Справа № 282/1085/21
Провадження № 2/282/233/21
19 листопада 2021 року
смт. Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Носача В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Поварчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі по тексту також - відповідач), в якому просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, зареєстрованого у 1997 році. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище " ОСОБА_1 " та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15 листопада 1997 року Панасівською сільською радою Любарського району Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В період спільного проживання у них народилися троє дітей: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на цей час досягли повноліття і є самостійними, а також донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зараз проживає з позивачкою і питання про стягнення аліментів на її утримання буде вирішено окремо.
Позивач вказує, що надалі з відповідачем не можуть проживати разом і підтримувати подружні відносини.
Причиною фактичного розпаду сім'ї і звернення до суду послужила поведінка чоловіка, який за будь яких, навіть надуманих причин влаштовує скандали і суперечки, в ході яких виражається нецензурною лайкою, в грубій та цинічній формі принижуючи честь і людську гідність позивачки. Все це відбувається систематично і в присутності дітей, що негативно позначається на їх здоров'ї, а тому подальше спільне проживання стало нестерпним та неприйнятним для позивачки. Відповідач давно не проявляє батьківської уваги до дітей та байдужий до справ сім'ї, а тому прийшло розуміння неможливості збереження їхнього шлюбу. З огляду на викладені вище обставини, рішення про необхідність розірвання шлюбу є твердим переконанням позивачки і примирення між ними бути не може.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але в позовній заяві вказала, що просить справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час, дату і місце засідання повідомлявся належним чином.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справу слід розглядати у порядку заочного провадження у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 листопада 1997 року Панасівською сільською радою Любарського району Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ») ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис №13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у позивачки та ОСОБА_2 народилися діти: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на цей час досягли повноліття і є самостійними, та донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до квитанції від 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 сплатила 600 грн. за отримання юридичної консультації.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 908,00 грн. та витрати у зв'язку з отриманням юридичної консультації в сумі 600 грн.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112-115 Сімейного кодексу України та статтями 4, 12, 13 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 листопада 1997 року Панасівською сільською радою Любарського району Житомирської області, актовий запис №13, між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_4 та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - « ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 600 (шістсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя В.М.Носач