Справа № 697/1761/21
Провадження № 3/697/869/2021
19 листопада 2021 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін С.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «М+М»,
за ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 122 КУпАП, -
ОСОБА_1 25.08.2021 о 00:15 год. в м. Каневі по вул. Енергетиків керував автомобілем Daewoo Sens, д.н.з. НОМЕР_2 та при наявності знаку 2.1 та виїзді на головну дорогу, а саме кільцевий рух, перекрив дорогу автомобілю патрульної поліції, який рухався на головній дорозі та змусив різко загальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 155814 від 25.08.2021, ОСОБА_1 25.08.2021 о 00:15 год. в м. Каневі по вул. Енергетиків керував автомобілем Daewoo Sens, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стані сп'яніння відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, а тому адміністративні справи №697/1761/21 та №697/1762/21, необхідно об'єднати в одне провадження №697/1761/2021.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчинені адміністративних правопорушень не визнав, пояснив, що він 24.08.2021 о 23:30 год. їхав на автомобілі під базаром в м. Каневі, рухаючись по кругу, побачив, що зліва засвітилися проблискові маячки поліцейського авто, після чого він зупинився, до нього підійшли працівники поліції, які повідомили, що він створив аварійну ситуацію. З даним правопорушенням він не згоден, оскільки дотримувався відстані між транспортними засобами, до того ж на проїжджій частині були ями, а тому їхати швидше було неможливо. Йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, але оскільки принесли пристрій Драгер уже змонтований він відмовився, свідків при цьому не було. Пропозицій проходження медичного огляду на стан сп'яніння йому від працівників поліції не надходило. Після цього пізніше за участі свідків йому знову запропонували пройти тест за допомогою приладу Драгер, на що він відмовився та повідомив, що хоче поїхати для освідування до медичного закладу.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хорошун О.В. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, чим було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, також не складався акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 24.08.2021 він їхав разом з ОСОБА_1 у транспортному засобі, під час руху на кругу по вул. Енергетиків в районі базару в м. Каневі. Виїжджаючи на дорогу на головну дорогу (дорогу з кільцевим рухом) була створена аварійна ситуація автомобілю поліції. Після включення працівниками поліції проблискових маячків, ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб та йому було повідомлено про створення аварійної ситуації, звідки взявся автомобіль поліції він не бачив. Чи пропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння він не знає та свідком цього не був, оскільки після зупинки поліцейськими та опитування поїхав додому на таксі.
Судом неодноразово в судові засідання 07.10.2021, 25.10.2021, 19.11.2021 викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однак вони не з'явились, судові повістки повернулися на адресу суду із зазначенням «По закінченню терміну зберігання».
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали встановив наступні обставини.
Щодо порушення ч. 5 ст. 122 КУпАП, суд виходить з наступного.
Незважаючи на невизнання винуватості ОСОБА_1 у вчинені даного правопорушення суд приходить до висновку, що останній вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.122 КУпАП - порушення, правил дорожнього руху (Порушення правил проїзду перехресть, при наявності знаку 2.1), що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 493283 від 25.08.2021;
- поясненнями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні підтвердив факт створення аварійної ситуації ОСОБА_1 ;
- СД-диском оглянутим в судовому засіданні, на якому вбачається створення аварійної ситуації ОСОБА_1 для автомобіля патрульної поліції, при виїзді на дорогу з круговим рухом;
Письмові покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які додані до протоколу суд не бере до уваги, оскільки вони містять пояснення з приводу вживання спиртних напоїв ОСОБА_1 .
Щодо порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адмінвпливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності до ч.ч.2,3,5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У судовому засіданні було досліджено СД-диск на якому міститься відео, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння з використанням приладу Драгер, однак на даному відеозаписі відсутнє фіксування факту пропонування працівниками поліції ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, тому перевірити наявність факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, суд позбавлений можливості.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 N1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Однак, матеріали справи не містять доказів оформлення направлення поліцейським Високос С.П. для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, під час розгляду справи встановлено порушення працівниками поліції ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на приладі Драгер, але працівники поліції в порушення вимог закону не пропонували йому пройти медичний огляд в лікарні та не оформляли направлення для огляду в лікарні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджується наявними у справі доказами, і не підтверджена показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За цих обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
При накладенні стягнення за ч.5 ст. 122 КУпАП, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Приймаючи до уваги обставини правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності необхідно покласти сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 122, 130, 247, 283-285 КУпАП України, суддя,
Справи №697/1761/21 та №697/1762/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122, ч.1 ст. 130 КУпАП об'єднати та розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі №697/1761/21.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягненню у виді штрафу в розмірі 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445,00 грн.
Розрахункові рахунки для сплати штрафу (по справах про адмінправопорушення): ЄДРПОУ: 37930566, одержувач: ГУК у Черкаській області/тг м.Канів/21081100, розрахунковий рахунок: UA778999980314030542000023717, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. С. Сивухін