Провадження № 22-ц/803/1334/21 Справа № 201/14946/17 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 30
03 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Соломці М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпрпетровська від 28 вересня 2020 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 28 серпня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 сталася пожежа, яка відповідно до висновку експертного дослідження №36/10.8/3 Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 01 вересня 2017 року, виникла через занесення джерела запалювання до осередку виникнення пожежі, а саме балкон квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться на одному поверсі з їх ньою квартирою через стіну. Внаслідок протиправних дій відповідачів, які мешкають у квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку, їм було завдано значного матеріального збитку, у вигляді знищення та пошкодження власних рухомих речей. Вартість матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди внаслідок пошкодження від пожежі рухомого майна складає 268 207,70 грн. та 106 439,45 грн. внаслідок нанесених пошкоджень від пожежі конструктивним будівельним елементам квартири.
На підставі вищезазначеного та з урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути солідарно із відповідачів 374 647,15 грн. заподіяної матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 , оскільки в добровільному порядку завдані збитки не відшкодовані, та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди по 40 000 грн. кожному із позивачів. Вирішити питання про судові витрати у справі.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпрпетровська від 28 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 374 647,15 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивачі втратили частину свого майна, внаслідок чого позбавлені можливості користуватися ним, тобто отримали душевні страждання, що підлягають компенсації шляхом відшкодування моральної шкоди. Відповідачі не довели відсутність своєї вини, висновків щодо причин виникнення пожежі не спростували, як і доказів про добровільне відшкодування збитків, тому суд позбавлений можливості врахувати інші докази та приймає до уваги лише докази, що наявні в матеріалах справи.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що на час виникнення пожежі ОСОБА_1 не перебувала у квартирі своєї доньки за вказаною адресою, оскільки зареєстрована та проживає за іншою адресою у квартирі АДРЕСА_4 , та прибула на місце події вже після виникнення пожежі. Вказує, що її донька ОСОБА_6 є інвалідом II групи, саме тому не змогла своєчасно відреагувати на виникнення пожежі. Матеріали справи не містять доказів притягнення відповідачів до будь-якої відповідальності за порушення пожежної безпеки, так само як і доказів виникнення пожежі внаслідок будь-яких дій відповідачів. Вони не мали можливості спростувати доводи позивачів, у зв'язку із неналежним повідомленням про дату та час судового розгляду у суді першої інстанції.
Від представника позивачів ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Твердження скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів спричинення шкоди саме діями та бездіяльністю відповідачів, є безпідставними, оскільки це спростовується наявними у матеріалах справи доказами, крім того, на її думку, письмовими доказами також підтверджений і причинний зв'язок між заподіянням позивачам шкоди та пожежею, у виникненні якої, позивачі вважають, винні відповідачі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Зазначеним вимогам закону судове рішення в повній мірі не відповідає.
Судом встановлено, що позивачі разом з двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали та зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.5,6, 7 - зворот).
Власником пошкодженої квартири є ОСОБА_3 (а.с.7).
28 серпня 2017 року о 16:40 в будинку АДРЕСА_6 виникла пожежа в результаті якої були пошкоджені квартири АДРЕСА_7 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 в зазначеному раніше будинку, та майно, що в них знаходилось.
Відповідно до акту про пожежу б/н від 28 серпня 2017 року, складеного комісією Державної служби надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, місцем виникнення пожежі є квартира АДРЕСА_3 , в якій проживали відповідачі; внаслідок пожежі знищено домашні речі в зазначених квартирах, в тому числі й у квартирі позивачів (а.с.8).
Також судом встановлено, що 01 вересня 2017 року судовим експертом відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Віценко О.О. складено висновок експертного дослідження №36/10.8/3 з дослідження осередку та причини виникнення пожежі, яка сталась 28 серпня 2017 року, відповідно до якого осередком виникнення пожежі став балкон квартири АДРЕСА_2 . Причиною виникнення пожежі є занесення джерела запалювання до осередку виникнення пожежі (а.с.9-10).
Згідно технічного висновку № 90/2017 від 04 вересня 2017 року, виконаного дослідно - випробувальною лабораторією Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, пожежа, яка виникла в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 , найімовірніше виникла внаслідок занесення стороннього джерела запалювання. Осередок пожежі виражений зоною першочергового виникнення горіння, що знаходиться на балконі квартири АДРЕСА_3 . Занесення джерела запалювання відбулося внаслідок підпалу: полум'я сірника, запальнички або інших джерел запалювання, тощо (а.с.11-13).
Відповідно до звіту про вартість матеріальних збитків від 05 вересня 2017 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Експерт - Борисфен», вартість матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди внаслідок пошкодження від пожежі рухомого майна складає 268 207,70 грн. (а.с. 14-45).
Відповідно до висновку про вартість збитків, що призвели до завдання майнової шкоди внаслідок нанесених пошкоджень від пожежі конструктивним будівельним елементам квартири АДРЕСА_1 від 05 вересня 2017 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Експерт - Борисфен» вартість матеріальних збитків складає 106 439,45 грн. (а.с.64-126).
Згідно висновку експерта від 10 січня 20202 року № 1826-19, за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи з дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки, осередок пожежі, яка сталася 28 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_6 , знаходився на балконі квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку. Причина пожежі імовірно пов'язана з занесенням стороннього джерела запалювання до осередку виникнення пожежі. При цьому, версія про виникнення пожежі внаслідок самозаймання речовин на балконі квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку не знайшла підтвердження.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами було доведено наявність причинного зв'язку між заподіянням особисто їм та їхньому майну шкоди та безпосередньою пожежею, осередок якої знаходився у квартирі відповідачів, які не довели відсутність своєї вини, та не спростували висновків щодо причин виникнення пожежі.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.
В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В порядку ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 вказав на те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
У деліктних правовідносинах обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять відомостей щодо вини саме відповідачів, а лише констатують факт пожежі та визначають ймовірну причину. Наявний в матеріалах справи висновок судової пожежно-технічної експертизи не свідчить про відсутність вини відповідачів, натомість підтверджує обставини виникнення пожежі саме у квартири, належної ОСОБА_3 підтверджує обставини пошкодження квартири внаслідок цієї пожежі.
Допитаний в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_10 , підтвердив, що пожежа найімовірніше виникла внаслідок занесення стороннього джерела запалювання до осередку виникнення пожежі, яким є балкон квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином, для покладення відповідальності відсутні наступні умови: неправомірність поведінки та дій відповідачів а саме, вина, та причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та завданою позивачам шкодою.
Як зазначено вище, законодавець покладає обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди на заподіювача шкоди, тобто відповідачів у справі.
Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що відповідач у справі ОСОБА_1 на час виникнення пожежі не перебувала у квартирі АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , оскільки зареєстрована та проживає за іншою адресою в АДРЕСА_11 .
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Звертаючись до суду з вимогами про стягнення матеріальних збитків, позивачі посилалися лише на складений висновок судової пожежно-технічної експертизи № 1826-19 складеної 10 січня 2020 року, не надаючи при цьому жодних належних доказів на підтвердження вини відповідачів.
Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, за клопотанням представника позивачів, ухвалою колегії суддів від 17 березня 2021 року з метою визначення матеріальних збитків у результаті пожежі призначено судову експертизу (т.3 а.с. 49-50), яку в подальшому ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року скасовано, у зв'язку із несплатою цієї експертизи.
Інших клопотань про призначення у справі судових експертиз до суду апеляційної інстанції не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність причинного зв'язку між пожежею та винною поведінкою відповідачів, оскільки жоден з наданих письмових доказів на обґрунтування позову не містить в собі висновків про те, що саме відповідачі будь-яким чином причетні до виникнення пожежі, що їх поведінка є чи була неправомірною, що з рештою привело до спричинення шкоди позивачаму. Інших належних, допустимих та достатніх доказів про дійсні причини виникнення пожежі, з визначенням винних осіб, суду не надано.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції не в повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, надав неналежну правову оцінку доводам сторін у справі, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпрпетровська від 28 вересня 2020 року - скасувати та ухвалити нове.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді В.С. Городнича
О.В. Лаченкова