Справа № 712/2801/21
Провадження 2/712/1534//21
11 листопада 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Нагаєвської В.Б.
представника позивача адвоката Дубинського О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики, -
17 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 )) про стягнення суми позики, обґрунтовуючи вимоги тим, що 18 червня 2019 року позивач позичив відповідачу на його прохання 4 692 000 гривень за умови повернення зазначеної вище суми до 18.06.2020 року. 22.10.2019 року відповідач повернув 150 000,00 грн. в рахунок погашення основного зобов'язання за договором позики. 30.12.2020 року позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів, яка направлена поштою та вручена відповідачу. Відповідач у встановлений строк та станом на дату подання позову кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив чим порушив умови зобов'язання. Таким чином станом на 03.03.2021 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за основним зобов'язанням складав 4 542 000,00 грн. Строк виконання зобов'язання із повернення позики сплив 18.06.2020 р. також відповідачем не сплачено відсотки в розмірі 20 % передбачені договором позики, що складає суму 1565835,61 грн. Також просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 129017,51 грн.
11 травня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
18 жовтня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси закрито провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача адвокат Дубинський О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
18 червня 2019 року ОСОБА_1 отримав у борг у ОСОБА_2 грошові кошти, про що видав розписку від 18 червня 2019 року.
Відповідно до розписки ОСОБА_2 в день укладання розписки отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4 692 000 грн. Вказану суму зобов'язався повернути до 16 червня 2020 року. На отриману суму позики зобов'язався сплатити відсотки із розрахунку 20% річних, нарахування яких починається з дня отримання позики.
22 жовтня 2019 року відповідач повернув частину позики в сумі 150 000 грн. позивача, що підтверджується позивачем в позовній заяві.
30 грудня 2020 року позивачем направлено вимогу відповідачу про повернення решти суми позики та відсотків, яка відповідачем згідно доводів позову залишена без виконання.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Укладення договору позики підтверджено наданням розписки, що передбачено ч.2 ст.1047 ЦК України.
Зміст розписки чітко визначає отримання коштів саме у борг та обов'язок відповідача повернути позичені кошти в строку визначені договором, отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України. Підписанням розписки, відповідач у повному обсязі розумів наслідки взяття на себе боргових обов'язків та проти них не заперечував.
Вказаний договір не визнаний недійсним, отже є чинним, а тому підлягає до виконання та відмова від договірних зобов'язань в односторонньому порядку не допускається.
Статтею 527 ЦК України передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Оригінал боргового документа знаходяться у позикодавця, що свідчить про невиконання позичальником у повному обсязі умов договору позики, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 25 квітня 2012 р. № 6-24цс12.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача частини неповернутої позики в сумі 4 692 000 - 150000=4542000 грн. підлягають до задоволення.
В іншій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили сплату відсотків за кредитом одночасно з поверненням суми позики 18 червня 2020 року.
Відтак, у межах строку кредитування до 18 червня 2020 року відповідач мав право повертати позивачеві позику. Починаючи з 18 червня 2020 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути позику та нараховані у межах строку договору позики відсотки 20% річних.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку повернення позики право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12.
За період 18.09.2016р. - 21.10.2019р. на суму боргу 4 692 000 грн. сума відсотків 20% річних складає 20%/100%/365*4692000*125 дн = 321369 грн.
За період 22.10.2019р. - 18.06.2020р. на суму боргу 4 542 000 грн сума відсотків 20% річних складає 20%/100%/365* 4542000*240 дн = 597304 грн.
Таким чином, до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення відсотків за договором позики в сумі 918673 грн ( 321369 + 597304).
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України у справі № 6-2311цс16 від 22 березня 2017 року наведено висновок про те, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За період прострочення грошового зобов'язання за період 19,06,2020 - 03,03,2021 (в межах позовних вимог) на суму боргу 5 460 673 (4542000+918673) сума 3% річних складає 3%/100%/365*(4542000+918673)*257 = 115 136 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення боргу по сумі позики 4 542 000 грн., відсотків за користування позикою 20 % річних у сумі 918 673 грн., 3 % річних за період прострочення грошового зобов'язання у сумі 115 136 грн.
Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 10 361, 35 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, оскільки означені судові витрати понесені позивачем, що підтверджено документально.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення в справі, що передбачено ст. 280 ЦПК України.
Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.4,7,10,81,141,263-266,280-282 ЦПК України, ст.ст.16, 190, 545, 1046, 1049 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою від 18.06.2019 року в сумі 4 542 000 грн., відсотки за користування позикою 20 % річних у сумі 918 673 грн., 3 % річних за період прострочення грошового зобов'язання у сумі 115 136 грн., судовий збір в сумі 10 361, 35 грн., а всього 5 586 170 грн. 35 коп. (п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят шість тисяч сто сімдесят грн. тридцять п'ять коп..)
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2021 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2