Справа № 428/7015/21
19 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
представника позивача Лобаня Д.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представників третьої особи Хорольського І.В., Тіщенко Т.Г.,
третьої особи ОСОБА_2 ,
представників третьої особи Горбатенка О.В., Пивоварова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Малахова Сергія Олексійовича про зобов'язання вчинити певні дії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Малахова Сергія Олексійовича про зобов'язання вчинити певні дії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на наступне.
На розгляді Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебувала цивільна справа № 428/7110/18 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УКРКОМУНБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду, третя особа приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малахов С.О. про визнання припиненою іпотеки, предметом якої є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , РНОНМ: 3415747. Рішенням суду від 14.01.2019 у вказаній цивільній позов ОСОБА_2 задоволено частково. При цьому, повний текст судового рішення складний 16.01.2019. 14.02.2019 позивачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення та постановою Луганського апеляційного суду від 18.01.2021, рішення суду від 14.01.2019 скасоване і ухвалене нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до банку відмовлено.
Вивченням відомостей спеціального розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що відповідачем 22.02.2019 припинено обтяження та іпотеку на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , належну на той час на праві приватної власності ОСОБА_2 . Зокрема, приватним нотаріусом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено: 1) запис від 22.02.2019 о 09:38:33 про припинення обтяження на об'єкт нерухомого майна (Номер запису про обтяження: 30409270 (спеціальний розділ); індексний номер рішення: 45651386); 2) запис від 22.02.2019 о 10:28:17 про припинення іпотеки на Об'єкт нерухомого майна (Номер запису про іпотеку: 30410270 (спеціальний розділ); індексний номер рішення: 45652380); а також у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вчинено запис від 22.02.2019 о 10:19:50 погашення запису про обтяження об'єкту нерухомого майна на підставі перенесення запису про обтяження до спецрозділу ДРРП (Номер запису про обтяження: 30409270) та у Державному реєстрі іпотек - запис від 22.02.2019, 10:47:36 погашення запису про іпотеку об'єкту нерухомого майна на підставі перенесення запису про іпотеку до спецрозділу ДРРП (Номер запису про іпотеку: 30410270). У якості підстав для проведення вказаних нотаріальних дій вказано: «Заява ОСОБА_2 про погашення кредиту та прохання вилучити запис з реєстру іпотек, серія та номер: 650, виданий 22.02.2019, видавник Малахов С.О., приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу; рішення суду, серія та номер: Справа №428/7110/18, виданий 14.01.2019, видавник: Сєвєродонецький міський суд Луганської області, Провадження № 2/428/128/2019» та «Заява ОСОБА_2 про погашення кредиту та прохання здійснити реєстрацію припинення обтяження (заборони відчуження), серія та номер: 650, виданий 22.02.2019, видавник Малахов С.О., приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу; рішення суду, серія та номер: Справа № 428/7110/18, виданий 14.01.2019, видавник: Сєвєродонецький міський суд Луганської області, Провадження № 2/428/128/2019».
Однак, станом на 22.02.2019, рішення суду від 14.01.2019 по справі №428/7110/18 не набрало законної сили та було оскаржене банком в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 354 ЦПК України. Проте на вимогу позивача, відповідачем повідомлено, що 22.02.2019 ним була знята заборона відчуження об'єкту нерухомого майна на підставі заяви ОСОБА_2 та копії рішення суду з відміткою: «Рішення набрало законної сили 14 лютого 2019 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 428/7110/18. Копія рішення оформлена 14 лютого 2019 року». Про зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , приватний нотаріус письмово ПАТ «УКРКОМУНБАНК» не повідомляв.
У подальшому, у зв'язку з припиненням наявного обтяження, приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховою О.О. посвідчено укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, будь-якої згоди на відчуження ОСОБА_2 вказаного об'єкту нерухомого майна ПАТ «УКРКОМУНБАНК» не надавав.
Відповіддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.04.2021 № 0703/25/2021 на скаргу банку за №82/21-Л від 01.04.2021 на дії співробітників Сєвєродонецького міського суду Луганської області підтверджено факт неналежного виконання службових обов'язків особою відповідальною за видачу копій рішень по цивільним справам. Таким чином, припинення 22.02.2019 обтяження та іпотеки на об'єкт нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої був ОСОБА_2 , відбулося на підставі копії рішення з незаконною відміткою про набрання законної сили, тобто - безпідставно, а внаслідок проведення відповідачем нотаріальної дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек незаконно припинено іпотеку та обтяження об'єкту нерухомого майна, чим порушено права ПАТ «УКРКОМУНБАНК», як іпотекодержателя.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить зобов'язати приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малахова Сергія Олексійовича вчинити дії з приведення записів щодо речового права, похідного від права власності, (іпотеки), а також заборони відчуження предмету іпотеки у державних реєстрах у відповідність відомостям, які містилися у державних реєстрах до 22.02.2019 (наявність реєстрації іпотеки та обтяжень) щодо предмету іпотеки: двокімнатної квартири №215, загальною площею 48,9 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , РНОНМ: 3415747 з обов'язковим скасуванням:
1)У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
-запису від 22.02.2019 о 09:38:33 про припинення обтяження на Об'єкт нерухомого майна (Номер запису про обтяження: 30409270 (спеціальний розділ); індексний номер рішення: 45651386);
-запису від 22.02.2019 о 10:28:17 про припинення іпотеки на Об'єкт нерухомого майна (Номер запису про іпотеку: 30410270 (спеціальний розділ): індексний номер рішення: 45652380).
2) У Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:
-запису від 22.02.2019 о 10:19:50 погашення запису про обтяження Об'єкту нерухомого майна на підставі перенесення запису про обтяження до спецрозділу ДРРП (Номер запису про обтяження: 30409270).
3) У Державному реєстрі іпотек:
-запису від 22.02.2019, 10:47:36 погашення запису про іпотеку Об'єкту нерухомого майна на підставі перенесення запису про іпотеку до спецрозділу ДРРП (Номер запису про іпотеку: 30410270).
1.2. Відповідач приватний нотаріус Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Малахов С.О. надав суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він вважає себе неналежним відповідачем, оскільки він не є учасником спірних відносин, що склалися навколо матеріальних прав відносно нерухомого майна, будь-які договірні відносини щодо вказаного нерухомого майна з ним відсутні, він не є ані кредитором, ані боржником позивача, ані гарантом, ані поручителем.
22.02.2019 до нього звернувся ОСОБА_2 з заявою про зняття заборони і вилучення запису про іпотеку його квартири в АДРЕСА_2 , приклавши до неї рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 січня 2019 року, справа №428/7110/18, з відміткою: «рішення набрало законної сили 14 лютого 2019 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №428/7110/18. Копія рішення оформлена 14 лютого 2019 року. Голова суду підпис, секретар суду - підпис, печатка». Після чого були зняті обтяження. Про зняття обтяжень було письмово повідомлено позивача. Оскільки в момент вчинення нотаріальної дії порушення закону нотаріусом (реєстратором) допущено не було, то відповідачем на звернення позивача по відновленню записів про обтяження було відмовлено, зважаючи на відсутність законних підстав. Крім того, відповідачем проведено перевірку і отримано інформацію про те, що власником квартири, розташованої в АДРЕСА_2 , є зовсім інша особа, не пов'язана з кредитними, іпотечними відношеннями з позивачем, тому відновивши записи про обтяження він порушив би права третьої особи, яка не пов'язана ніякими відношеннями з позивачем. Разом з тим, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем в додатку до позову не надано жодного доказу в підтвердженні певних фактів, а тільки декларовані заяви, а саме позивач не доказує відсутність бухгалтерської та іншої документації ПАТ «Укркомунбанк», штампів банку, операційної системи, бази даних про вкладників, інші засоби цінних паперів, активів, юридичних справ клієнтів, тощо. Позивачем не надано жодного доказу, що ОСОБА_2 або хтось інший, що пов'язаний зі спірною квартирою, є його боржником. Два роки позивачем не вживалось ніяких дій щодо забезпечення своїх позовів, що дало можливість ОСОБА_2 розпорядитися квартирою на законних підставах. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
1.3. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Представники третьої особи ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_2 та його представники також заперечували проти задоволення позовних вимог.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. З інформаційної довідки № 242744787 від 02.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу квартири від 02.03.2019, посвідченого приватним нотаріусом. Вказане право власності зареєстроване у реєстрі 02.03.2019.
Разом з тим, з 14.11.2003 до 02.03.2019 право власності на вказану квартиру було зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом, за ОСОБА_2 .
06.11.2006 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим Сергієм Олексійовичем стосовно вищевказаної квартири зареєстрований запис про іпотеку №30410270 на підставі договору іпотеки №8102 від 06.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. Строк виконання основного зобов'язання 05.11.2008, розмір основного зобов'язання 220000 грн. Іпотекодержатель АБ «Укркомунбанк», боржник - ОСОБА_2 .
2.2. Відповідно до копії рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.01.2019 по справі 428/7110/18 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково та ухвалено визнати іпотеку, предметом якої є квартира АДРЕСА_2 , припиненою.
22.02.2019 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. здійснено реєстрацію припинення іпотеки на підставі заяви ОСОБА_2 про погашення кредиту та прохання вилучити запис з реєстру іпотек номер 650 від 22.02.2019, а також рішення суду по справі №428/7110/18 ухваленого 14.01.2019 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області. Індексний номер рішення: 45652380.
22.02.2019 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. здійснено реєстрацію припинення обтяження на підставі заяви ОСОБА_2 про погашення кредиту та прохання здійснити реєстрацію припинення обтяження (заборони відчуження) номер 650 від 22.02.2019, а також рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі №428/7110/18 від 14.01.2019. Індексний номер рішення: 45651386.
Постановою Луганського апеляційного суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію задоволено, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.01.2019 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» про визнання іпотеки припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна.
2.3. 23.02.2021 за № 48/21-л на адресу приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малахова Сергія Олексійовича Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк» було надіслано вимогу про надання відомостей щодо підстав вчинення нотаріальної дії та скасування записів у Держаному реєстрі прав.
З відповіді приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малахова С.О. №140/01-16 від 05.03.2021 вбачається, що ним була знята заборона відчуження квартири в АДРЕСА_2 , та вилучено запис з реєстру іпотек по вказаному об'єкту нерухомого майна, належному ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_2 про погашення кредиту та прохання вилучити запис з реєстру іпотек за реєстровим №650 від 22.02.2019 та рішення суду по справі №428/7110/18 від 14.01.2019, при цьому рішення суду було з відміткою: «Рішення набрало законної сили 14 лютого 2019 року».
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
3.2. Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, зокрема, іпотека.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 вищевказаного Закону, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
3.3. Згідно ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
3.4. Верховний Суд у постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 та від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19 вказав, що з 16 січня 2020 року статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року по справі № 910/7648/19 вказано, що з 16.01.2020 законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
3.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТОВ з приводу порушення ним права власності на квартиру внаслідок дій ТОВ щодо реєстрації за ним такого права.
Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд вважає за необхідне звернути окрему увагу на питання належності відповідача у цій справі.
У позовній заяві відповідачем вказано лише приватного нотаріуса. При цьому, позовні вимоги спрямовані на відновлення у відповідних державних реєстрах записів щодо іпотеки та обтяження нерухомого майна - квартири, яка станом на час розгляду справи належить третій особі ОСОБА_3 . В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що лише приватний нотаріус є належним відповідачем за цим позовом. Проте, суд не може погодитися з такою позицією представника позивача.
На думку суду, ПАТ «Укркоммунбанк», зазначаючи про незаконність дій нотаріуса при здійсненні державної реєстрації припинення обтяження та іпотеки, фактично вказує на наявність у нього права іпотеки та відсутність права вільного розпорядження спірною квартирою у третьої особи ОСОБА_3 , яка є її власником, і як наслідок, відсутність у іншої третьої особи ОСОБА_2 як у позичальника правомірного інтересу щодо фіксації припинення іпотеки шляхом внесення відповідних відомостей до державних реєстрів.
Отже, цей спір про скасування записів про припинення обтяження та іпотеки на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов'язаний з невизнанням цивільних прав позивача як іпотекодержателя на нерухоме майно іншою особою, яка є теперішнім власником нерухомого майна та не визнає прав позивача як іпотекодержателя. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється (в аспекті вільного розпорядження майном). Участь у такому спорі реєстратора (нотаріуса) як єдиного відповідача не змінює приватноправового характеру спору та необхідності залучення іншої особи в якості співвідповідача або заміни відповідача.
Суд вважає, що вирішення цієї справи безпосередньо впливає на зміст і стан речового права третьої особи ОСОБА_3 , оскільки внаслідок повторної появи записів про обтяження та іпотеку стосовно спірної квартири, вказана третя особа втратить право вільно розпоряджатися квартирою. Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір у позивача є не тільки із нотаріусом, а й з власником квартири ОСОБА_3 з приводу невизнання нею права позивача як іпотекодержателя на накладення обтяження на квартиру.
Інша третя особа ОСОБА_2 станом на час подання позову вже не має речових прав на спірну квартиру, а тому його участь у справі може обмежуватися статусом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, суд встановив, що позивач не проявив ініціативи стосовно залучення до участі у справі належного співвідповідача або заміни відповідача, в той час як нотаріус не може бути єдиним відповідачем за цим позовом. У зв'язку із цим, наявні підстави для відмови у задоволенні позову до такого відповідача.
4.2. Суд також вважає за необхідне звернути увагу на спосіб захисту, який обрано представником позивача.
Зокрема, представник позивача просить зобов'язати приватного нотаріуса вчинити дії з приведення записів щодо речового права (іпотеки), а також заборони відчуження предмету іпотеки у державних реєстрах у відповідність відомостям, які містилися у державних реєстрах до 22.02.2019, з обов'язковим скасуванням записів про припинення обтяжень та іпотеки у відповідних реєстрах.
Суд зазначає, що кожен із оскаржуваних записів про припинення обтяжень та іпотеки був вчинений на підставі рішення державного реєстратора (нотаріуса) із відповідним індексним номером та датою.
Зі змісту наведених у пунктах 3.2, 3.4 цього рішення джерел права вбачається, що з 16 січня 2020 року належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є, зокрема, скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав або державної реєстрації припинення прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначеного судового рішення обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Водночас, з 16.01.2020 законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права (припинення права). Такий спосіб захисту, з огляду на пряму законодавчу заборону його застосування, не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати особі ефективний захист її прав. Суд не може покладати на державного реєстратора (нотаріуса) обов'язок вчиняти дії щодо скасування записів у державних реєстрах всупереч прямій законодавчій забороні.
В даному випадку ефективним способом захисту прав позивача могло б бути заявлення вимог щодо скасування рішень державного реєстратора про припинення іпотеки та обтяження з одночасним заявленням вимоги щодо визнання обтяження речових прав (наприклад, вимоги щодо визнання права іпотекодержателя за договором іпотеки). Однак, таких вимог представник позивача не заявив, проте заявив ті вимоги, які з 16.01.2020 вже не можуть призвести до ефективного способу захисту прав іпотекодержателя.
Вказані обставини є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
4.3. Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ПАТ «Український комунальний банк» до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малахова Сергія Олексійовича про зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, суд не оцінює обґрунтованість підстав позову по суті, оскільки позивачем не було пред'явлено позов до належного відповідача та було обрано неефективний спосіб захисту.
5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено, в той час як відповідач, треті особи та їх представники не вказували про наявність у них судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» (код у ЄДРПОУ 24191588, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 17) до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малахова Сергія Олексійовича (місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 51) про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 листопада 2021 року.
Суддя Д.Б. Баронін