Справа № 643/5686/21
Провадження № 1-кп/643/968/21
15.11.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014220430000878 від 03.03.2014 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України,
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12014220430000878 від 03.03.2014 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, надійшов до Московського районного суду м. Харкова 01 квітня 2021 року від першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури.
Прокурор у судовому засіданні 15 листопада 2021 року звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , у якому, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може продовжити злочинну діяльність, знаходячись на свободі, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінального покарання та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, просив продовжити стосовно обвинуваченого строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». В обґрунтування клопотання прокурор посилався, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкі кримінальні правопорушення (злочин), за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому він може переховуватися від суду, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Також посилався на те, що обвинувачений офіційно не працює, джерелом доходів обвинувачення була злочинна діяльність, не одружений та не має дітей, тобто не має міцних соціальних зв'язків, у зв'язку з чим мають місце достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому може: продовжити злочинну діяльність, знаходячись на свободі може вплинути на потерпілих, свідків, а тому, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінального покарання та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений у судовому засіданні проти продовження строку застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечував проти продовження строку застосування стосовно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, встановлений строк дії ухвали до 23 грудня 2020 року до 14-20 години.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_6 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, встановлений строк дії ухвали до 26 січня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19 січня 2021 року стосовно ОСОБА_6 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, встановлений строк дії ухвали до 19 березня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2021 року стосовно ОСОБА_6 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 42 (сорок два) дні, встановлений строк дії ухвали до 26 квітня 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
У подальшому ухвалами Московського районного суду м. Харкова строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 продовжувався на шістдесят днів, востаннє - до 19 листопада 2021 року, встановлено строк дії ухвали до 19 листопада 2021 року в частині продовження строку тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 19 листопада 2021 року.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема, тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 слідчий суддя встановив, у тому числі, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме: спроба переховуватися підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 колегія суддів установила, у тому числі, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме: спроба переховуватися обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, свідчать про його суспільну небезпеку. Санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, колегія суддів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, а також особистість обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою.
У колегії суддів відсутні підстави вважати про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, членів родини, з якими він спільно проживає, та інших осіб на його утриманні, обвинувачений не має місця роботи або навчання, як наслідок, постійного та стабільного джерела доходу.
Беручи до уваги тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 , та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, які викладені в ухвалі про застосування запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , доведені прокурором та продовжують існувати.
Крім того колегія суддів погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, позаяк на даний час потерпілі та свідки по даному кримінальному провадженню не допитані.
Водночас, колегія суддів вважає, що прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів ураховує, що характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді від семи до дванадцяти років позбавлення волі. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме тримання під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Так, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими, беручи до уваги вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наявні обґрунтовані підстави для продовження застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, виправдовують тримання особи під вартою, наявність ризику щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані судом, а також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, продовжити на шістдесят днів - до 13 січня 2022 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 13 січня 2022 року в частині продовження строку тримання під вартою.
У судовому засіданні оголосити перерву до 09 грудня 2021 року до 13-30 годину.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складено 19 листопада 2021 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3