Провадження № 11-кп/803/1739/21 Справа № 171/574/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,-
Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року визнано ОСОБА_7 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.2 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення майнової шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 майнову шкоду в сумі 6298 (шість тисяч двісті дев'яносто вісім) грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат та долю речових доказів.
ОСОБА_7 визнано винуватим за те, що він в грудні місяці 2020 року, перебував поруч з садовою ділянкою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 , де у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на викрадення чужого майна.
ОСОБА_7 в грудні місяці 2020 року, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов на неогороджену територію вказаної садової ділянки, де шляхом злому дверей проник до садового будиночку, що розташований на вказаній території, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав лопату совкову, вартістю 80 гривень, лопату штикову, вартістю 105 гривень, граблі на 9 зубчиків, вартістю 90 гривень, сапу, вартістю 100 гривень, сокиру, вартістю 75 гривень, молоток, вартістю 50 гривень, набір ріжкових ключів на 24 шт., вартістю 230 гривень, фрагменти металевої труби діаметром 80 мм, різного розміру, загальною, сумарною довжиною 70 м, вартістю 2940 гривень, трубу діаметром 200 мм, довжиною 6 м, вартістю 420 гривень, що належить ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав ОСОБА_9 , майнової шкоди на загальну суму 4090 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 в грудні місяці 2020, перебував поруч з садовою ділянкою № НОМЕР_1 кварталу № НОМЕР_2 садового товариства «Отдых» при Криворізькій ТЕС, розташованої в м. Зеленодольськ, Криворізького району (колишнього Апостолівського району), Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_9 , де у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на викрадення чужого майна.
Далі, ОСОБА_7 в грудні місяці 2020 року, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов на неогороджену територію вказаної садової ділянки, де шляхом демонтажу таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав садовий будиночок, який був виготовлений із наступних матеріалів, а саме: металевого листа розміром 3,5 м на 3,5 м, товщиною листа 5 мм, в кількості 4 шт., вартістю 300 гривень за одиницю, загальною вартістю 1200 гривень, швелеру 100 мм, товщиною металу 5 мм, загальною довжиною 14 м, вартістю 308 гривень, загальною вартістю 1508 гривень, що належить ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав ОСОБА_9 , майнової шкоди на загальну суму 2708 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 01 лютого 2021 року, приблизно о 14:00 годині, перебував на залізничному вокзалі ст. Кривий Ріг-Головний в м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, де у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту.
Далі, ОСОБА_7 цього ж дня, о 14:30 годині, перебуваючи на залізничному вокзалі ст. Кривий Ріг - Головний в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та подальше зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 2, 7, 12, 13 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, ігноруючи вимоги ст.ст 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», а також відповідно до списку № 1 - особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено таблицями № 1, 2 переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року (в редакції зі змінами від 24.12.2019 року), у невстановленої особи, відомості відносно якої виділено в окреме провадження, придбав два медичні шприци об'ємом по 20 мл кожен, котрі заповнені наркотичною речовиною - опієм ацетильованим до позначок 19 мл та 20 мл, після чого вказані медичні шприци поклав до лівої внутрішньої кишені власної курточки та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Після чого вказаний наркотичний засіб незаконно перевіз на маршрутному таксі в м.Зеленодольськ, Криворізького району (колишнього Апостолівського району), Дніпропетровської області.
01.02.2021 року, приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_7 зберігаючи в лівій внутрішній кишені власної курточки вищевказані медичні шприци з вмістом наркотичного засобу - опій ацетильований знаходився на зупинці громадського транспорту по вул. Енергетична біля буд. 28 у м.Зеленодольськ, Криворізького району (колишнього Апостолівського району), Дніпропетровської області, де був помічений поліцейськими СРПП Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області під час розпивання слабоалкогольних напоїв, у зв'язку з чим його було затримано.
Під час складання протоколу про адміністративне затримання у ході особистого огляду ОСОБА_7 у лівій внутрішній кишені його власної курточки виявлено та вилучено два одноразові медичні шприци об'ємом по 20 мл кожен, заповнені до відмітки 19 мл, 20 мл з наркотичною речовиною - опієм ацетильованим.
Згідно висновку експерта № 19/104-17/1/3/105 від 05.02.2021 року, надана на експертизу рідина масою 19,7121 г, вилучена 01.02.2021 року, поруч з зупинкою громадського транспорту навпроти буд. № 28 вул. Енергетична в м.Зеленодольськ у ОСОБА_7 містить опій ацетильований, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину в наданій на експертизу 19,7121 г рідини складає 1,1878 г.
Надана на експертизу рідина масою 18,5163 г, вилучена 01.02.2021 року, поруч з зупинкою громадського транспорту навпроти буд. № 28 вул.Енергетична в м. Зеленодольськ у ОСОБА_7 містить опій ацетильований, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину в наданій на експертизу 18,5163 г рідини складає 1,0228 г.
Загальна маса вилученого у ОСОБА_7 наркотичного засобу опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 2,2106 г, що є великим розміром, який останній незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Не погоджуючись з призначеним судом покаранням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:
- за ч.2 ст.309 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, прокурор просить остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Прокурор зазначив, що загальна маса вилученого у ОСОБА_7 наркотичного засобу опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 2,2106 г, що є великим розміром.
Також прокурор наголосив, що ОСОБА_7 не відшкодував шкоду потерпілому, тому прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і повинно відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості і гуманізму.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції зробив висновок про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства на підставі вимог ст.75 КК України.
Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 березня 2021 року у справі №721/115/19, відповідно до якого для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості застосування обвинуваченому ОСОБА_7 саме такого виду покарання, та вважає, що що суд першої інстанції призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових правопорушень.
Колегія суддів враховує обставини, що були прийняті судом першої інстанції до уваги, а саме обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому - щиросердне каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
Колегія суддів, відповідно до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України тривалий час, а також те, що він на обліку лікаря-психіатра, та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг та зауважень на нього не надходило, він раніше не судимий, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, частково відшкодовано, а тому не приймає доводи апеляційної скарги прокурора.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції призначено покарання з дотриманням вимог кримінального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України - залишити без задоволення.
Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4