Справа № 646/4904/21
№ провадження 1-кп/646/672/2021
18.11.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,
У провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. В обґрунтування клопотання посилається на вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор посилався на відсутність законного джерела доходу та відсутність стійких соціальних зв'язків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Потерпіла ОСОБА_6 та представник потерпілого ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про дачу час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вважаючи пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.3 ст.187 КК України не підтвердженим жодними доказами, а заявлені прокурором ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, жодним чином не обґрунтовані, а ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе незаконно впливати на потерпілу та свідків взагалі відсутній, оскільки потерпілі та усі свідки вже допитані у судовому засіданні. Просила змінити застосований щодо її підзахисного запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступної доби з носінням електронного пристрою, посилаючись на те, що обвинувачений з травня 2021 року перебуває в умовах слідчого ізолятору, де не може отримати належної медичної допомоги, у зв'язку з перенесеним раніше захворюванням - обмороженням кінцівок, крім того, має на утриманні батька похилого віку, який потребує догляду.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 09 липня 2021 року.
Ухвалами Червонозаводського районного суду м.Харкова від 01 липня, 05 серпня та 22 вересня 2021 року строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , неодноразово продовжувався, останній раз до 20 листопада 2021 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 20 листопада 2021 року.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив у тому числі наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме - ризиків можливості переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, його суспільну небезпечність, особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, міцність соціальних зв'язків, моральні переконання.
При цьому, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 діяння, як воно сформульоване стороною обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації, але фактично мешкає у іншому місці за межами м.Харкова, при цьому має досить негативну характеристику з місця проходження військової служби, офіційно не працює, не має джерела доходу, крім того суд враховує, що на розгляді у Печенізькому районному суді Харківської області також перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , тому суд вважає, що останній може переховуватись від суду, з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового кримінального правопорушення, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , доведені прокурором та продовжують існувати, при цьому суд також погоджується з доводами захисника проте, що оскільки всі свідки та потерпілі у цьому кримінальному провадженні допитані, наразі відсутній ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, сукупність існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та встановлених судом обставини, виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, тому суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.
Доказів про зменшення ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу суду не надано.
Доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу не спростовують вищевказаних висновків суду, крім того, строк перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку. З наведених вище підстав суд вважає клопотання захисника про зміну запобіжного заходу таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмову у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178,197, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на шістдесят днів - до 16 січня 2022 року включно.
Строк дії ухвали встановити до 16 січня 2022 року включно.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складений 19 листопада 2021 року.
Суддя ОСОБА_1