15.11.2021
Справа № 359/7267/21
Провадження № 1-кп/359/583/2021
15 листопада 2021 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12021111100000445, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2021, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
19.05.2021, близько 08 години 50 хвилин, в світлий період доби, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volkswagen Polo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , розпочинав рух заднім ходом по проїзній частині під'їзної дороги до магазину «Фора», що розташований по вулиці Київський шлях 90, м. Бориспіль, Київської області в напрямку вул. Глибоцької.
Під час руху заднім ходом по зазначеній автомобільній дорозі неподалік будинку №90 водій ОСОБА_5 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), не був уважним, не врахував дорожню обстановку та не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого під час руху скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В результаті даної ДТП пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому головки лівої плечової кістки, закритого перелому хірургічної шийки лівої стегнової кістки, які згідно висновку експерта №107д відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5 , який грубо порушив Правила дорожнього руху, а саме: п. 2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 ПДР, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.9 ПДР, згідно якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Порушення ОСОБА_5 п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_6 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся. Розуміє, що порушив правила дорожнього руху України, унаслідок яких потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Фактичні обставини справи не оспорює та зазначив, що 19.05.2021 в світлий період доби, рухався на автомобілі «Volkswagen Polo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , розпочинав рух заднім ходом по проїзній частині під'їзної дороги до магазину «Фора», в м. Бориспіль. Коли розпочав рух автомобілем заднім ходом, пересвідчився у безпечності маневру. Його автомобіль був крайнім на стоянці і коли він намагався об'їхати опору на швидкості близько 5 км./ год., нікого ззаду не помітив. Можливо потерпіла вийшла із-за кутка, через це він її не помітив. Чому потерпіла не переконалася у безпечності свого руху, не відомо. Після зіткнення він зупинив автомобіль, викликав швидку допомогу.
У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, судових витрат та речових доказів, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає правильною.
Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, включає такі обов'язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов'язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.
Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.
Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 під час керування технічно-справним автомобілем «Volkswagen Polo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив злочинну недбалість, яка виразилось у діях, здійснив наїзд на пішохода. ОСОБА_5 під час руху заднім ходом по проїзній частині під'їзної дороги до магазину «Фора», що розташований по вулиці Київський шлях 90, м. Бориспіль, Київської області в напрямку вул. Глибоцької, не був уважним, не врахував дорожню обстановку та не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Такі дії заборонені ПДР України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому головки лівої плечової кістки, закритого перелому хірургічної шийки лівої стегнової кістки, які згідно висновку експерта №107Д відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості так як для зрощення переломів та відновлення функції потрібно більше 21 дня. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Між діями обвинуваченого ОСОБА_5 та спричиненням потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.
Згідно з п. 5 ст.364 КПК України, учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатись лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, судом враховується те, що ОСОБА_5 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії кримінальних проступків.
Як роз'яснив, Верховний суд Касаційний кримінальний суд від 22.03.2018, у справі №759/7784/15-к, розуміння поняття «щире каяття», як таке що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що, насамперед, повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Поряд з цим, потерпілою до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не заявлено.
Обставиною, що пом'якшують покарання, обвинувачуваного ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналіз даних при вивчені особи обвинуваченого вказує на те, що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності про порушення Правил безпеки дорожнього руху України не притягувався. Має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Малолітніх дітей на утримані немає, характеризується посередньо.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального проступку, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, дані про особу обвинуваченого, обтяжуючи та пом'якшуючи обставини, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні експертизи в сумі 1887 грн. 82 коп.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні, щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно, відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області №359/5405/21 від 23.05.2021, скасувати.
Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись: ст. ст.100, 122, 124, ч. 3 ст. 349, 363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч. 1 ст. 286 КК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити суму штрафу на користь держави України в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави - 1887 грн. 82 коп., витрат на залучення експерта.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні, щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно, відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області №359/5405/21 від 23.05.2021, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: автомобілем марки «Volkswagen Polo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити у володінні власника.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1