Справа № 357/13118/21
3/357/6767/21
17 листопада 2021 року м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління Патрульної поліції у Київській області департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.10.2021 о 04:26 год. в м. Біла Церква Київської області по бульвару Олександрійському, 52 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mersedes - Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій у присутності двох свідків відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №292646 від 13.10.2021 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду для дачі пояснень не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надіслала.
Крім того, ОСОБА_1 була направлена судова повістка у вигляді SMS-повідомлення, яку вона отримала, що підтверджується довідкою про доставку SMS.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надсилала до суду заяви про відкладення розгляду справи та зважаючи на те, що згідно положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно із п. 1 розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія
транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даній справі суддею встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у якої поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Після цього водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», на що остання відмовилася та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відмовилася. У подальшому ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві ОСОБА_2 та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №292646 від 15.10.2021 за ч.1 ст.130 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення; рапортом від 15.10.2021; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5) з якого вбачається, що у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; розпискою від 15.10.2021 (а.с.4) з якої вбачається, що транспортний засіб переданий тверезому водієві ОСОБА_2 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6) згідно з яким водія ОСОБА_1 направлено до Комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська міська лікарня №4», однак відомості про проходження огляду в направленні відсутні; відеозаписом з нагрудної камери, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №292646 від 15.10.2021, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддею встановлено, що при складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені частиною 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.28 Постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Суддею встановлено, що уповноваженою особою батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не було додано довідки про отримання (неотримання) ОСОБА_1 посвідчення водія. Поряд з тим, із переглянутого відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомляє про те, що у встановленому порядку посвідчення водія не отримувала.
Враховуючи викладене, до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідност.40-1КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 454.00 грн., що становить 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст.130, ст.221, ст.284КУпАП та ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454.00 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА