"11" листопада 2021 р. Справа №909/219/21
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О
суддів БОНК Т.
ЯКІМЕЦЬ Г.
За участю секретаря судового засідання Гулик Н.
За участю представників сторін від:
позивача - Білан А.М., Кучкуда А.М. (адвокати);
відповідача - Ткачишин С.М. (адвокат);
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 20.08.21 (вх. ЗАГС № 01-05/2882/21 від 26.08.2021)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2021, повне рішення - 02.08.2021 (суддя Стефанів Т. В.)
у справі №909/219/21
за позовом: ОСОБА_1 , м.Івано-Франківськ
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартал Різдвяний", м. Івано- Франківськ
про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи шляхом ліквідації
Суть спору.
До Господарського суду Івано-Франківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСББ "Квартал Різдвяний" про визнання недійсним рішення установчих зборів від 22.07.2020, які оформлені протоколом №1, та припинення юридичної особи шляхом ліквідації ОСББ "Квартал Різдвяний".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2020 не було проведено установчих зборів, як наслідок жодних рішень про створення ОСББ "Квартал Різдвяний" не приймалося, протокол не оформлявся та не підписувався. Позивача не було належним чином повідомлено про дату та час проведення установчих зборів співвласників будинку, у зв'язку із чим порушено його право на участь у таких зборах, а також позбавлено можливості подати свої питання та заперечення. Вважає, що визнання недійсним рішення установчих зборів та ліквідація ОСББ "Квартал Різдвяний" поновить його порушене право.
Рішенням суду від 21.07.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що ані рішення загальних зборів, ані статут, ані існування юридичної особи ОСББ "Квартал Різдвяний" не порушує прав або правомірних інтересів позивача. Оскільки ОСББ створено відповідно до чинного законодавства, а в позивача відсутній правомірний інтерес у припиненні існування ОСББ "Квартал Різдвяний", відсутні правові підстави для задоволення позову.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Позивачем подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на такі обставини:
- жодних повідомлень про проведення установчих зборів щодо створення ОСББ чи інших документів від ініціативної групи - не отримував, у зв'язку із чим були порушенні права скаржника на участь у таких зборах;
- фіскальний чек про надіслання поштового відправлення, в якому містилося повідомлення про проведення зборів, може свідчити лише про факт надсилання, але не підтверджує факту отримання такого відповідачем, а, як наслідок, його належного повідомлення про проведення зборів;
- висновок суду про повідомлення співвласників будинку про проведення установчих зборів ґрунтуються на припущеннях, оскільки не підтверджені жодним доказами;
- участь в установчих зборах брали лише 17 співвласників, при цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не брали участі в зборах, що свідчить про те, що їх підписи на протоколі №1 від 22.07.2021 вчинено іншими особами;
- у протоколі по всіх питаннях голосування за вказано друкованим способом, а не власноручно учасниками;
- суд зазначив, що у рішенні суду по справі №909/993/20 встановлено обставини проведення установчих зборів, однак не правильно застосовано ч. 4 ст. 75 ГПК України, так як у зазначеному рішенні по іншому встановленні спірні обставини;
- суд не взяв до уваги судові рішення у справі №909/993/20, які набрали законної сили та якими скасовано спірне рішення установчих зборів;
- інші обставини, які мають похідний характер від зазначених.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Доводи відповідача є аналогічними мотивам, викладеним в оскаржуваному рішенні суду.
В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті апеляційної скарги.
До закінчення судових дебатів представником відповідача зроблену усну заяву про те, що протягом п'яти днів після ухвалення постанови нею буде подано докази понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами заявлено не було.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником об'єкта житлової нерухомості (квартира двокімнатна) загальною площею 64,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджується відомостями з Державного реєстр речових прав на нерухоме майнго. Право власності зареєстроване 04.04.2016.
29.02.2020 відбулось засідання ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича Юліана, 34, корпуси 1-4, на якому затверджено план роботи ініціативної групи з метою проведення роботи зі з'ясування складу співвласників багатоквартирного будинку шляхом проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед співвласників щодо мети та доцільності створення ОСББ, оповіщення всіх співвласників про скликання установчих зборів та ознайомлення з проектом рішень та статуту ОСББ і інших питань.
Про дату та час проведення установчих зборів позивача повідомлено шляхом направлення на його адресу відповідного повідомлення, про що свідчить фіскальний чек від 02.07.2020, номер рекомендованого відправлення 7600802712807, який міститься в матеріалах справи (ар.с. 83, т.1)
22.07.2020 відбулись установчі збори ОСББ "Квартал Різдвяний". На зборах розглянуто питання та прийнято рішення (які оформлені протоколом №1) про: 1) обрання голови та секретаря установчих зборів, та надання повноважень на підписання протоколу; 2) створення ОСББ; 3) затвердження статуту ОСББ та уповноваження на його підписання; 4) вибори правління ОСББ та його голови; 5) обрання ревізора ОСББ; 6) обрання уповноваженого на подачу документів для державної реєстрації ОСББ.
17.09.2020 проведена державна реєстрація ОСББ та внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису; 1001191020000017516.
Апеляційний господарський суд зазначає, що обставини щодо проведення 22.07.2020 установчих зборів співвласниками будинку, що знаходиться за вказаною вище адресою, та здійснення 17.09.2020 державної реєстрація ОСББ "Квартал Різдвяний" встановлені у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 909/993/20.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи зазначене, доводи позивача щодо того, що установчі збори 22.07.2020 не відбулися спростовується наведеним вище, та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції.
При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування вказаної норми судом першої інстанції, оскільки таке не знайшло відображання в оскаржуваному рішенні.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування певного способу захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його права та охоронюваного законом інтересу.
За загальним правилом процесуального закону на позивача покладено обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються прийнятими установчими зборами ОСББ рішеннями, а тому потребують захисту.
Предметом позову в справі, що розглядається, є визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлені протоколом від 22.07.2020 та ліквідація ОСББ «Квартал Різдвяний».
Вимога позивача щодо рішення установчих зборів про створення ОСББ стосується відносин створення ОСББ, а вимога позивача визнати його недійсним та ліквідувати ОСББ спрямовані на припинення ОСББ «Квартал Різдвяний», а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Подібний за змістом висновок, викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 11.08.2021 у справі № 922/2575/19, від 26.08.2021 у справі №916/3460/19
З огляду на те, що вимога позивача в частині визнання недійсним рішення щодо створення ОСББ, спрямована на скасування юридичної підстави створення ОСББ, а отже, на припинення ОСББ у спосіб, який не відповідає законодавству, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15 та у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №909/993/20.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про ліквідацію ОСББ, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).
Статтею 1 Закону передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
За приписами ст. 4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано ст. 87 ЦК України.
Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Статтею 28 Закону передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Порядок ліквідації об'єднання передбачає, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у ст. 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа може бути ліквідована через допущені порушення при її створенні, які не можна усунути в інший спосіб.
Так, згідно із ч. 1-3 ст. 6 Закону об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (ч. 4 ст. 6 Закону)
Пунктом 42 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також якщо відомо посада, ім'я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю; за наявності номер мобільного телефону адресата (для реєстрованих поштових відправлень); поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.
У п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 визначено, що доказом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ, який відповідає вимогам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Розрахунковий документ, у розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20).
Враховуючи наявність в матеріалах справи фіскального чеку, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо вказаних вище обставин та вважає доведеним факт повідомлення позивача ініціативною групою у визначений законом порядок і спосіб про проведення установчих зборів.
Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Суд першої інстанції вірно зазначив, що приписи наведеної вище норми закону не передбачають способу зазначення "за" чи "проти" (власноручно чи шляхом друкованого набору тексту), а тому джоводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Частиною 9 ст. 6 Закону передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Матеріалами справи підтверджено, що оригінали підписів співвласників будинку у протоколі № 1 установчих зборів ОСББ "Квартал Різдвяний" від 22.07.2020 свідчать про те, що "за" створення ОСББ проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
З огляду на це, доводи апелянта про те, що установчі збори були проведені за відсутності необхідної кількості співвласників не знаходить свого документального підтвердження.
Щодо покликання апелянта на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не брали участі в установчих зборах, а їх підписи на спірному протоколі вчиненні іншими особами, є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами, як от висновки почеркознавчої експертизи.
Отже, співвласники багатоквартирного будинку при створенні ОСББ діяли відповідно Закону та мають право на законні очікування щодо права на законну діяльність та можливість ліквідації лише на підставах визначених законом.
Ліквідація юридичної особи, є крайньою мірою, що застосовується судом , якщо інших способів поновлення порушених прав немає.
Оскільки будь-яких порушень при створенні ОСББ "Квартал Різдвяний" судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, а безпідставна ліквідація ОСББ може мати наслідком порушення прав та інтереси всіх інших співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Квартал Різдвяний", апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про ліквідацію ОСББ.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що надав відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, та дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає залишенню за апелянтом.
Керуючись ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2021 у справі №909/219/21 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтами.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови підписано 18.11.2021.
Головуючий (суддя-доповідач) О. МАТУЩАК
Судді Т. БОНК
Г. ЯКІМЕЦЬ