Провадження № 11-кп/803/2886/21 Справа № 200/8410/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2021 року м. Дніпро
озглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року було продовжено ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 листопада 2021 року.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжких та тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі.
Суд першої інстанції зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також з урахуванням кількості вчинених злочинів, наявні ризики вчинення інших аналогічних злочинів, а також обвинувачений може впливати на свідків та потерпілих, оскільки на даний час триває судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, тому наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_3 не навчався, не має постійного доходу, тому усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Свою апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд при продовженні запобіжного заходу не врахував наявність міцних соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також тривалий розгляд справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, які відносяться до нетяжких та тяжких злочинів, тому колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочинів, у яких він обвинувачується.
Колегія суддів вважає, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_3 , він може вдатись до спроб переховуватись від суду та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків, з огляду на те, що розгляд вказаного кримінального провадження наразі не завершено, тому ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, є цілком обґрунтованими і реально існують.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 щодо того, що останній має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, оскільки ці обставини не зменшують ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, крім того, ці обставини існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не виступили стимулюючим фактором в поведінці обвинуваченого.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що обвинувачений може вчинити інше правопорушення, оскільки відповідно до відомостей, викладених в обвинувальному акті, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів не приймає доводи обвинуваченого щодо тривалості перебування його під вартою, оскільки не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою у світлі положень ст. 28 КПК України, з урахуванням інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 злочину.
Також колегія суддів враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_3 не має офіційного джерела доходу для існування, що дає підстави вважати, що він може продовжити скоєння інших злочинів.
Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_6 ОСОБА_7