Справа № 645/5242/20
Провадження № 2/645/340/21
іменем України
16 листопада 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючий суддя - Шарко О.П., секретаря судових засідань - Христенко А.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача надала клопотання про залишення без розгляду даної позовної заяви через зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.
Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
У п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу (ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Оскільки, на час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які б свідчили про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, що має очевидно штучний характер, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами позивачем.
Керуючись ст.ст. 44, 257, 259, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності - відмовити.
Ухвала в окремому порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Фрунзенського районного
суду м. Харкова О.П.Шарко