Провадження № 22-ц/803/9497/21 Справа № 180/1590/21 Суддя у 1-й інстанції - Нанічкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
16 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язків,-
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» в умовах шкідливих факторів з 10.07.1989 року по 04.04.2013 року.
Внаслідок неналежних умов праці отримав професійні захворювання з діагнозом: 1) радикулопатія шийна С6, С7 і попереко-крижова L4, L5, S1 у фазі загострення з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами в вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеню), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС першого-другого ступеню); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першого ст. (пилотоксичний бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.), група А, фаза загострення, ЛН першого ст.; 3) нейросенсорна приглухуватість першої ст. (з легким зниженням слуху).
Відповідно до Акту розслідування від 15.05.2013 року, причиною виникнення професійного захворювання являється негативний вплив на організм шкідливих виробничих факторів. Первинним оглядом МСЕК 21.06.2013 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності за професійним захворюванням.
08.09.2020 року позивач повторно пройшов МСЕК, за результатами якого визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60% з 01.07.2020 року та третю групу інвалідності безстроково.
Вважає, що у зв'язку з хронічними професійними захворюваннями порушено звичний спосіб його життя, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання; не може виконувати домашню роботу, через болі він дуже часто не висипається, він постійно відчуває обмеженість як у спілкуванні з оточуючими його людьми, так і обмеженість у можливості продовжувати активний спосіб життя. Хронічні професійні захворювання є наслідком порушення законодавства про охорону праці зі сторони відповідача.
За завдану у зв'язку з отриманням професійного захворювання моральну шкоду повинен відповідати відповідач, тому позивач просить стягнути з відповідача виплату за моральну шкоду в сумі 216 000 гривень.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язків - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог- відмовлено.
Вирішено питання щодо судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої з товариства на користь позивача суми в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків з 130 000 грн до 60 000 грн з утриманням податків та зборів.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що розмір стягнутих коштів в рахунок моральної шкоди є завищеним.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 10.07.1989 року по 04.04.2013 року, зокрема: працював підземним ГРОЗ 4,5, розрядів, підземним гірничим робітником 2 розряду (а.с.28-30).
Згідно з медичним висновком ЛЕК від 25.04.2013 року №772, ОСОБА_1 має діагнози - 1) радикулопатія шийна С6, С7 і попереко-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами в вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеню), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС першого-другого ступеню); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першого ст. (пилотоксичний бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.), ЛН першого ст.; 3) нейросенсорна приглухуватість першої ст. (з легким зниженням слуху). Має скарги на болі у шийному та попереко-крижовому відділі хребта, з іррадіацією у праву ногу, біль і обмеження рухів в ліктьових, плечових та колінних суглобах, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, кашель, заниження слуху (а.с.13-14).
Первинним оглядом МСЕК 21.06.2013 року ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями та третю групу інвалідності, з переоглядом 01.07.2014 року (а.с.23).
Повторним оглядом МСЕК 08.09.2020 року ОСОБА_1 було встановлено 60% втрати професійної працездатності, у зв'язку з професійними захворюваннями та третю групу інвалідності, безстроково (а.с.24).
Як вбачається з наданого позивачем акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 15.05.2013 року, ОСОБА_1 працював в умовах впливу шкідливих факторів 23 роки 5 місяців 10 днів, зокрема, за професією - гірничий робітник очисного вибою 5 розряду, отримав професійні захворювання: 1) радикулопатія шийна С6, С7 і попереко-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами в вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеню), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС першого-другого ступеню); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першого ст. (пилотоксичний бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.), ЛН першого ст.; 3) нейросенсорна приглухуватість першої ст. (з легким зниженням слуху). Професійне захворювання виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм працюючого у ПАТ «МГЗК», недосконалості технології. Причиною виникнення професійного захворювання є: підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни - до 36,5 кг (при нормі до 30 кг); робоча поза (вимушена) - до 30,2% (при нормі до 25%),; нахили корпусу - 262 рази (при нормі 50-100 разів); рівень пилу - 7,72 мг/м3 (НДК 2.0 мг/м3 ); рівень марганцю - 0,804 мг/м3 (НДК 0,3 мг/м3); рівень шуму 87дБ (ПДУ 80дБ). На момент розслідування ОСОБА_1 є пенсіонером (а.с.22).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків - стійкої втрати професійної працездатності у загальному розмірі 60% та третю групу інвалідності безстроково. Враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, суд стягнув компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 130 000 грн.
Однак колегія суддів не може погодитись з визначеним розміром стягнутої моральної шкоди.
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 10.07.1989 року по 04.04.2013 року, зокрема: працював підземним ГРОЗ 4,5, розрядів, підземним гірничим робітником 2 розряду.
За час роботи на даному підприємстві він отримав професійне захворювання, яке обумовлено умовами в яких він працював.
Первинним оглядом МСЕК 21.06.2013 року ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями та третю групу інвалідності, з переоглядом 01.07.2014 року.
Повторним оглядом МСЕК 08.09.2020 року ОСОБА_1 було встановлено 60% втрати професійної працездатності, у зв'язку з професійними захворюваннями та третю групу інвалідності, безстроково.
Виходячи з медичних висновків, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на шахті, позивач отримав професійні захворювання.
Професійним захворюванням позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях через погіршення стану здоров'я, фізичний біль, необхідність постійного лікування, вимушені зміни способу життя, стійкої втрати професійної працездатності та встановлення 3-ої групи інвалідності, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що розмір стягнутої судом моральної шкоди з відповідача АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» є необґрунтований та завищений та такий, що визначений без повного урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, виникнення професійного захворювання, тривалості праці в умовах шкідливих факторів на підприємстві відповідача, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її зі 130 000 грн до 60 000 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України.
На підставі ст.141 ЦПК України, апелянту слід компенсувати за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” - задовольнити.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року - змінити в частині розміру суми відшкодування моральної шкоди, стягнутої з акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1 , зменшивши її зі 130 000 грн до 60 000 грн.
Компенсувати акціонерному товариству«Марганецького гірничо-збагачувального комбінату» за рахунок держави судовий збір у розмірі 1 362 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Судді: