Справа № 161/11106/21
Провадження № 1-кп/161/880/21
м. Луцьк 18 листопада 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021035580000792 від 19.04.2021, який надійшов до суду 22.06.2021 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луцьк Волинської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 06.07.2018 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений по відбуттю строку покарання 25.05.2018, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_5 , 19.04.2021, близько 05 години 15 хвилин, будучи раніше судимим за хуліганство, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території літнього майданчика АЗС «WOG», що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Відродження, буд.40, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і умисно порушуючи існуючі у суспільстві правила поведінки і норми моралі, бажаючи возвеличитись за рахунок приниження іншої людини, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а також протиправний характер своїх дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, підійшов до потерпілої ОСОБА_6 та почав образливо чіплятися до неї під приводом знайомства, після чого умисно, безпричинно вилив у обличчя останньої пиво із пляшки невстановленої торгової марки, яку тримав у правій руці.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний кримінально-протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій та вперто не припиняючи їх, ОСОБА_5 дістав із сміттєвої урни полімерний сміттєвий пакет чорного кольору, у якому знаходились скляні пляшки, після чого безпричинно, умисно кинув вказаний пакет в область обличчя потерпілої ОСОБА_6 , яка прикрила при цьому обличчя лівою рукою, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця та дрібних саден на внутрішній поверхні лівого гомілково-ступеневого суглобу, різаних ран долонної поверхні лівої кисті з пошкодженням м'яза.
Згідно висновку судово-медичного експерта за №263 від 21.04.2021 синець та садна на внутрішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, різані рани лівої кисті з пошкодженням м'яза за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я оскільки для їх загоєння необхідний час більше 6 діб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України визнав повністю, при цьому, підтвердив фактичні обставини справи. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати його.
У поданій на адресу суду письмовій заяві потерпіла ОСОБА_6 просила суворо покарати обвинуваченого.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому особою, раніше судимою за хуліганство, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.296 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання, є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, відбував реальну міру покарання, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, оскільки одружений, на утриманні двоє дітей, не працює, потерпіла наполягає на його суворому покаранні, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого є неможливе без ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.
Таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
На підставі ч.4 ст. 374 КПК України до набрання вироком законної сили слід обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, з метою запобігти ризикам, що передбачені ст. 177 КПК України, а саме вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, переховування обвинуваченого від суду. Саме такий запобіжний захід, на думку суду, здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена прокурором, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
На підставі ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 371,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку суду.
У задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_2 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликами до суду, носити електронний засіб контролю.
Речові докази: оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації «Verbatim, DVD-R» - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.181 КПК України орган національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий