Справа № 357/9114/21
2/357/3918/21
19 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
05.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою та просив у судовому порядку шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 червня 2011 року відділом ДРАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1434 - розірвати.
15.09.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв з процесуальних питань до суду не подав.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце проведення засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв з процесуальних питань до суду не подала.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без повідомлення причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо він нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Так, з матеріалів справи (а.с. 21,26), вбачається, що позивач повідомлений належним чином про розгляд справи, однак повторно не з'явився в судове засідання, призначене на 22.10.2021 та 19.11.2021, про причини неявки суд не повідомив та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тому, у зв'язку з наведеним положенням п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, повторно не повідомив про причини неявки та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України позивач має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання, суд приходить до висновку, що сплачений при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн. ( а.с. 1), не підлягає поверненню.
Керуючись ст.257, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу, залишити без розгляду.
Позивач має право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 19.11.2021.
СуддяО. В. Бондаренко