Справа № 191/2836/20
Провадження № 2/191/957/20
Іменем України
15 листопада 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Твердохліб А.В.
за участю секретаря - Яришевої Н.В.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
23.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву без номера від 08.02.2011 року.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Заявою відповідача підтверджується факт, що він був повністю поінформованим про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», що діяли на момент підписання анкети-заяви, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 25000 грн. 00 коп.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.2.3 п. 2.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його розміру за рішенням та ініціативою банку.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п. 2.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідно до п.2.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань, згідно п.п.2.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, тому станом на 25.08.2020 року має заборгованість у сумі 33339 грн. 94 коп., яка складається з:
- заборгованості за тілом кредиту - 27634 грн. 48 коп.,
в т.ч.: заборгованості за поточним тілом кредиту - 00 грн. 00коп.;
- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 27634 грн. 48 коп.
- заборгованості за нарахованими відсотками - 00 грн. 00 коп.;
- заборгованості за простроченими відсотками - 5705 грн. 46 коп.;
- заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України - 00 грн. 00 коп.;
- нарахованої пені - 00 грн. 00 коп.;
- нарахованої комісії - 00 грн. 00 коп.
Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ КБ «ПриватБанк», останній просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 33339 грн. 94 коп. за кредитним договором б/н від 08.02.2011 року, а також судові витрати у сумі 2102 грн. 00 коп.
Представником позивача Гребенюк О.С. надано суду заяву про підтримання заявлених вимог і відсутність заперечень проти розгляду справи без його присутності. Не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності, відзиву на позов не надала, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2011 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Привал надання банківських послуг у ПриватБанку. (а.с.19).
Довідкою, наданою позивачем підтверджено, що кредитний ліміт ОСОБА_1 встановлено 22.05.2014 року у сумі 2500 грн. 00 коп., максимально збільшений 08.08.2017 року до 25000 грн. 00 коп., та зменшено до 00 грн. 00 коп. 06.08.2018 року (а.с.17).
Відповідно до п. 2.1.2.3, п. 2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено, що клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і що останній має право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.37).
Пунктом 1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, сторонами було визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Згідно п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у сумі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.
ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, згідно Розрахунку заборгованості, наданому позивачем, станом на 25.08.2020 року має заборгованість за кредитним договором без номеру від 08.02.2011 року у сумі 33339 грн. 94 коп., яка складається з:
- заборгованості за тілом кредиту - 27634 грн. 48 коп.,
в т.ч.: заборгованості за поточним тілом кредиту - 00 грн. 00коп.;
- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 27634 грн. 48 коп.
- заборгованості за нарахованими відсотками - 00 грн. 00 коп.;
- заборгованості за простроченими відсотками - 5705 грн. 46 коп.;
- заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України - 00 грн. 00 коп.;
- нарахованої пені - 00 грн. 00 коп.;
- нарахованої комісії - 00 грн. 00 коп.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другої статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Крім того, у вищевказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримано в борг позичальником), стягнути заборгованість за відсотками, пенею за прострочене зобов'язання.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.02.2011 року, посилався, що «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті, www.privatbank.ua, є невід'ємними частинами спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач ОСОБА_1 та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати відсотків, неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16 цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені за прострочене зобов'язання, штрафів, надані банком Довідка про умови кредитування та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» не підписана ОСОБА_1 тому не є належним доказом у даній справі.
Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www.privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 08.02.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 нарахованої заборгованості по відсоткам, відсутні.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
У ч.1,3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів»).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 року зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) використання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові №342/180/17-ц від 03.07.2019 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, оскільки наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з позичальника-боржника ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у сумі 27634 грн. 48 коп., із відмовою в задоволенні іншої частини вимог, у зв'язку із недоведеністю.
Питання судових витрат вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, та ст.256, 257, 261, 267, 526, 527, 530, 611, 612,623,1054ЦК України, та керуючись ст. ст. 12, 81,141,142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Червона річка Нагорського району Кіровської області, паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий 26 липня 1995 року Первомайським РВ ГУМВС України в Криму, ІПН: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місця розташування: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, на рах. № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 08 лютого 2011 року станом на 25 серпня 2020 року в сумі 27634 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Червона річка Нагорського району Кіровської області, паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий 26 липня 1995 року Первомайським РВ ГУМВС України в Криму, ІПН: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місця розташування: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, на рах. № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. В. Твердохліб