Провадження № 2/331/2153/2021
Справа № 317/3897/21
15 листопада 2021 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :
головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,
за участю: секретаря - Постарнак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Кредіплюс» , треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області, Чубарев Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області, про визнання виконавчого напису № 86467 від 25.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню,
19.07.2021 р. від ОСОБА_1 до суду надійшла позовна заява до ТОВ «Кредіплюс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев О.О., про визнання виконавчого напису № 86467 від 25 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Головкіною Я.В. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 21 липня 2021 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по ній, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено справу у підготовче судове засідання. (а.с. 14-15)
Позивач у підготовче судове засідання, призначене на 14 вересня 2021 року, не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення № 69063 0304604 7, відповідно до якого позивачка 09.08.2021 р. особисто отримала копію ухвали від 21 липня 2021 р. (а.с. 28) Причини своєї неявки позивач суду не повідомила.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 14 вересня 2021 року, не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с. 64)
Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року закрито підготовче провадження по справі. Справу призначено до судового розгляду по суті 12 жовтня 2021 року 10.30 годин.
Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення № 69063 0327112 1, позивач ОСОБА_1 особисто отримала виклик в судове засідання на 10-30 годину 12 жовтня 2021 року. (а.с. 72) Позивач повторно в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року розгляд відкладено справи до 15 листопада 2021 року - 13 годин 00 хвилин.
Позивач втретє у судове засідання, призначене на 15 листопада 2021 року, не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа згідно якої ухвалу суду від 12 жовтня 2021 року було доставлено до електронної скриньки зазначеної позивачем 19 жовтня 2021 р. (а.с. 81) Причини своєї неявки позивач суду не повідомила.
Статтею 210 ЦПК України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» : - суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, які встановлюють порядок виклику сторін у судове засідання, судова повістка, разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі і вручається службовій особі, яка розписується про одержання повістки, у разі, якщо сторона у справі є юридичною особою (ч. 6 ст. 128). Розписки про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день, особами, які її вручили повертається до суду (ч. 2 ст. 130).
Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка позивача або його представника, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Крім того, причини повторної неявки значення не мають.
Таким чином, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач втретє поспіль не з'явилася до суду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не з'явилися в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомили про причини неявки, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов”язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов'язки.
В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем або її повноважним представником своїх прав, останні не виконали покладені не них процесуальні обов'язки та двічі поспіль у судове засідання не з'явилися.
Зазначені обставини свідчать про те, що неявки позивача або її повноважного представника у судові засідання є наміром затягнути розгляд справи по суті, яке в свою чергу суперечить вимогам ст. 210 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд справи судом упродовж розумного строку.
У зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні заяви позивача або її повноважного представника про розгляд справи за їх відсутності, суд вбачає законні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.
Керуючись ч. 3 ст. 131, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредіплюс» , треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області, Чубарев Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області, про визнання виконавчого напису № 86467 від 25.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Повний текст ухвали складено 15 листопада 2021 року.
Особам, які не були присутні в судовому засіданні, направляється копія ухвали в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Н.Г.Скользнєва