справа № 489/971/21
провадження №8/489/9/21
18 листопада 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Сухно А.В.,
за участю:
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.07.2021 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за порушення сплати аліментів,
встановив:
27.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.07.2021, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 пеню за порушення сплати аліментів.
Як на підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами вказав, що позивачем до позову було додано розрахунок заборгованості по аліментам, проведений державним виконавцем, стягнення яких здійснюється на підставі судового наказу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31.10.2019. Відповідно до розрахунку з жовтня 2019 року про січень 2021 року наявна заборгованість на суму 42655,50 грн. без єдиної суми перерахування ним аліментів у вказаний період. Виконавче провадження було відкрито 03.08.2020 та про відкриття якого йому не було відомо. Вказує, що з часу розлучення з позивачем він систематично та регулярно перераховував позивачу аліменти на її картковий рахунок, що підтверджує копією платіжного документа від 19.05.2020. Позивача вказані перерахування задовольняли за винятком розміру або несвоєчасності їх перерахування. При цьому позивач не повідомила державного виконавця про отримані суми грошових коштів, що видно з розрахунку заборгованості. Клопотання про допит свідка ОСОБА_3 з мотивів перерахування нею позивачу грошових коштів, як і клопотання про розкриття банківської таємниці за картковим рахунком позивача суд відмовив.
Наведені обставин вважає нововиявленими, оскільки вони впливають на заборгованість по аліментам та відповідно розмір стягнутої пені, а тому на думку відповідача наявні підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами на підставі пунктів 1, 2 частини другої статі 423 ЦПК України.
У судовому засіданні відповідач заяву підтримав та просив задовольнити, пояснивши, що не згодний з рішенням про стягнення з нього пені по аліментам, так як державним виконавцем не було надано розрахунку заборгованості по аліментам з урахуванням усіх сплачених ним сум, а судом не надано належної оцінки усім його доводам при розгляді цивільної справи.
Позивач в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, що не перешкоджає вирішенню заяви відповідача.
Суд вислухавши відповідача та дослідивши матеріали заяви і цивільної справи не вбачає підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.
Згідно зі статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Однак згідно із вимогами статті 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30.03.2012 №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені (отримані) після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004).
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник, ухвалено 06.07.2011.
Вказане рішення, яке ухвалено за участю відповідача, в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
Викладені у заяві про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами доводи відповідача зводяться до його незгоди з вказаним рішенням, в тому числі через відхилення судом ряду доказів на які він посилався при розгляді цивільної справи.
Відтак повторне наведення відповідачем в заяві обставин, яку були предметом дослідження суду, не є нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 423 ЦПК України та фактично зводиться до переоцінки доказів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та скасування рішення суду.
Керуючись статтями 423, 424, 425, 429 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.07.2021 у цивільній справі № 489/1873/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за порушення сплати аліментів відмовити та залишити вказане рішення в силі.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19.11.2021.
Суддя І.В.Коваленко