Справа №639/7702/21
Провадження №2-о/639/194/21
19 листопада 2021 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобаварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті,
17 листопада 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 з заявою, в якій просить суд: встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ, Луганська область.
Заяву обґрунтовує тим, що заявник є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ, Луганська область.
Заявник вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділ ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті.
Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
В судове засідання заявник не з'явився, надав заяву про проведення судового засідання без його участі.
Представник Новобаварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 01.09.1971 року. (а.с.8)
З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 19 вересня 1992 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після чого прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 ». (а.с.8)
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ, Луганська область.
Відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», м. Алчевськ, Луганської області визнано тимчасово окупованою територією.
З приводу факту смерті окупаційними органами були видані так звані «Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 14.09.2021 року», «Лікарське свідоцтво про смерть №942 від 13.09.2021» та «Довідка про причину смерті від 13.09.2021 року» які не можуть сприйматися державними органами України, як належне та допустиме. (а.с.3,6,7)
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Факт смерті вбачається зі змісту так званих «Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 14.09.2021 року», «Лікарське свідоцтво про смерть №942 від 13.09.2021», «Довідка про причину смерті від 13.09.2021 року», де зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Алчевськ, Луганської області, причина смерті: двостороння пневмонія. (а.с. 3,6,7)
Отже, оскільки заявник не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні йому для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів громадянина України ОСОБА_1 , необхідно встановити факт смерті її батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місті Алчевськ, Луганської області.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. theRepublicofMoldovaandRussia», «IlascuandOthers v. MoldovaandRussia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надане в якості доказу свідоцтво про смерть, видане Відділом запису актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки від 14 вересня 2021 року, а також Лікарське свідоцтво про смерть №942, видане Державною установою «Луганське республіканське бюро судово-медичної експертизи» Луганської Народної Республіки від 13 вересня 2021 року які, хоча і не є документом встановленої форми про смерть, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Алчевськ, Луганська область, Україна, оскільки судом не встановлено іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 315-319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобаварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ, Луганська область.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Стахановським МВ УМВС України в Луганській області від 06.01.2000 року, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Новобаварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: м. Харків, вул.Плеханівська, б. 73.
Повний текст рішення складено 19.11.2021.
Суддя С.О. Рубіжний