Провадження № 22-ц/803/7277/21 Справа № 194/971/20 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
16 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ПрАТ «Страхова група «ТАС», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ПрАТ «Страхова група «ТАС», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову зазначив, що 27 лютого 2020 року о 19-43 год. в м. Тернівка Дніпропетровської області на вул. Харківська, 11 біля території автостанції, мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі вказаної вище вулиці, зіткнувся з автомобілем ВАЗ 2102 з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав із другорядної дороги та не надав переваги у русі.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Водій ОСОБА_2 свою провину визнав та в односторонньому порядку власноруч склав на користь ОСОБА_1 розписку, якою поклав на себе зобов'язання виконати вимоги по відшкодуванню шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та попри обов'язок за ушкодженні особисті речі на місці пригоди виплатив на користь позивача 2000 грн.
Складена відповідачем розписка передбачала на користь позивача виплату за взаємною домовленістю між сторонами грошових коштів у сумі 660 доларів США або повністю відремонтувати мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
Окрім цього, розписка передбачала строк виконання даного обов'язку про відшкодування шкоди в період часу з 27 лютого 2020 року по 05 березня 2020 року, який сплинув, а шкода залишилася не відшкодована.
Згідно рапорту КРУП-391 ГРПП д/н 2717 Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області, в якому зазначено, що прибувши на місце події встановлено водіїв, якими виявилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які повідомили, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди розібралися самостійно та просять ніякого розгляду не проводити, про що написали відповідні заяви. Попри це, задля відмови у допомозі з боку поліції та не проведення розгляду за фактом у своїх заявах до поліції обидві сторони повинні були зазначити про відсутність механічних та тілесних ушкоджень, про що вказали.
03 серпня 2020 року відбувся огляд пошкодженого мотоцикла YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 незалежним оцінювачем ОСОБА_3 , за результатами якого було складено звіт №9820 оцінки вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 09 серпня 2020 року та встановлено, що мотоцикл не на ходу, має пошкодження внаслідок ДТП та пошкодження зосереджені на передній частині кузова та передній ходовій КТЗ.
На огляді був присутній оцінювач ОСОБА_3 та власник мотоциклу YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Відповідно до звіту №9820 оцінки вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 09 серпня 2020 року вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 37117,90 грн., а матеріальний збиток складає 40019,07 грн. Крім того, позивач поніс додаткові витрати у розмірі 2000,00 грн. на оплату послуг з оцінки вартості матеріального збитку. Також, дорожньо-транспортна пригода та понесені збитки завдали йому душевні страждання, пов'язані зі страхом за своє життя, необхідністю збирання документів та звернення за юридичною допомогою, що позначилось на душевному стані та призвело до погіршення відносин в сім'ї між батьками.Розмір моральної шкоди становить 7000,00 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальні збитки в розмірі 40 019,07 грн., моральну шкоду в розмірі 7000 грн., та витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ у розмірі 2000 грн. Вирішити питання стосовно судового збору.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ПрАТ «Страхова група «ТАС», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Вказує на те, що розписка ОСОБА_2 є підтвердженням причинного зв'язку між ДТП та пошкодженнями мотоцикла, розмір збитків, спричинених внаслідок ДТП повністю підтверджений матеріалами справи, зазначеними доказами.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 2020 року о 19-43 год. в м. Тернівка Дніпропетровської області на вул. Харківська, 11, сталася дорожньо-транспортна пригода, учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Однак, судом не ухвалювалась постанова щодо вищезазначених обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 лютого 2020 року о 19-43 год. в м. Тернівка Дніпропетровської області на вул. Харківська, 11.
Європротокол щодо даних обставин учасниками дорожньо-транспортної пригоди не складався.
Відповідно до розписки від 27 лютого 2020 року, ОСОБА_2 зобов'язується сплатити ОСОБА_1 з 27.02.2020 року по 05.03.2020 року 660 доларів США, або відновити мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A, державний номерний знак НОМЕР_1 . За курточку ОСОБА_1 отримав 2000 грн. (а.с.12).
Як вбачається з копій матеріалів Тернівського відділення поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ЄО №766 від 27.02.2020 року, в них мається рапорт та талон повідомлення про те, що на службу 102 надійшло повідомлення, що 27.02.2020 року о 19.43 год. біля автостанції по вул. Харківська в м. Тернівка мотоцикл, д/з НОМЕР_1 врізався в авто ВАЗ 2102. Також є заява ОСОБА_1 від 27 лютого 2020 року, відповідно до якої він просить не проводити ніяких дій за фактом ДТП, яка сталася о 19.43 год. 27.02.2020 року біля автостанції по вул. Харківська в м. Тернівка між ним та ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що сторони домовились самостійно, ніяких механічних пошкоджень транспортних засобів не заподіяно, тілесних ушкоджень також не заподіяно. Претензій ні до кого не має. Крім того, є заява ОСОБА_2 від 27 лютого 2020 року, відповідно до якої він просить не проводити ніяких дій за фактом ДТП, яка сталася о 19.43 год. 27.02.2020 року біля автостанції по вул. Харківська в м. Тернівка між ним та ОСОБА_1 ніяких механічних пошкоджень транспортних засобів не заподіяно, тілесних ушкоджень також не заподіяно. Претензій не має (а.с. 13-17).
Відповідно до звіту №9820 від 09.08.2020 року про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ, протоколу (акту) 9820 та додатків, ФОП ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 провів дослідження пошкодженого мотоциклу YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рік випуску 2018 року, за участю тільки власника ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту складає 37117,90 грн., матеріальний збиток, завданий власникові мотоцикла складає 40019,07 грн. Згідно квитанції до прибуткового ордеру №9820 від 03 серпня 2020 року та ордеру №9820 від 09.08.2020 року виконаних послуг, ОСОБА_1 за оцінку транспортного засобу сплачено ФОП ОСОБА_3 2000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем не доведено, що діями відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу спричинена матеріальна шкода, саме наявність шкоди безпосередньо від його дій та причинного зв'язку між його діями та шкодою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в обґрунтування правової природи зобов'язання відповідача повернути грошові кошти посилається на положення статті 1166 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Така правова позиція є сталою, та висловлена Верховним Судом, зокрема, у Постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 200/12000/15-ц та Постанові від 31 січня 2020 року у справі № 718/2239/16-ц.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та посилаючись на положення статті 1166 ЦК України, позивач посилається на спричинення йому матеріальної шкоди з боку ОСОБА_2 , який, за поясненнями позивача, 27 лютого 2020 року о 19-43 год. в м. Тернівка Дніпропетровської області на вул. Харківська, 11 біля території автостанції, мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі вказаної вище вулиці, зіткнувся з автомобілем ВАЗ 2102 з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав із другорядної дороги та не надав переваги у русі.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_2 свою провину визнав та в односторонньому порядку власноруч склав на користь ОСОБА_1 розписку.
При цьому з тексту розписки, яка була складена відповідачем 27.02.2020 року, вбачається, що відповідачем було взято на себе зобов'язання повернути гроші або повністю відремонтувати мотоцикл YOKOMOTO HT250-3A SPORT з державним номерним знаком НОМЕР_1 . При цьому, сама по собі наявність зобов'язання відповідача відремонтувати мотоцикл, не обумовлена у зв'язку з чим він підлягає поверненню, чи у зв'язку з ДТП, чи з інших підстав. Дослідження тексту даної розписки не свідчить про наявність підстав відремонтувати мотоцикл або повернути грошові кошти, що еквівалентні вартості розбитого автомобіля.
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що факт існування розписки, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов'язання, являється безспірним фактом, що підтверджує що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником у борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема в Постанові від 05 квітня 2019 року у справі № 352/1747/16-ц та в Постанові від 29 січня 2020 року у справі № 560/1299/17.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, розписка відповідача, яка складена 27 лютого 2020 року та надана позивачем як доказ існуючого зобов'язання, не дає підстав для підтвердження спричиненої позивачу матеріальної шкоди завданої ДТП. Позивачем по справі не доведено належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача будь-якого зобов'язання внаслідок ДТП, а згідно розписки вбачається наявність зобов'язання у відповідача відремонтувати мотоцикл, при цьому не зазначено підстав ремонту мотоцикла.
Отже, розпискою не підтверджено наявність у відповідача у зв'язку з ДТП будь-якого зобов'язання та не доведено факт самого ДТП, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
З наведених вище підстав колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що відповідач визнав свою вину у тому, що спричинив шкоду позивачу та взяв на себе відповідний обов'язок по відшкодуванню шкоди, який за узгодженням сторін викладений в альтернативній формі та розписка про це написана відповідачем особисто.
Доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з'ясував обставини по справі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: