
Вказане клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що у ньому в порушення вимог ч. 2 ст. 81 ГПК України не зазначено обставини, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, а також з тих підстав, що відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Однак, з урахуванням предмета та підстав позову докази, які заявник клопоче витребувати у відповідача, не стосуються предмета доказування у даній справі.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відповідач не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду.
Оскільки частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин Кооператив здійснював свою діяльність на підставі статуту, затвердженого в новій редакції загальними зборами членів кооперативу (протокол № 5 від 22.08.2011) та зареєстрованого виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (рішення № 107 від 26.09.2011), згідно з п. 1 якого дачно-будівельний кооператив «Золоті Ключі» є юридичною особою, створеним загальними зборами членів кооперативу 20.12.2002р. на засадах добровільного об'єднання на основі членства, пов'язаних спільністю інтересів фізичних та юридичних осіб - членів кооперативу, з метою задоволення та захисту своїх законних економічних, соціальних та інших інтересів, є неприбутковою організацією та за своєю організаційно-правовою формою є житлово-будівельним кооперативом, а за типом відноситься до обслуговуючих кооперативів.
Згідно з п. 5.1 цього статуту членами та асоційованими членами Кооперативу можуть бути громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, віком не молодше 16-ти років, а також юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які виявили бажання прийняти участь в досягненні мети та здійсненні завдань кооперативу, визнають положення Статуту, дотримуються його вимог, внесли пайовий внесок та сплатили вступний внесок.
Відповідно до п. п. 5.4, 5.5 статуту особи, зазначені в п. 5.1 статуту, приймаються в члени та асоційовані члени Кооперативу та виходять з нього за особистою заявою, поданою до правління Кооперативу на підставі рішення загальних зборів його членів. Заявник, що придбав земельну ділянку на території Кооперативу, звертається до правління Кооперативу із заявою про вступ в члени та/або асоційовані члени Кооперативу, зобов'язаний сплачувати встановлені внески (платежі) в тих же розмірах і у такі ж строки, що і члени та /або асоційовані члени Кооперативу з 1 числа наступного за поданням заяви місяця.
ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є власниками земельних ділянок на території Кооперативу.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про кооперацію" кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.
За приписами ст. 14 Закону України "Про кооперацію" у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
ОСОБА_2 набула статусу асоційованого члена дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі" за рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом №11 від 30.11.2011р., ОСОБА_4 набула статусу асоційованого члена кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом №11 від 09.12.2012р., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули статусу асоційованих членів кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом №06 від 28.07.2014р.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Згідно з п. 9.1 статуту, органами управління Кооперативу є загальні збори членів Кооперативу, Правління кооперативу, Ревізійна комісія кооперативу.
Вищим керівним органом кооперативу є загальні збори, які збираються не рідше ніж один раз на рік. (п. 9.2 статуту).
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту, внесення до нього доповнень, змін, затвердження внутрішніх Правил та Положень, а також прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу (п. 9.3 статуту).
Отже, асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, що зробила пайовий внесок і користується правом дорадчого голову в кооперативі. При цьому, дорадчий голос це право висловити свою думку з питань діяльності кооперативу та надати свої пропозиції і зауваження з питань порядку денного загальних зборів без участі в голосуванні на таких загальних зборах.
Також судом установлено, що 26.11.2019 року відбулись загальні збори членів дачно-будівельного кооперативу «Золоті Ключі» з наступним порядком денним: про внесення змін до статутних документів кооперативу.
Прийняте на цих зборах рішення оформлене відповідним протоколом № 26/11/19 від 26.11.2019.
Зазначеними загальними зборами членів Кооперативу прийнято рішення прийняти та затвердити нову редакцію статуту дачно-будівельного кооперативу «Золоті Ключі».
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_5 як головою зборів та ОСОБА_6 як секретарем зборів, які й були присутні на цих зборах.
Згідно з п. 4.3 цього статуту у новій редакції, членський внесок та додатковий членський внесок - грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами Кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу, в тому числі на: утримання і благоустрій інфраструктури Кооперативу; утримання, ремонт та обслуговування мереж інженерно-технічного забезпечення; оплату праці працівників Кооперативу; сплати Кооперативом комунальних послуг (енергопостачання, водопостачання, водовідведення та вивіз сміття), якими користуються члени та асоційовані члени Кооперативу; придбання, створення об'єктів загального користування (до створення об'єктів в даному порядку відноситься також їх відновлення, капітальний ремонт, модернізація та реконструкція); придбання необхідних для виконання статутних завдань Кооперативу транспортних засобів, обладнання, будівель та споруд; експлуатаційні витрати на майно загального користування, поточний ремонт такого майна, споруд та транспортних засобів; організаційні витрати, витрати на сплату податків, різного роду реєстраційних зборів і мита, що стягуються з кооперативу у цілому, оренда державного та комунального майна та іншого рухомого та нерухомого майна, необхідного для здійснення мети Кооперативу та інші поточні витрати Кооперативу. Порядок розрахунку членського внеску та Додаткового членського внеску встановлюється Головою Кооперативу та затверджується рішенням загальних зборів членів Кооперативу.
Пунктом 4.7 статуту визначено порядок сплати внесків та паїв. Зокрема, членські внески та додаткові членські внески сплачуються у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Кооперативу. Порядок сплати членських внесків членів та асоційованих членів Кооперативу встановлюється головою кооперативу і затверджується рішенням загальних зборів членів кооперативу. Членський внесок (щомісячний внесок за площу земельної ділянки, особисто спожиті електроенергію, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, внесок для створення, ремонту, модернізації та реконструкції об'єктів загального користування) для членів та асоційованих членів Кооперативу, відрахування в Резервний фонд, додатковий членський внесок в Спеціальний фонд розвитку нараховуються в 1-ий день місяця та оплачується до 20-го числа поточного місяця.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання недійсними та скасування з моменту прийняття положень статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом №26/11/19 від 26.11.2019, а саме: пункт 4.3 - в частині додаткового членського внеску та пункт 4.7 - в частині щомісячного внеску за площу земельної ділянки.
Звертаючись з позовом у даній справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовували тим, що при прийнятті нової редакції статуту 2019 року позивачі, як асоційовані члени кооперативу, через не повідомлення про проведення і порядок денний загальних зборів членів кооперативу були позбавлені права на участь у зборах при обговоренні важливого питання щодо розрахункової частини членських внесків, тарифікації потреб кооперативу і як це взаємопов'язано із площами земельних ділянок, що обслуговуються не відповідачем, а позивачами, що порушує корпоративні права позивачів та впливає на їх фінансовий стан.
Колегія суддів погоджується з правомірним та обгрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 позовних вимог, з огляду на таке.
Так, судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку з незгодою позивачів із прийнятим загальними зборами членів Кооперативу рішенням, оформленим протоколом № 26/11/19 від 26.11.2019, про прийняття та затвердження нової редакції статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі".
Але зазначене рішення позивачами в судовому порядку не оскаржено, доказів визнання його недійсним чи скасування за наслідками розгляду інших судових справ в матеріалах справи не міститься. Отже, рішення загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі", оформлене протоколом №26/11/19 від 26.11.2019р., є чинним і наслідком цього є державна реєстрація нової редакції статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі".
Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, тобто офіційними документами правової чинності, що констатують (підтверджують) певні факти, події, пов'язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів. Тобто рішення зборів учасників господарського товариства зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин.
Наведений правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 06.08.2018р. у справі №916/435/18.
Саме скликання загальних зборів членів Кооперативу та ухвалення ними рішення спричинили виникнення спірних правовідносин. Отже, позовні вимоги про визнання недійними змін до статуту є похідними від вимог щодо відновлення порушеного права у вигляді визнання недійсним рішення загальних зборів. При цьому, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу є наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів, на підставі якого була здійснена така реєстрація.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.
Корпоративні права, як і будь-які інші права, мають цінність та значення для особи, яка ними володіє, тоді, коли вони можуть бути захищені як діями самої особи, так і інших осіб. Захист корпоративних прав здійснюється у передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належних форми і способів захисту.
Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту. Під способом захисту зазвичай розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених прав, оспорюваних чи невизнаних прав, відновлення майнового стану потерпілого та вплив на порушника.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом належним способом. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
При цьому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачами способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх учасників, уникати зайвого втручання в питання діяльності юридичної особи, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників цієї юридичної особи, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.
Саме на цьому неодноразово наголошував Верховний суд у своїх постановах від 04.08.2020р. у справі № 910/10764/19, від 23.12.2020р. у справі №926/4729/16.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду про те, що позивачами невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, судом установлено, що згідно з п. 5.8 статуту Кооперативу "Золоті Ключі" у редакції, затвердженій загальними зборами членів кооперативу (протокол № 5 від 22.08.2011), асоційовані члени Кооперативу користуються правом дорадчого голосу на загальних зборах Кооперативу.
Згідно з п. 4.1 цього статуту, у Кооперативі встановлюються наступні внески, які сплачуються членами та асоційованими членами Кооперативу: - вступний внесок; - членські внески; - цільові внески; - пайові внески; - експлуатаційні внески. Розмір і строки сплати кожного виду внесків затверджується відповідним рішенням загальних зборів та правлінням Кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту, внесення до нього доповнень, змін, затвердження внутрішніх Правил та Положень, а також прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу (п. 9.3 цього статуту).
При цьому, згідно з п. 4.6 статуту Кооперативу, затвердженого в новій редакції загальними зборами 26.11.2019, порядок встановлення розмірів, складу і сплати внесків та паїв членами та асоційованими членами Кооперативу регламентується цим статутом та Положенням про фонди та внески Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі".
Пунктом 1.3 Положення про фонди та внески Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі", затвердженого рішенням загальних зборів Кооперативу від 28.12.2019р. оформленим протоколом №28/12/19, визначено напрямки, на які спрямовуються членські внески та додаткові членські внески. Зазначене Положення також містить порядок встановлення розмірів, складу і сплати внесків та паїв членами та асоційованими членами кооперативу (п.3), порядок сплати внесків та паїв (п.3.4), порядок формування Пайового, Неподільного, Спеціального та Резервного фондів (п.4).
Таким чином, позивачами не наведено правових підстав для визнання недійсними спірних положень статуту Дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом №26/11/19 від 26.11.2019р., а саме: п.4.3 - у частині додаткового членського внеску та п.4.7 - у частині щомісячного внеску за площу земельної ділянки.
Викладені в апеляційних скаргах доводи скаржників колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.
Наявні у справі матеріали свідчать про те, що всі заявлені позивачами клопотання про витребування доказів розглядалися та вирішувалися місцевим судом у встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України порядку і обставин порушення судом норм процесуального права при вирішенні заявлених клопотань скаржниками не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Зазначення в повному тексті оскаржуваного рішення дати його ухвалення 13.07.2021 не призвело до неправильного вирішення справи по суті та не позбавило позивачів права на його апеляційне оскарження.
Твердження скаржників про те, що до 13.07.2021р. так і не був процесуально розпочатий розгляд справи по суті спростовується наявними у справі протоколом судового засідання від 22.04.2021, в якому було проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.05.2021, а також протоколами судових засідань від 20.05.2021, від 21.05.2021, від 04.06.2021, від 06.07.2021 та від 13.07.2021, на яких були присутні позивачі особисто, а також уповноважені представники сторін.
Також наявні у справі матеріали свідчать про те, що інтереси позивачів у суді першої інстанції представляв їх представник - адвокат Дідуренко С.В., повноваження якого підтверджуються відповідними ордерами про надання правничої (правової) допомоги, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У даному випадку представництво інтересів позивачів в суді першої інстанції могло здійснюватися як ними особисто, так і іншою особою в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності або ордері. Адже чинний ГПК України не обмежує кількість представників учасника справи, які можуть брати участь у засіданні господарського суду.
Водночас відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За змістом статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нелюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому безпредметне посилання скаржників в цій частині не приймається до уваги.
Інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржниками в апеляційних скаргах необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційних скарг.
Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційних скарг покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Одеської області від 13 липня 2021 у справі № 916/3828/20 залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 19.11.2021.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Богатир К.В.
Філінюк І.Г.