Провадження № 11-кп/803/2934/21 Справа № 199/4705/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-технічною освітою, працюючого електромеханіком ТОВ “Ліфтовик Дніпро”, одруженого, маючого неповнолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні № 12021041030000581,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Рішення суду обґрунтовано тим, що згідно викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначених в обвинувальному акті зазначається, що дорожньо-транспортна пригода за участі обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_10 сталась 14.06.2020 року, що фактично не відповідає дійсності, оскільки згідно наявних матеріалів кримінального провадження, дорожньо-транспортна пригода сталась саме 14.06.2021 року, а тому зазначені обставини не лише суперечать положенням ст.291 КПК України, а й суперечить вимогам ст.32 КПК України.
В апеляції:
- прокурор просить ухвалу скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що дата “14.06.2020” в обвинувальному акті є явною технічною помилкою допущеною під час складання обвинувального акта, що виходить із загально змісту обвинувачення.
Зазначає, що вказаний недолік не порушує право обвинуваченого, передбаченого ст. 42 КПК України, оскільки останній із захисником в повному обсязі ознайомлений з матеріалами досудового розслідування, таким чином знав за якими фактичними обставинами обвинувачується.
Крім того, звертає увагу на те, що зазначення в обвинувальному акті невірної дати, не свідчить про порушення ст.32 КПК України, на яку посилається суддя у винесеній ухвалі, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт територіально підсудний Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає таку невідповідність його вимогам закону та наявність таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі, підозрюваній у вчиненні злочину.
Відповідно до положень ч 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити в тому числі такі відомості, як: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.
Відповідно до положень п.(а) ч. 3 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.
Про право обвинуваченого на отримання докладної інформації щодо суті та причин обвинувачення, висунутого проти нього, наголошується у рішеннях ЄСПЛ у справах «Маттоціа проти Італії» від 07 березня та 04 липня 2000 року та «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року, в яких зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)».
У рішенні від 25 липня 2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Зазначені вимоги закону та правові позиції рішень ЄСПЛ, судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали дотриманні в повному обсязі та встановлено, що зміст обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12021041030000581 щодо ОСОБА_6 складений не у відповідності наведених норм кримінального процесуального Кодексу та правових позицій рішень ЄСПЛ.
Так, згідно викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначених в обвинувальному акті, зазначається дорожньо-транспортна пригода за участі обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_10 сталась 14.06.2020 року, що фактично не відповідає дійсності, оскільки згідно наявних матеріалів кримінального провадження, дорожньо-транспортна пригода сталась саме 14.06.2021 року.
Посилання прокурора, що це є опискою, а саме помилково зазначено дату дорожньо-транспортної пригоди “14.06.2020”, не може бути прийнятним, оскільки обвинувальний акт у будь-якому випадку має містити конкретні відомості, надані обвинуваченому, які повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, а зазначені вище обставини свідчать про невідповідність фактичним обставинам, що позбавляє обвинуваченого права на адекватний захист проти висунутого йому обвинувачення, та унеможливлює при таких обставинах призначення судового розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що зазначені вимоги закону органом досудового розслідування в повній мірі не виконані, обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального Кодексу, недоліки якого унеможливлюють призначення судового розгляду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених в них мотивів.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4