Справа № 635/3190/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3416/21 Доповідач: ОСОБА_2
11 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ,
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 23.12.2021 року.
Обвинувачений, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем фактичного проживання, покласти обов'язки, вказані апелянтом.
В обгрунтування апеляційних вимог обвинувачений зазначає, що прокурором не доведено реальної можливості настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. В судовому засіданні 31.08.2021 року визнав вину в повному обсязі, вибачився, щиро розкаявся. Свідки вже допитані, що унеможливлює здійснення на них впливу. Не погоджується з доводами клопотання прокурора. Ризики формально визначені. Посилається на те, що в родині ніхто не притягувався до кримінальної відповідальності, всі працевлаштовані, на утриманні має сина 2014 року народження, має постійне місце роботи та джерело доходів, вищу освіту, не вживав наркотичних речовин. Вважає, що застосування домашнього арешту буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження.
Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який просив задовольнити апеляційні вимоги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції встановив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Колегія суддів враховує, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого настала смерть потерпілої. Раніше притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, серед яких наявні ДТП. Крім того, прокурор в заяві, направленій до апеляційного суду 11.11.2021 року, вказав, що під час досудового розслідування обвинувачений був оголошений у розшук. ОСОБА_6 зазначає, що свідки вже допитані, але враховуючи, що судовий розгляд триває, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який. Та обставина, що обвинувачений визнав вину у вчиненому не є визначальною при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу, оскільки обвинувачений в подальшому може змінити свою позицію. Крім того, визнання вини, щире каяття може бути враховано судом як пом'якшуюча покарання обставина у випадку постановлення обвинувального вироку. Заслуговують на увагу доводи обвинуваченого щодо наявності в нього соціальних зв'язків, однак враховуючи, що ОСОБА_6 вже допускав раніше порушення Правил дорожнього руху України та притягався до адміністративної відповідальності, з огляду на зміст пред'явленого обвинувачення, апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу на даний час не сприятиме досягненню мети кримінального провадження.
З огляду на зазначені для даного провадження обставини, колегією суддів будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді