Справа №557/1060/21
01 жовтня 2021 року смт.Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Пацка Д.В.
секретар судових засідань Довгалець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного судового провадження в залі суду в смт Гоща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, вказуючи, що 09 лютого 2019 року з відповідачем було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу мають одну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб на даний час не розірваний.
Зазначає, що відповідач вихованням сина не займається, не спілкується, жодної фінансової чи будь-якої іншої допомоги на утримання сина не надає, тобто ухиляється від утримання дитини.
Вказує, що син перебуває на утриманні позивача та проживає разом з нею.
Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття з послідуючою індексацією.
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 13 липня 2021 року вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.
В заяві на ім'я суду позивач підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити, справу розглянути без її участі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1ст.280 ЦПК України.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 09 лютого 2019 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб в Рівненському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №152.
Судом встановлено, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто сторони по справі, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 червня 2019 року.
Згідно довідки Гощанської селищної ради від 17 червня 2021 року №609, ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на її утриманні.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі, що зазначено в ч.2 ст.181 СК України. Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких письмових договорів про сплату аліментів сторони не укладали.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, згідно із ч.3 СК України.
При цьому, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч. 2 ст. 184 СК України).
Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років: з з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.
Тобто, для гармонійного розвитку однієї дитини віком від 6 до 18 років потрібно не менше 1255,50 грн., віком до 6 років - 1006,50 грн.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у приписах ч.2 ст.182 СК України.
У відповідності до ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Тому і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Згідно з ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, приймаючи до уваги, що малолітня дитина позивача проживає разом із нею та перебуває на повному її матеріальному утриманні і домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов'язку утримувати дитини не досягнуто, суд вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини правомірними.
Враховуючи, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання дитини в примусовому порядку в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.1 п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної вимоги в частині стягнення аліментів, тому судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 908 грн.
Керуючись ст. 180-184, 192 СК України, ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273,280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот ) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 06 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається через Гощанський районний суд Рівненської області.
Відповідно до Закону України №540-IX від 30.03.2020 р. та п.3 перехідних положень ЦПК, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, визначений статтею 354 ЦПК, продовжується на строк дії такого карантину.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Гощанським районним судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області 23.10.2007 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.В. Пацко