Пр.№ 2/155/731/21
Справа № 155/1397/21
11 листопада 2021 року м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.
при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Берестечківської міської ради, в якому просить визнати за ним, в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку загальною площею 1,4855 га, кадастровий номер 0720881400:01:001:0193, яка розташована в с.Новостав та призначена для ведення особистого селянського господарства та право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки, що передана безоплатно ОСОБА_2 у приватну власність згідно архівного витягу з рішення Горішненської сільської ради народних депутатів від 09 грудня 1993 року №13/2, площею 0,55 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також просив визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 1,3267 га, кадастровий номер: 0720881400:01:001:0194, яка розташована в с.Новостав Горохівського району Волинської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066551, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 1,4855 га, кадастровий номер 0720881400:01:001:0193, яка розташована в с.Новостав та призначена для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066552. До складу спадкового майна увійшла також земельна ділянка, що передана безоплатно ОСОБА_2 у приватну власність згідно архівного витягу з рішення Горішненської сільської ради народних депутатів від 09 грудня 1993 року №13/2, площею 0,55 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства. За життя ОСОБА_2 не встиг зареєструвати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку. ОСОБА_2 залишив на користь позивача заповіт на вказане вище майно. Крім позивача, спадкоємцями майна померлого є сестра позивача - ОСОБА_4 , та мама позивача - ОСОБА_3 , яка спадщину не оформляла, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 1,3267 га, кадастровий номер: 0720881400:01:001:0194, яка розташована в с.Новостав та призначена для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066551. ОСОБА_4 спадщини після смерті батьків не прийняла, а тому позивач - єдиний спадкоємець майна, який прийняв спадщину після смерті своїх батьків. Оскільки правовстановлюючих документів на вказане майно немає, а нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі йому свідоцтва про право на спадщину, то позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У підготовче судове засідання представник відповідача Берестечківської міської ради не з'явився, однак скерував до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги визнає повністю.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак скерував клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066552 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,49 га, кадастровий номер: 0720881400:01:001:0193, яка розташована в Горішненській сільській раді та призначена для ведення особистого селянського господарства. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розмір земельної ділянки -1,4855 га.
Із виписки з рішення Горішненської сільської ради народних депутатів Горохівського району від 09.12.1993 року №13/2 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян» вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства площею 0,55 га - для ведення підсобного господарства.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Горішненської сільської ради Горохівського району Волинської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новостав Волинської області і після його смерті відкрилася спадщина (а.с.10).
Із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066551 вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,33 га, кадастровий номер: 0720881400:01:001:0194, яка розташована в Горішненській сільській раді та призначена для ведення особистого селянського господарства. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розмір земельної ділянки -1,3267 га.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Горішненської сільської ради Горохівського району Волинської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Луцьк Волинської області і після її смерті відкрилася спадщина (а.с.9).
Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як вбачається із заповіту, посвідченого 13 липня 2012 року секретарем виконкому Горішненської сільської ради (а.с.31), ОСОБА_2 заповів усе належне йому майно на день смерті своєму сину ОСОБА_1 .
Згідно ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається із довідки № 577 від 09 серпня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Берестечківської міської ради Волинської області, ОСОБА_2 до 03.04.2013 проживав у житловому будинку в АДРЕСА_1 , зі своєю дружиною ОСОБА_3 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є: дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_4 . Спадкоємцем за заповітом є син ОСОБА_1 .
Із довідки № 576 від 09 серпня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Берестечківської міської ради Волинської області, вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_3 є син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 , яка зареєстрована та проживає в м.Луцьку.
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 .
Із копії спадкової справи № 485/2013, заведеної 27.09.2013 року Горохівською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто, крім позивача, не звертався. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині судом не встановлено.
Заочним рішенням Горохівського районного суду від 20.10.2014 року за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Із копії спадкової справи № 93/2014, заведеної 21.03.2014 року Горохівською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_3 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто, крім позивача, не звертався.
Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №36943979 стверджується, що заповіт після смерті ОСОБА_3 не посвідчувався.
Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.09.2021, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
На підставі абз.2 п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, суд вважає, що позивач, як спадкоємець померлого ОСОБА_2 за заповітом, прийняв спадщину в установленому порядку набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельної ділянки, яка була надана безоплатно спадкодавцю, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та відмовою нотаріуса не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, а тому, суд визнає за позивачем право власності на земельну ділянку загальною площею 1,4855 га, кадастровий номер 0720881400:01:001:0193, яка розташована на території Горішненської сільської ради та призначена для ведення особистого селянського господарства та право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на своє ім'я земельної ділянки, що передана безоплатно ОСОБА_2 у приватну власність згідно архівного витягу з рішення Горішненської сільської ради народних депутатів від 09 грудня 1993 року №13/2, площею 0,55 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, суд вважає, що позивач, як спадкоємець померлої ОСОБА_3 за законом першої черги, прийняв спадщину в установленому порядку, має право на спадкування її майна, але у зв'язку з відмовою нотаріуса та відсутністю правовстановлюючих документів не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, а тому суд визнає за позивачем право власності на земельну ділянку площею 1,3267 га, кадастровий номер: 0720881400:01:001:0194, яка розташована на території Горішненської сільської ради Горохівського району Волинської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066551, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.213, 1217, 1222, 1223, 1235, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку загальною площею 1,4855 га, кадастровий номер 0720881400:01:001:0193, яка розташована на території Горішненської сільської ради та призначена для ведення особистого селянського господарства, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №066552, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що передана безоплатно ОСОБА_2 у приватну власність згідно архівного витягу з рішення Горішненської сільської ради народних депутатів від 09 грудня 1993 року №13/2, земельної ділянки площею 0,55 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 1,3267 га, кадастровий номер: 0720881400:01:001:0194, яка розташована на території Горішненської сільської ради Горохівського району Волинської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 066551, як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий