Справа №155/118/20
Провадження №2/155/175/21
11 листопада 2021 року м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Адамчук Г.М.
при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представник відповідача Кузіна Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом розірвання кредитного договору та зобов'язання видати довідку про відсутність заборгованості,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору від 24 червня 2011 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та зобов'язання видати йому довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором від 24 червня 2011 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24 червня 2011 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до якого було оформлено платіжну пластикову кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 . 20 травня 2015 року о 05 годині ранку без його відома з кредитної картки було несанкціоновано списано відповідачем грошові кошти в сумі 13 104 грн, в тому числі комісія банку 504 грн. Дану суму коштів спочатку було зараховано на його ж Інтернет-картку № НОМЕР_2 , з якої в подальшому двома платежами в сумі 5 561, 43 грн та 6 673,72 грн переведено на Інтернет- магазин W.QIWI.RU. Свою кредитну картку позивач нікому не передавав, пін-код не розголошував, а кошти були вилучені в нічний час, коли він та члени його сім'ї спали. Дізнавшись про незаконне списання коштів із кредитної картки, він повідомив банк за телефоном гарячої лінії «3700» та попросив заблокувати вказані вище картки. Заяву позивача було зареєстровано відповідачем за № 8901. 26 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим Горохівського РВ УМВС України у Волинській області було внесено відомості про те, що невідома особа з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу викрала з кредитної картки позивача кошти. Станом на час подачі заяви до суду досудове розслідування не закінчено. Вимога позивача до відповідача повернути незаконно списані кошти залишилась без задоволення. Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 лютого 2017 року у справі №155/1158/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Апеляційного суду Волинської області від 27 травня 2016 року скасовано, рішення Горохівського районного суду Волинської області від 18 січня 2016 року, яким визнано неправомірною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо не зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 13 104 (тринадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок та зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 13 104 (тринадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди за порушення прав споживача банківських послуг, залишено в силі.
Відповідач рішення суду не виконує та постановою від 31 січня 2019 року винесеною заступником начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві Менчиць Н.Є. встановлено, що 22 листопада 2018 року державним виконавцем направлено до Печерського управління поліції ГУНП в місті Києві подання про притягнення боржника ПАТ КБ «Приватбанк» до кримінальної відповідальності в порядку передбаченому ст.382 КК України.
19.02.2019 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100060000747 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №155/1158/15-ц, виданого 05.04.2017, закінчено. 07 березня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України прийнято рішення про закриття вказаного кримінального правопорушення та 18.12.2019 року виконавче провадження було знову відкрито.
Працівники ПАТ КБ «Приватбанк» звинуватили позивача, що списання коштів з кредитного рахунку сталося з його вини та кредитні кошти необхідно буде повернути. 08.06.2016 до ЄРДР внесено відомості, про те, що ОСОБА_1 систематично на поштову адресу та по мобільному зв'язку, з боку працівників відповідача, надходять повідомлення з погрозами вчинення щодо нього певних дій, у разі невиконання умов кредитного договору. Рішенням Горохівського районного суду Волинської області у справі №155/590/16-ц у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Із зазначених вище підстав, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 01 квітня 2020 року відкрито провадження у справі.
24.04.2020 до суду надійшов відзив представника АТ КБ «Приватбанк» Кузіна Є.В., який просив у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що вимоги позивача є безпідставними, так як позивачем не вірно обрано спосіб захисту прав, оскільки відповідачу не зрозуміло яким чином розірвання кредитного договору та видача довідки про відсутність заборгованості захистять права позивача, зокрема щодо стягнення списаних коштів та притягнення до кримінальної відповідальності працівників банку. Оскільки стягнення з банку грошових коштів перебуває на стадії примусового виконання, тому, на думку представника відповідача, дане питання вирішується в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а питання притягнення працівників до кримінальної відповідальності є предметом розгляду кримінального, а не цивільного судочинства. Банк, як кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, що вбачається із рішення Горохівського районного суду Волинської області від 12 травня 2017 року у справі №155/590/16-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, яке є чинним. Крім того, у відзиві представник відповідача вказує на те, що позивач не зазначає, які саме положення кредитного договору були порушені з боку Банку, чому вони є істотними і які саме зобов'язання за кредитним договором банк не виконав як кредитор, з посиланням на відповідні положення кредитного договору. Посилання позивача на ч.1 с.545 ЦК України є безпідставними, оскільки банк не прийняв виконання зобов'язання. Крім того вимога про видачу довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором жодним чином не сприяє захисту прав позивача і не є належним та ефективним способом захисту цих прав.
Ухвалою від 01.07.2020 року підготовче судове засідання у цивільній справі відкладено за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою від 13.10.2020 року підготовче судове засідання у цивільній справі відкладено за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою від 17.12.2020 року підготовче провадження у цивільній справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.
31.12.2021 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача відповідно до яких представник вважає, що згідно рішення від 12.05.2017 року у справі №155/590/16-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, кредитний договір в межах якого 20 травня 2015 року відбувся переказ коштів на суму 13 104 грн був укладений 02.10.2006 року, а не 24.06.2011 року, як зазначає позивач. Даний факт на думку представника відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, випискою про рух коштів, анкетою-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 24.06.2011, в якій відсутні дані про видачу кредитної карти та розмір кредитного ліміту. Тому договір про надання банківського обслуговування від 24 квітня 2011 року немає жодного відношення до кредитного договору від 02.10.2006 року, в межах дії якого 20.05.2015 року відбулася оспорювана транзакція на суму 13 104 грн, яка є предметом розгляду.
Ухвалою суду від 04 березня 2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням позивача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, із підстав наведених у позові, та просили їх задовольнити. Крім того, представник позивача суду пояснив, що на вимогу позивача, банк не надає довідку про відсутність заборгованості, мотивуючи наявністю заборгованості по кредитному договору, яка постійно зростає.
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, які вказані у відзиві та письмових поясненнях. Крім того, пояснив, що на даний час обліковується заборгованість за позивачем, однак банк не має наміру звертатися із вимогою до суду.
Суд, заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 18 січня 2016 року визнано неправомірною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо не зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 13 104 (тринадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок та зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 13 104 (тринадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди за порушення прав споживача банківських послуг.
Ухвалою ВССУ від 15.02.2017 року рішення Горохівського районного суду Волинської області від 18 січня 2016 року залишено в силі.
Вказаними судами встановлено, що 24 червня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір відповідно до якого позивачу була видана кредитна карта (електронний платіжний засіб) № НОМЕР_1 . Кредитний договір діє, не розірваний та не був визнаний в судовому порядку недійсним.
20 травня 2015 року близько 5 год. ранку без відома позивача з його кредитної картки № НОМЕР_1 відбулося несанкціоноване списання грошових коштів на його інтернет-карту № НОМЕР_2 загальною сумою 13 104 грн, у тому числі комісія банку 504 грн. Потім двома платежами з неї у сумі 5 561 грн 43 коп. та 6 673 грн 72 коп. переведено на інтернет-магазин W.QIWI.RU. Належну кредитну картку позивач нікому не передавав, її не втрачав, ПІН-код нікому не розголошував, а вказані кошти було вилучено з картки у нічний час, коли він та члени його сім'ї ще спали. Виявивши близько о 7 год. ранку несанкціоновані транзакції, позивач повідомив про це ПАТ КБ «Приватбанк», де було зареєстровано його заяву.
Також позивач звернувся до Горохівського відділення № 1 ПАТ КБ «Приватбанк», проте в написанні письмової заяви про вчинення шахрайських дій та про повернення коштів керуючим Горохівського відділення було відмовлено. Не отримавши відповіді про вирішення ситуації, що склалася, від операторів, до яких телефонував за номером 3700, та до керуючого Горохівського відділення № 1, звернувся з письмовою заявою до Центрального відділення ПАТ КБ «Приватбанк».
У цей же день позивач звернувся до правоохоронних органів щодо вчинення шахрайських дій, проте лише 24 травня 2015 року було внесено інформацію до ЄРДР та розпочато досудове розслідування.
Письмової відповіді на питання, які були поставлені в листі-вимозі від 26 травня 2015 року, позивач не отримав.
Разом із цим встановлено, що банк не забезпечив збереження коштів позивача на його картковому рахунку, чим порушив його права як споживача банківських послуг, а тому ПАТ КБ «Приватбанк» повинно нести відповідальність за завдану ОСОБА_1 шкоду.
Рішенням Горохівського районного суду від 12 травня 2017 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 721,33 грн відмовлено, у зв'язку з тим що кредитну заборгованість ОСОБА_1 погашено, рішення суду не змінено та не скасовано та набрало законної сили 23.06.2017 року.
Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
08.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч.1 ст.355 КК України, згідно яких ОСОБА_1 систематично на поштову адресу та по мобільному зв'язку з боку працівників ПАТ КБ «Приватбанк», надходять повідомлення з погрозами вчинення щодо нього певних дій у разі невиконання ним кредитних зобов'язань (а.с.11).
На виконання рішення суду у справі №155/1158/15-ц, видано виконавчий лист від 05.04.2017 року та Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження №57131443.
31.01.2019 заступником начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Менчиць Н.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, так як 22.11.2018 державним виконавцем направлено подання н6а адресу Печерського управління поліції ГУНП в місті Києві подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності в порядку передбаченому ст.382 КК України
19.02.2019 року було відкрито кримінальне провадження №12019100060000747, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, 07.03.2019 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України слідчим прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження, що вбачається із відповіді начальника слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві від 16.12.2019 року №96-3і/125/52/02-19.
18.12.2019 року повторно відкрито виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №155/1158/15-ц від 05.04.2017 року, що вбачається із постанови про відкриття виконавчого провадження №60874500 (а.с.20).
Із інформації про виконавче провадження (а.с.38-45) вбачається, що станом на 26.03.2020 року виконавче провадження відкрито.
Крім того, позивач в судовому засіданні стверджував, що рішення суду було виконано лише частково, а саме йому відшкодовано 1000 грн моральної шкоди, однак коштів на рахунок в розмірі 13 104 грн не зараховано та за ним рахується заборгованість та нараховуються проценти та неустойка за порушення зобов'язання.
Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободу та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.16 ЦК України 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з частинами другою третьою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, четвертою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не було забезпечено збереження коштів позивача на його картковому рахунку, чим істотно порушено його права, як споживача банківських послуг, та як сторони даного кредитного договору, крім того рішення суду з приводу зарахування даних коштів у розмірі 13 104 грн, відповідач не виконує тривалий час, при цьому працівниками банку скеровуються вимоги погасити кредитну заборгованість, яка відсутня у позивача, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому суд вважає, що заперечення відповідача, представлені у відзиві - безпідставні, а спосіб захисту своїх прав, який обрав позивач - належний.
А тому, позовні вимоги слід задовольнити та кредитний договір від 24 червня 2011 року, що був укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 розірвати і зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» видати ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості за даним кредитним договором.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Керуючись ст.ст. 5, 12, 16, 651 ЦК України, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 273, ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів»,-
Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом розірвання кредитного договору та зобов'язання видати довідку про відсутність заборгованості задовольнити.
Кредитний договір від 24 червня 2011 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , розірвати.
Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» видати ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором від 24 червня 2011 року.
Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: АТ КБ «ПриватБанк», юридична адреса: м.Київ вул.Грушевського, 1д, адреса для листування: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
Представник відповідача: Кузін Євгеній Володимирович, м. Луцьк, п-т. Відродження, 1.
Повний текст рішення виготовлено 19.11.2021.
Головуючий