Справа № 727/5520/21
Провадження № 3/727/3262/21
16 листопада 2021 року Суддя Шевченківського райсуду м. Чернівці Мамчин П.І., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч. 1 КпАП України, -
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КпАП України.
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 10 червня 2021 року о 08-53 год. по вул. Щербанюка, 35 м. Чернівці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Міцубісі д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп*яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп*яніння відмовився у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 10 червня 2021 року він перебував в салоні автомобіля, який знаходився на тротуарі по вул. Щербанюка, м. Чернівці. Дійсно він перебував в стані алкогольного сп*яніння, однак автомобілем не курував, тому відмовився від проходження огляду на стан сп*яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та переглянувши відео з бодікамер поліцейських, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - основним завданням його є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу, прав та законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного та неухильного додержання Конституції і Законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб*єктом вчинення адміністративного правопорушення є будь-яка особа, яка керувала транспортним засобом за диспозиції вказаної у статті.
Об*єктивна сторона правопорушення виражається у керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема переглянутого відео з бодікамер поліцейських, ОСОБА_1 перебуває в салоні припаркованого автомобіля. Працівник поліції пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп*яніння, ОСОБА_1 відмовився, пояснюючи, що нічого не порушував, автомобілем не керував.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вважаю, що працівниками поліції не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі, також останні діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, передбачених чинним законодавством, тому протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний допустимими доказом в розумінні ст.251 КУпАП, а інші докази не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які були б підставою для вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних належних, допустимих, достовірних доказів, які б підтверджували обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України судом не встановлено.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому слід виходити з вимог статті 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Крім того, враховуючи положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що працівниками поліції не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження зібрання фактичних даних у справі, що не дає підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Оскільки ОСОБА_2 , відносно якого складено протокол, заперечує факт керування транспортним засобом, при цьому у суду відсутні інші належні та допустимі докази, які б могли спростувати пояснення правопорушника, вважаю, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст.130 ч.1 КпАП України, провадження по справі слід закрити на підставі ст. 247 п.1 КпАП України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130 ч.1, 221, 247 ч. 1 п.1, 251, 254, 256, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Чернівці.