Справа № 192/697/21
Провадження № 2/192/484/21
19 листопада 2021 року
16 листопада 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Тітової О.О.,
з участю секретаря - Гаспаряна В.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
пр.3-ї особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчий комітет Солонянської селищної ради, як орган опіки та піклування,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить позбавити останнього батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 20.11.2015. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області 21 травня 2018 року шлюб було розірвано. Дитина проживає з позивачем, знаходиться на її утриманні. Зараз позивач не працює та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син ОСОБА_6 перебуває на обліку у медичному закладі та потребує постійного нагляду, лікування в реабілітаційних центрах. Відповідач не утримує сина, не цікавиться його життям, не приймає участь у вихованні дитини з 2018 року, ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Ухвалою суду від 19 липня 2021 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила, що перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, у них є спільна донька - ОСОБА_5 , 2020 року народження, ОСОБА_6 сприймає її чоловіка татом та називає татом, чоловік має намір усиновити сина у разі задоволення позову про позбавлення батьківських прав відповідача. Відповідач же після розірвання шлюбу уникає зустрічей з нею та сином, не надає будь-якої допомоги на утримання сина, який має незначні вади розвитку у зв'язку з чим перебуває на обліку у дитячого психіатра та невролога. Вона намагалась спілкуватись з відповідачем з приводу участі в житті сина, однак відповідач ухилявся від особистого спілкування та виконання своїх обов'язків та неодноразово в телефонному спілкуванні за допомогою месенджерів вказував що не проти позбавлення батьківських прав, навіть готовий був надати відповідну нотаріальну заяву про це, але коли довідався про наявність вимог про стягнення з нього аліментів, припинив будь-який зв'язок, навіть телефоном.
Відповідачі в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був повідомлений про час та дату слухання справи своєчасно належним чином. Неявку відповідача в судове засідання суд розцінює як прояв байдужого ставлення до результатів розгляду даного позову.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Солонянської селищної ради, як орган опіки та піклування в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 .
Суд, вислухавши позивача, представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню на підставі наступного.
Сторони перебували у шлюбі з 20 листопада 2015 року.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області 21 травня 2018 року шлюб між ними було розірвано.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 15.03.2016.
Позивач 16 листопада 2019 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 у зв'язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народилась донька - ОСОБА_5 .
Згідно довідок про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , довідки про склад сім'ї від 12.04.2021, вони зареєстровані в АДРЕСА_1 .
Згідно довідки КЗО «Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу «Золотий півник» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області» №19 від 09.04.2021 син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відвідує ДНЗ «Золотий півник» з червня 2019 року. Вихованням дитини займається мама, яка систематично відвідує батьківські збори, бере активну участь в житті дитини та групи. Батько - ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні дитини, діяльністю сина в ДНЗ не цікавиться. Спілкування з питань виховання дитини педагогів закладу з батьком не відбувається, оскільки він не з'являється у садочку.
З довідки КНП «Солонянський ЦПМСД» №239 від 12.05.2021 вбачається, що дитина ОСОБА_4 разом з мамою заключили декларації про медичне обслуговування з лікарем ЗПСЛ Солонянської АЗПСМ у 2019 році. Дитина перебуває на диспансерному обліку у дитячого лікаря невролога та психіатра. Дитина потребує постійного нагляду невролога, лікування в реабілітаційних центрах, постійної опіки матері. За весь час перебування на обліку дитина на прийом приходила у супроводі мами і кілька разів з бабусею. Лікування у спеціалізованих реабілітаційних центрах отримує у супроводі мами. Батька ОСОБА_6 жодного разу персонал медичних закладів не бачив.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він мешкає в АДРЕСА_2 . Склад сім'ї: ОСОБА_1 , 1992 р.н.. ОСОБА_8 , 1991 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2020 р.н. Житлово-побутові умови сім'ї хороші, матеріальний стан родини задовільний.
Позивач отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні.
Судом були допитані свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які в суді вказали, що відповідач після розірвання шлюбу сторін у 2018 році не підтримує жодних зв'язків із колишньою дружиною та сином.
Так, свідок ОСОБА_11 в суді зазначила, що є хрещеною ОСОБА_6 та дуже часто навідувала родину ОСОБА_3 після народження сина. Мати ОСОБА_6 займалась вихованням сина, а батько прохолодно ставився до сина, у нього не було на дитину часу. Після розірвання шлюбу сторін в 2018 році відповідач уникав зустрічей з колишньою сім'єю, не гуляв з сином, не приходив до нього, не спілкувався з ним, не надавав коштів для утримання сина, ніколи навіть не вітав його з днем народження, не передавав подарунків тощо.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначили, що є сусідами позивача, мешкають в одному під'їзді та досить часто спілкуються з позивачем, разом водять дітей до дитячого садка. Відповідача з трьох років ОСОБА_6 не бачили ані у квартирі де мешкає позивач з сином, ані у будинку. Під час випадкових зустрічей та спілкуванні з відповідачем він ніколи не запитував про сина.
Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради, як органом опіки та піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , 2016 року народження. Під час вирішення питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача спеціалістами служби у справах дітей виконавчого комітету Солонянської селищної ради було здійснено вихід за адресою проживання малолітнього ОСОБА_6 та обстежено умови його проживання згідно якого встановлено, що ОСОБА_6 мешкає разом з матір'ю, її чоловіком та молодшою сестрою в однокімнатній квартирі, діти забезпечені всім необхідним, в квартирі чисто та затишно, ОСОБА_6 вважає ОСОБА_8 татом. Службою у справах дітей здійснено візит за адресою місця проживання ОСОБА_3 . В ході візиту з'ясовано, що там мешкають батьки відповідача та його брат, зі слів батька - ОСОБА_3 перебуває на заробітках за кордоном, там і мешкає. Службою у справах дітей батькам передано контакти для спілкування зі спеціалістами з приводу вирішення питання можливості позбавлення батьківських прав відповідача, однак відповідач зі спеціалістами служби так і не зв'язався.
Згідно до ч. 2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до роз'яснення в пунктах 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму та наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР №798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Крім того, статтею 12 Закону "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.
Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано, що держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 12 цього ж Закону вказано, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.
Судом встановлено, що відповідач з дитиною не проживає, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, про його здоров'я, не цікавляться його проблемами, не спілкується з дитиною у обсязі їй необхідному для її нормального самоусвідомлення, дитина називає батьком іншу людину, не забезпечує її харчуванням, одягом, необхідним лікуванням, реабілітацією. Вказане свідчить про те, що відповідач без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менший ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В силу статті 166 СК України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги і в частині стягнення аліментів та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно також стягнути судовий збір по 908 грн. на користь позивачатадержави.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12-14, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166, 180-183 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 повноліття, починаючи з 26.05.2021.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 19.11.2021.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Солонянської селищної ради, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 40204292, місцезнаходження: 52400, Дніпропетровська область, смт Солоне, вул.Гагаріна, буд.7.
Суддя О.О. Тітова