Провадження № 22-ц/803/9351/21 Справа № 192/746/21 Суддя у 1-й інстанції - Тітова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
16 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 15.12.2016 року, згідно якої отримав кредит на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 21 000 гривень, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 11.05.2021 року має заборгованість в загальній сумі 63 837,05 грн., яка складається з наступного: - 47 306,81 грн. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; - 47306,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0.00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; - 0.00 грн. заборгованість за простроченими відсотками; -16 530,24 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; - 0.00 грн., - нарахована пеня; - 0.00 грн., нарахована комісія.
При цьому, законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом.
Таким чином, заборгованість до стягнення становить 47 306,81 грн., яка складається із заборгованість за тілом кредиту, яку позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року , підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15.12.2016 року підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 19).
Матеріали справи містять витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та правила надання банківських послуг з відомостями актуалізації змін від 30.11.2016, які не підписані відповідачем (а.с.20-77).
Згідно довідки про видачу кредитної картки відповідачу 22.03.2017 року видано кредитну картку № НОМЕР_1 терміном дії до 10/20 (а.с.18).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , - 22.03.2017 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 3200 грн., 29.05.2017 року збільшено кредитний ліміт до 12 000 грн., 09.09.2017 року збільшено кредитний ліміт до 16000грн., 19.10.2017 року збільшено кредитний ліміт до 21000 грн., з 19.07.2018 року зменшено кредитний ліміт до 0.00 грн. (а.с. 17).
Згідно розрахунку та виписки по рахунку наданих позивачем заборгованість за кредитним договором від 15.12.2016 року має заборгованість в загальній сумі 63 837,05 грн., яка складається з наступного: - 47 306,81 грн. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; - 47306,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0.00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; - 0.00 грн. заборгованість за простроченими відсотками; -16 530,24 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; - 0.00 грн., - нарахована пеня; - 0.00 грн., нарахована комісія.
Судом встановлено, що відповідач користувалася платіжною карткою та частково здійснювала погашення заборгованості за кредитом, що мається відображення у наданому позивачем розрахунку заборгованості та виписці по рахунку ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та недоведеності.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2016 року укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Відповідачем вимоги договору не виконані, грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі не повернуто, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, у розмірі 63 837,05 грн., яка складається з наступного: - 47 306,81 грн. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; - 47306,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0.00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; - 0.00 грн. заборгованість за простроченими відсотками; -16 530,24 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; - 0.00 грн., - нарахована пеня; - 0.00 грн., нарахована комісія.
Відповідач не спростував факт отримання кредитної картки та отримання за нею кредитних коштів, користувався кредитними коштами (що вбачається із розрахунку заборгованості та із витягу з рахунку щодо руху кошті за кредитним договором б/н від 15.12.2016 року ) та частково сплачував заборгованість за договором, отже, не заперечував факт укладення кредитного договору.
Згідно розрахунку, наданого банком, який не спростовувався відповідачем, заборгованість за тілом кредиту становить 47 306,81 грн.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути вказану заборгованість за тілом кредиту.
З огляду на наведені норми закону та фактичні обставини справи колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу банку задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 у сумі 47 306,81 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції у сумі 3405 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року - скасувати.
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 47 306,81 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 3405 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Судді: