Справа № 621/3101/21
Провадження № 2/621/1187/21
Іменем України
18 листопада 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю секретаря - Лацько А.В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
13.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що з 20.07.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають з зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час подачі позову до суду проживає з позивачем та заходиться на її утриманні.
Сторони проживають окремо, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча має таку можливість, оскільки є офіційно працевлаштованим та працює на Зміївській ТЕС ПАТ «Центренерго», інших утриманців не має.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо утримання дитини стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.11.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.11.2021.
18.11.2021 належним чином повідомлені учасники у судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 20 липня 2018 року, виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 " - копія Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 32 (а.с. 10).
Згідно копії Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , актовий запис № 625, у відомостях про батьків зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 8).
Син проживає разом із матір'ю - ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, що підтверджується Довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1376 від 12.10.2021 виданою головним спеціалістом відділу Центр надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Жуковою В. (а.с. 12).
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Отже, встановлено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю та знаходиться на її утриманні, відповідач має також виконувати обов'язки щодо утримання своєї дитини, при цьому має таку можливість, оскільки є офіційно працевлаштованим, стан його здоров'я задовільний, інших утриманців не має.
Згідно частиною 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість та можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн 00 к.
Керуючись статтями 84, 180-184 Сімейного кодексу України, статтями 10, 11, 12, 81, 141, 206, 247, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 625, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви - 13 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 к., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку частини 2 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 18.11.2021.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Головуючий: