Провадження № 11-сс/803/1747/21 Справа № 202/6586/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 листопада 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041230000823, щодо
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Кривий Ріг
Дніпропетровської області, який проживає за
адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від
25 жовтня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 грудня 2021 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Також, слідчий суддя вирішив не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що досудовим слідством не доведено причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України. Вказує на те, що слідчим не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред'явлення обґрунтованої підозри. Зазначає, що оскільки ОСОБА_9 інкримінується особливо тяжкий злочин, то участь захисника була обов'язковою при врученні та оголошенні підозри згідно вимог ч.1 ст.52 КПК України, втім захисник не був присутнім під час вручення підозри. Вказує на те, що жодний із вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено, не надано будь-яких доказів. Звертає увагу на те, що ОСОБА_9 має постійне місце реєстрації та проживання, працює монтажником метало-пластикових вікон у ТОВ “Вікна Сервіс КР” з 01 грудня 2019 року. Також ОСОБА_9 раніше не судимий, має тісні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває неповнолітня донька та дружина. Крім того, донька хворіє та потребує постійного лікування.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, ОСОБА_9 вручено 23 жовтня 2021 року, тобто після майже трьох місяців від дати проведення обшуку 02 серпня 2021 року. Звертає увагу на те, що сам факт перебування ОСОБА_9 в якості учасника обшуку (огляду) на території чужого домоволодіння, під час якого були знайдені наркотичні засоби, не є беззаперечною підставою для ствердження про причетність ОСОБА_9 до вчинення цих злочинів, отже слідчий суддя безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень. Вказує на те, що слідчий суддя в ухвалі не мотивував, чим підтверджені ризики, які зазначені слідчим у клопотанні, бо прокурор під час судового засідання не надав жодних доказів існування цих ризиків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 23 жовтня 2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби в особливо великих розмірах; у незаконному посіві та вирощуванні конопель у кількості п'ятидесяти і більше рослин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ст.ст. 193, 194 КПК України належним чином не дослідив надані матеріали та докази, які обґрунтовують пред'явлену підозру, не надав правової оцінки твердження сторони захисту, що заперечували проти задоволення клопотання, через недоведеність заявлених ризиків, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Щодо обґрунтованості заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які на думку слідчого судді слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.
Так, зазначений в ухвалі слідчого судді ризик про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є необґрунтованим, оскільки ґрунтується лише на можливому покаранні за злочин.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Судом першої інстанції не дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
У рішенні по справі “Александровська проти України” від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов'язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.
Висновок слідчого судді про неможливість застосування до ОСОБА_9 іншого більш м'якого запобіжного заходу не аргументований переконливими обставинами, носить формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість злочинів.
Таким чином, беручи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 , який раніше не судимий, має середню освіту, працював монтажником метало-пластикових вікон у ТОВ “Вікна Сервіс КР” з 01 грудня 2019 року, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, яка хворіє та потребує постійного лікування, має постійне місце реєстрації, за яким і мешкає та позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого та застосування у даному кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України та вважає, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування стороною обвинувачення у повній мірі не доведено наявність ризиків, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від
25 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 22 грудня 2021 року включно, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_9 , обов'язки передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4